Ремесло

начного поширення й високого рівня розвит­ії ку досягло на Русі ремісниче виробництво. Чи

не основною його галуззю була металургія, що поряд із землеробством заклала фундамент гос­подарського прогресу Давньоруської держави. Обробка заліза, що добувалося з болотяної руди, велася як у сільських, так і в міських кузнях. Ковалі користувалися великим набором інструментів і во­лоділи значною кількістю технічних прийомів обробки металу, продукуючи речі високої якості й досконалі функціонально, а в кращих зразках — і художньо до­вершені. Останнє особливо стосується предметів озброєння: мечів, шоломів, наконечників для списів і рогатин тощо.

Надзвичайно високого рівня майстерності досяг- ли руські юве зи. Неперевершеними досі шедеврами ювелірної справи на Русі є дорогоцінні вироби з пе- регородчастими емалями: іконки, хрестики, князівські барми, ковтки тощо. До золотої пластини припаюва­лися тонкі золоті дротинки, утворюючи складні й вишукані візерунки. А простір між дротинками-пе­регородками заповнювали різнокольоровою розтопленою на вогні скловидною масою — емаллю, після чого річ шліфували. Виробництво високоху­дожніх і коштовних прикрас з емаллю зосереджувалось у Києві, звідки вони розходились по Русі і за її межі. Слава про руських ювелірів роз­неслася середньовічною Європою.

Наймасовішими видами ремесла були виготовлен­ня керамічного (глиняного) посуду, обробка шкіри, дерева й кістки. Ремісники, які займалися цим, зви­чайно селилися разом, утворюючи у великих містах осібні квартали. Так, у Києві про них нагадують на­зви місцевостей — Гончарі й Кожум’яки. У давньо­руські часи багато виробів виготовлялося із скла: браслети, намиста, персні, кубки, пляшки Дедалі ширшого застосування набувало віконне скло. Поши­реними були домашні ремесла; прядіння, ткацтво, виготовлення повсякденного одягу й посуду, а також продуктів харчування, насамперед переробка зерна Розвинена обробка дерева й каменю, виготов­лення цегли давали можливість руським людям будувати різноманітні житла, зводити церкви й пала­ци. Найпростішим житлом були напівземлянки, в яких тулилась біднота. У наземних зрубних будин­ках мешкали представники середніх прошарків населення. Для князів і великих бояр споруджували хороми в два, три й більше поверхів, зображення яких можна побачити на мініатюрах Радзивіллівсь- кого, Никонівського (ілюмінованого) та інших ілюс­трованих літописів.

Окрасою й водночас архітектурними домінанта­ми міст і сіл Русі були численні церкви, переважно дерев’яні (зрубні). У великих містах височіли кам’яні храми. В давньоруську добу в Києві було зведено по­над ЗО кам'яних церков, Багато їх збудовано в Чернігові, Переяславі, Галичі, а також у містах Північної Русі.

Дата добавления: 2015-05-22