Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Загальноросійський визвольний рух і Україна




С

амовідданими борцями не тільки за українську справу показало себе багато представників інтелігенції України XIX ст. Епізодично вони і^ншагал» також полякам виборювати незалежність їмо' батьківщини, незважаючи на те, що вона мис- —ними з включенням земель Правобережної Загалом же така шовіністична позиція поль- (ш революціонерів не могла сприяти їх єднанню з

171- - м а українського національного руху, хоч ті й црагнули повалення Російської імперії. Неод-

LVII чою виявилася й роль загальноросійського мав -іного руху в історії України тих часів. З одно­

го боку, він, розхитуючи політичний режим царсько­го самодержавства і згуртовуючи маси на боротьбу за соціальні перетворення, тим самим підривав устої Російської імперії. А в цьому, звичайно, були зацікав­лені усі, хто виступав за ліквідацію національного гноблення в Україні. З другого боку — нехтування українською справою, яке відверто виявили загаль- норосійські революційні організації (від народницьких до соціал-демократичних), що діяли в Україні, відвер­тало від них учасників українського національного руху.

Неодноразові спроби Михайла Драгоманова по­розумітися з російськими революціонерами, переконати, що для їх же користі потрібно брати до уваги українську справу, вести в народі українською мовою агітацію за свої суспільно-політичні ідеали, як правило, не знаходили підтримки.

На словах це обгрунтовувалося тим, що, мовляв, інтернаціональне у суспільному житті має бути вище національного, на практиці повне ігнорування національних потреб українського народу російсь­кими революціонерами повністю збігалося з русифікаторською політикою царського самодержав­ства щодо України. Отже, Драгоманов мав усі підстави заявити на сторінках своєї славнозвісної праці “Історична Польща і великоруська демократія” (Женева, 1881 р.): “Дуже багато російських соціалістів найсерйознішим чином зрозуміли фор­мулу Інтернаціоналу: “Пролетарі всіх країн (націй), єднайтеся!” у такому вигляді — “Пролетарі всіх країн, підлеглих російській державі, обрусівайтеся!”

Та й українську демократичну молодь, значною мірою зрусифіковану навчанням у середніх і вищих навчальних закладах, зросійщену побутом великих міст України, постійним спілкуванням з однодумця­ми у Росії, вже не лякало обрусіння.

За свого життя Драгоманов, котрий до самої смерті (1895) боровся за політизацію українського національного руху, так і не дочекався створення ук­раїнської політичної партії.

Драгоманов вважав, що не похвали, а жалю за­слуговували найсамовідданіші учасники загальноросійського визвольного руху — українці: для свого рідного народу вони являли собою марну втра­ту. Такої ж думки, як і Драгоманов, були його видатні послідовники — Іван Франко і Михайло Грушевсь- кий, не побоюючись звинувачень у національній обмеженості, з якими обрушувалися на них зашорені імперським мисленням російські революціонери й демократи. Подальший розвиток історичних подій довів правоту провідників українського національно­го руху. їх суспільно-політична, культурно-освітня і

науково-творча діяльність єднала спільністю національних інтересів усе українство, незалежно від місця його проживання у тодішній державницькій підлеглості: чи то Російської, чи то Австро-Угорсь­кої імперій.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 548; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.