Особливості революції та її значення

У

країнська революція мала ряд своїх особли­востей. Відзначимо головніші з них; — боротьба точилася не лише проти Речі Пос­политої (як це традиційно зображується в історичній літературі), але н інших ворогів української неза­лежності — Московії, Криму й Порти,

84- тісний взаємозв’язок і взаємовплив національ­но-визвольної, релігійної й соціальної боротьби;

85- переростання соціальної боротьби в Селянсь­ку війну 1648—1652 рр., що завершилася утвердженням у козацькій Україні нової моделі соціально-економічних відносин;

86- довготривалість, нерівномірність й суперечли­вість розвитку революції, який супроводжувався зле­тами й спадами, спалахами соціально-політичної бо­ротьби, яка інколи переростала в громадянську війну;

87- відхід з 1649 р. від боротьби мешканців Західного регіону, котрі в жорстоких реаліях бороть­би часто ставали заложниками і жертвами у воєнних діях української, польської, кримської, московської та турецької армій;

88- провідна роль у розвитку революції козацтва

89- стану дрібних землевласників фермерського типу;

90- зрада національним інтересам з боку частини панівного стану українського суспільства — князів і шляхти, котрі разом з поляками й литовцями при­душували визвольну боротьбу України за незалежність і соборність;

91- слабкий позитивний вплив на розвиток рево­люції міського патриціату, інтелігенції, вищого й середнього духівництва;

92- домінування збройних форм боротьби, яка час від часу набирала надзвичайно жорстокого харак­теру й супроводжувалася проявами етнічних чисток;

93- вкрай негативна роль геополітичного фактору, оскільки уряди найбільших сусідніх держав всіляко протидіяли виборенню Українською державою неза­лежності.

Наслідки революції виявилися для української нації катастрофічними: не вдалося ні створити держа­ви в етнічних межах України, ні відстояти незалежності козацькій Україні, хоча за свободу бу­ло заплачено неймовірно високу ціну — втрати (від воєнних дій, голодівок, епідемій, захоплення в ясир, переселень) становили близько 65—70% усіх ук­раїнців (2,6 (3,2) — 3 (3,5) млн. осіб від близько

XXXVI млн. мешканців етноукраїнських земель Речі Пос­политої), а в Правобережній Україні близько 85—90% жителів регіону; зазнали руйнувань май­же всі міста України.

Значення революції в історії України:

94- привела до витворення національної держави, частина якої на теренах Лівобережжя (Гетьманщина) на правах автономії проіснувала в складі Російської імперії до початку 80-х рр. XVIII ст.;

95- під час її розвитку формується національна державна ідея, що стала для наступних поколінь ук­раїнців неписаним заповітом у боротьбі за незалежність;

96- відіграла роль могутнього імпульсу для розвит­ку національної самосвідомості;

97- сформувала нову політичну еліту, що захи­щала національні інтереси;

98- зумовила закріплення за витвореною держа­вою назви “Україна” й започаткувала зміну назви „Руський народ“ на „Український народ“;

99- істотно збагатила й зміцнила традиції бороть­би як проти національно-релігійного, так і соціального гноблення; пробудила волю народу до самоутверджен­ня й самовираження у формі національної держави;

100- протягом тривалого часу після її завершення козаки, селяни й міщани продовжували користувати­ся плодами соціально-економічних завоювань в роки революції;

101- сприяла розвитку усної народної творчості, історичної науки (у формі літописання), художньої літератури тощо.

Дата добавления: 2015-05-22