Архітектура. Образотворче мистецтво

Школи. Бібліотеки

Р

озвиток літератури й взагалі письменства не­можливий без піднесення й поширення освіти, книжності й збирання бібліотек. Уже за Воло­димира Святославича започаткували перші школи в Києві й, можливо, в інших великих містах Русі. А Ярослав Мудрий організував школу в Новгороді, де навчалося триста дітей. Крім початкової освіти було й „навчання книжне“, що передбачало вивчен­ня богослов’я, філософії, риторики, граматики —

праобраз майбутньої вищої школи.

При Софійському соборі, інших храмах та мона­стирях накопичувались бібліотеки, що складалися головним чином з творів іноземних авторів, пере­кладених на давньоруську мову. Однією з кращих бібліотек свого часу володів Ярослав Мудрий. Найбільш популярними у давньоруські часи були візантійські історичні хроніки Георгія Амартола й Синкелла, а також _ьЖитіє Василія Нового“, „Історія Іудейської війни“ Иосифа Флавія, „Александрія“, „Християнська топографія“ Козьми Індикоплова та ін. З часом дедалі більше місця в бібліотеках посіда­ють твори давньоруської літератури.

Справжній гімн книзі, книжності й освіченості в цілому містить „Повість“ під 1037 р., розповідаючи про любов Ярослава Мудрого до літератури: „Адже великою буває користь від навчання книжного: кни­ги наставляють і навчають нас шляхові каяття, бо мудрість осягаємо і поміркованість у словах книжних. Це — ріки, що напоюють всесвіт, це — джерела муд­рості, у книжках же незмірна глибина...“

\І итло у східних слов’ян на всьому просторі їх проживання було двох типів: напівземлян-

24-.і ки і наземні зрубні будівлі. У складених з дерев’яних колод і часом прикрашених різьбленням будинках жили представники замовних і середніх верств населення, у напівземлянках тулилась бідно­та. Бояри зводили собі пишні хороми з дерева, а князі будували розкішні палаци, здебільшого з каме­ню й цегли. Найдавніший такий палац, відомий під назвою „палац княгині Ольги“ (згаданий у літописі під 945 р.), відкрито археологами на Старокиївській горі. Поблизу цієї споруди дослідниками знайдено за­лишки ще чотирьох князівських палаців.

Головною окрасою міст і сіл Київської Русі були церкви. Більшість їх будувалась із дерева, а храми ве­ликих міст були кам’яними. Перший оздоблений мозаїками і фресками храм Богородиці збудував у. Києві Володимир Святославич 989—996 рр. Його прозвали Десятинним, бо на його утримання (разом із всією церковною організацією Київської держави) князь віддавав десяту частину своїх прибутків. Крім величного Софійського собору в Києві, збудовано­го за Ярослава Мудрого, прекрасні храми зводилися і в інших містах Південної Русі. Деякі з них (Успенські собори в Чернігові й Володимирі-Волинському, церк­

ва св. Пантелеймона в Галичі й Кирилівська в Києві та ін.) збереглися до нашого часу.

Наймонументальнішими спорудами Київськоі Русі були укріплення міст. Навіть порівняно невеликі міста являли собою справжні фортеці з могутніми земляними валами, на яких стояли дубові стіни з численними баштами. Відомому „місту Ярослава“ в Києві мало чим поступалися фортифікаційні захисні споруди інших великих міст Південної Русі: Черніго­ва й Переяслава, Галича й Володимира, Кременця і Холма.

У Києві, Чернігові, Галичі та інших містах існу­вали іконописні майстерні, їхніми витворами прикра-шалися храми. На жаль, від давньорусько­го часу вони майже не збереглись. Києво-Печерський патерик XIII ст. зберіг розповідь про видатного русь­кого живописця Алімпія. Вважається, що ним написана близько 1114 р. знаменита ікона „Бого­матір велика Панагія“. Мабуть, Алімпій брав участь у створенні ескізів чудових мозаїк собору Ми­хайлівського Золотоверхого монастиря у Києві, що збереглися до наших днів.

Окрасою монументальних кам’яних церков був фресковий живопис. Найкраще зберігся він у київському Софійському соборі. Високохудожні фре­ски цього та інших (наприклад Кирилівської церкви в Києві, Софійського собору в Новгороді) храмів є цінним джерелом вивчення світогляду, побуту, одя­гу наших далеких предків Мозаїчні картини створювалися лише в найбільших храмах Києва Де­сятинній церкві й соборах святої Софії, Успенському Печерського монастиря й Михайлівському Золото­верхому Михайлівського монастиря.

Дата добавления: 2015-05-22