Ямна культура

• Ще більшої ваги набуло скотарство у житті носіїв ямної культури – людності, що мешкала в степу від середини 3-го до початку 2-го тис. до н.е. на теренах від Уралу до пониззя Дунаю. В Україні залишки тієї культури знайдено в басейні Дніпра, Приазов’ї та Криму.
• Своєю назвою ямна культура завдячує особливостям поховального обряду. Небіжчиків ямники-скотарі ховали в ямах, над якими насипали кургани. Кожен курган правив за родову усипальницю.
• У похованнях ямників археологи знайшли залишки возів, що свідчить про використання ними колісного транспорту. На великих чотириколісних гарбах ямники перевозили, мандруючи за худобою, запас харчів і знаряддя праці.
• Рухливо-осілий спосіб життя відобразився у світогляді ямників. Не маючи вільного часу навіть узимку (адже худоба потребує пильного догляду впродовж усього року), ямники не залишили досконалих пам’яток: посуд, хатнє начиння, прикраси в них навдивовижу прості.
• За храми їм правили кургани, насипані над могилами.
• Саме біля них ушановували предків, приносили жертви богам, святкували й радилися. На курганах скотарі часом установлювали кам’яні брили. Їх трохи обтесували, надаючи вигляду людської постаті.
• Найбільшим багатством у ямників була худоба. Дослідники вважають, що носії тієї культури започаткували вирощування тварин задля молока. Власне, це й сприяло рухливішому способу життя.
• Щоправда, вони не відмовилися цілком від рільництва, вирощуючи менш вибагливі сорти пшениці, ячмінь, коноплі та просо.

Індоєвропейці

• У степовому безмежжі з-поміж скотарських культур тієї доби відбувалося формування народу, що дав життя багатьом сучасним народам, у тому числі й українцям.
• Дослідники називають той народ індоєвропейцями.
• Питання походження індоєвропейців надзвичайно складне й суперечливе. Його досліджують науковці різних галузей знань: не лише археологи та історики, а й мовознавці, бо вірогідно, історія індоєвропейців дала б змогу пояснити походження багатьох сучасних мов.
• Зіставляючи сучасні мови індоєвропейських народів і мови найдавніших пам’яток, дослідники-мовознавці реставрують давно мертву праіндоєвропейську мову.
• Аналізуючи ті предмети та явища довкілля, що відображені в її словах, порівнюючи їх із археологічними знахідками, історики дійшли висновку, що прабатьківщина індоєвропейців – східноєвропейські степи.
• Праіндоєвропейці були скотарями, тож невдовзі розселилися на величезних територіях. У мовах віддалених племен з’явилися свої особливості, яких не було у спільній праіндоєвропейській мові. Так постали численні індоєвропейські народи та їхні мови.

Отже, за енеоліту в степовій смузі, на противагу землеробському світові (представленому, зокрема, трипільською культурою), формувався світ скотарів. Саме зі степовим скотарським середовищем дослідники пов’язують виникнення праіндоєвропейців – народу, від якого походять численні сучасні народи індоєвропейської сім’ї, у тому числі й українці.

Ранній залізний вік на українських землях. Світ кочовиків

Дата добавления: 2015-05-22