Основний виклад. План викладу Місце Київської Русі та Галицько-Волинської держави в історії українського народу

План викладу

1. Місце Київської Русі та Галицько-Волинської держави в історії українського народу.
2. Походження та поширення назви «Україна».
3. Походження і розвиток національної символіки.
4. Міжнародне значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

1. Місце Київської Русі та Галицько-Волинської держави в історії українського народу

• Дослiдження мови, побуту, звичаїв та обрядiв русичiв 10–13 ст. на теренах Київщини, Чернiгiвщини, Галичини та Волинi – центральних земель Київської Русі та Галицько-Волинської держави – дають підстави називати їх давнiми українцями.
• Коріння нашого народу – у східнослов’янських племенах, які протягом 5–7 ст. активно розселялися на нові землі.
• Перша східнослов’янська держава – Київська Русь – була середньовічною імперією.
• Поряд із давніми українцями – державотворчим, панівним народом – у ній мешкали й інші – слов’янські, а також балтські, фінські, тюркські народи.
• Українці від тісного співжиття в одній державі з ними отримали змогу ясніше усвідомити свою окремішність, неподібність до інших народів, що, зрештою, сприяло формуванню свідомості народу, або, як кажуть дослідники, національної самосвідомості.
• Безпосереднім спадкоємцем Київської Русi стало Галицько-Волинське князівство.
• Утворене у 1199 р. Романом Мстиславовичем, воно служило опорою українській державності протягом наступного століття і проіснувало до 1340 р.
• Збережені Галицько-Волинським князівством українські державницькі традиції були сприйняті українською шляхтою, а згодом козацтвом, і відроджені в Українській козацькій державі.
• Ось чому видатний український історик Михайло Грушевський стверджував, що Галицько-Волинське князівство безпосередньо успадкувало політичні та культурні традиції княжого Києва.

Отже, значення Київської Русі – держави, створеної українським народом на княжому етапі його історії, за словами того ж таки Михайла Грушевського, полягає в тому, що вона є першою формою української державності.

2. Походження та поширення назви «Україна»

• Назва Україна вперше вживається, у Київському лiтопису пiд 1187 р.
• Того року в битвi проти половців загинув переяславський князь Володимир Глiбович.
• З сумом сповіщаючи про ту подію, літописець записав, що за князем «Україна багато потужила».
• Дослідники твердять, що за тих часiв назва «Україна» поширювалася на Київщину, Переяславщину та Чернiгiвщину.
• Пiд 1189 р. у тому ж лiтопису вжито назву «Україна Галицька» стосовно Галицького князiвства.
• Про походження назви Україна iснує кiлька припущень.
• Втім, більшість дослiдників пов’язують походження назви Україна зi словом «край-країна» у значеннi «рiдний край, країна, земля».

3. Походження і розвиток національної символіки

• Головний елемент сучасного герба України – тризуб – був князівським знаком династії Рюриковичів, успадкованим від ранiших часiв.
• Свiдченням цього є найдавніші археологічні знахідки зображення тризуба, що їх вiдносять до 1 ст. н. е.
• Найвiдоміше зображення тризуба періоду Київської Русі – зображення на монетах Володимира Великого.
• Загалом цей родовий знак протягом кiлькох століть був поширений у всiх князiвствах Київської Русi, незмінно зберігаючи значення символу влади князя.
• Цей князівський родовий символ не передавали у спадщину незмінними, як це буває з гербами (ознакою герба є передача його нащадкові в усталеному вигляді), а кожен новий князь додавав до зображення якісь зміни.

• Iснує близько 40 версiй, якi пояснюють його iсторiю. Дехто вважає, що цей знак запозичено в народiв-сусiдiв, iншi – що це споконвiчний символ наших предків.
• За князівських усобиць – тризуб – утратив значення загальнодержавного.
• Кожен князь прагнув створити власну символіку, що згодом закріпилася в гербах українських земель.
• На Київській землі тризуб заступило зображення святого архістратига Михаїла, якого вважали покровителем воїнів і символом перемоги.
• Новий знак набув поширення на початку 12 ст. АрхістратигМихаїл був духовним патроном великого князя Святополка-Михайла Ізяславича, який на його честь збудував Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.
• Старший син Володимира Мономаха, великий князь київський Мстислав користувався печаткою із зображенням святого Михаїла.
• Згодом зображення архістратига Михаїла з князівських печаток перейшло до герба міста.
• Часів розквіту Галицько-Волинського князівства сягає і герб сучасного Львова.
• Зображення лева символізувало мужність, владу, звитягу, великодушність.
• Дослідники припускають, що знак лева як герб міг прийняти Лев Данилович. Його онук, Лев Юрійович, також ним користувався.
• На думку вчених, зображення лева було гербом Галицького князівства.
• Найдавніше, документально засвідчене зображення лева в гербі Львова зустрічаємо на печатці, прикладеній до документа за 1359 р.

Дата добавления: 2015-05-22