Запитання і завдання. 1. Коли і між якими державами тривала Північна війна?

1. Коли і між якими державами тривала Північна війна? 2. Якою була участь козацьких військ у першому етапі Північної війни? 3. Які воєнно-політичні акції Петра І стали відповіддю на Союз І. Мазепи з Карлом ХІІ? 4. Яким був перебіг Полтавської битви? Чим вона завершилася? 5. Якою була доля І. Мазепи після Полтавської битви? 6. Коли і за яких обставин П. Орлика було обрано гетьманом?

9. Що штовхнуло І. Мазепу на союз зі Швецією? 9. Чому І. Мазепа не зміг підготуватися до вступу шведської армії в Україну? 10. Що спонукало запорожців підтримати україно-шведський союз? 11. Чим гетьманство П. Орлика відрізнялося від усіх його попередників? 12. Із якою метою П. Орлик запропонував козацтву «Пакти і Конституції...»? 13. Чому походи П. Орлика в Україну зазнали поразки?

14. Складіть історичний портрет І. Мазепи або П. Орлика. 15. Прослідкуйте на карті події Північної війни на теренах України. Позначте основні віхи. 16. Складіть хронологічну таблицю «Українські землі в умовах Північної війни».

17. Доля України в Полтавській битві вирішувалася без участі українців. Чому так сталося?

§ 31. Посилення колоніальної політики Російської імперії. Ліквідація гетьманату

1. Як розгорталися події Північної війни на українських землях? 2. Яка роль І. Мазепи в історії України? 3. Якими були наслідки Полтавської битви для України?

1. Становище Гетьманщини після Полтавської битви. Наступ на автономні права Гетьманщини. Перехід І. Мазепи на бік шведів Петро І використав як привід для розгортання терору і репресій. Спеціальна слідча комісія, створена за наказом царя у місті Лебедині, розглядала справи прибічників гетьмана. Сотні українців було репресовано і страчено, а їхнє майно конфісковано. Переслідувань зазнали родичі козаків, що разом із П. Орликом опинилися в еміграції. На початку війни з Туреччиною за жеребом страчували кожного десятого в поселеннях Лівобережжя і Слобожанщини, які не виявляли достатньої лояльності щодо царя. Заохочувалися доноси.

Документи розповідають

Із листа князя М. Голіцина до канцлера Г. Головкіна

«Задля нашої безпеки треба насамперед посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже не має такої власті, як Мазепа, то, надіюсь, буде приходити з доносами. При цьому не треба поводитися з донощиками суворо; якщо двоє прийдуть із брехливими доносами, але коли з ними обійтися ласкаво, то третій прийде вже з правдивим доносом, а гетьман зі старшиною будуть боятися. Як раніше я до вас писав, так і тепер кажу: треба, щоб у всіх полках були полковники, не згодні з гетьманом... тоді всі їхні справи будуть нам відкриті».

1. Із якою метою розпалювалася незгода між полковниками і гетьманом? 2. Як можна назвати таку політику?

Одночасно з цим відбувався форсований наступ на українську автономію. Коли новообраний гетьман І. Скоропадський запропонував цареві підтвердити в нових Решетилівських статтях традиційні права та вольності, то отримав від Петра І відповідь: «Українці й так мають з ласки царя стільки вольностей, як жоден народ у світі». Петро І відхилив прохання Скоропадського про те, щоб козаки перебували під командуванням наказного гетьмана, а не російських генералів. Він відмовився повернути гармати, які були захоплені в І. Мазепи. Перед гетьманським урядом була поставлена вимога звітувати про податки і доходи Військового скарбу.

Дата добавления: 2015-05-22