КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Загальноросійський визвольний рух і Україна
амовідданими борцями не тільки за українську справу показало себе багато представників інтелігенції України XIX ст. Епізодично вони і^ншагал» також полякам виборювати незалежність їмо' батьківщини, незважаючи на те, що вона мис- —ними з включенням земель Правобережної Загалом же така шовіністична позиція поль- (ш революціонерів не могла сприяти їх єднанню з 171- - м а українського національного руху, хоч ті й црагнули повалення Російської імперії. Неод- LVII чою виявилася й роль загальноросійського мав -іного руху в історії України тих часів. З одно го боку, він, розхитуючи політичний режим царського самодержавства і згуртовуючи маси на боротьбу за соціальні перетворення, тим самим підривав устої Російської імперії. А в цьому, звичайно, були зацікавлені усі, хто виступав за ліквідацію національного гноблення в Україні. З другого боку — нехтування українською справою, яке відверто виявили загаль- норосійські революційні організації (від народницьких до соціал-демократичних), що діяли в Україні, відвертало від них учасників українського національного руху. Неодноразові спроби Михайла Драгоманова порозумітися з російськими революціонерами, переконати, що для їх же користі потрібно брати до уваги українську справу, вести в народі українською мовою агітацію за свої суспільно-політичні ідеали, як правило, не знаходили підтримки. На словах це обгрунтовувалося тим, що, мовляв, інтернаціональне у суспільному житті має бути вище національного, на практиці повне ігнорування національних потреб українського народу російськими революціонерами повністю збігалося з русифікаторською політикою царського самодержавства щодо України. Отже, Драгоманов мав усі підстави заявити на сторінках своєї славнозвісної праці “Історична Польща і великоруська демократія” (Женева, 1881 р.): “Дуже багато російських соціалістів найсерйознішим чином зрозуміли формулу Інтернаціоналу: “Пролетарі всіх країн (націй), єднайтеся!” у такому вигляді — “Пролетарі всіх країн, підлеглих російській державі, обрусівайтеся!”
Та й українську демократичну молодь, значною мірою зрусифіковану навчанням у середніх і вищих навчальних закладах, зросійщену побутом великих міст України, постійним спілкуванням з однодумцями у Росії, вже не лякало обрусіння. За свого життя Драгоманов, котрий до самої смерті (1895) боровся за політизацію українського національного руху, так і не дочекався створення української політичної партії. Драгоманов вважав, що не похвали, а жалю заслуговували найсамовідданіші учасники загальноросійського визвольного руху — українці: для свого рідного народу вони являли собою марну втрату. Такої ж думки, як і Драгоманов, були його видатні послідовники — Іван Франко і Михайло Грушевсь- кий, не побоюючись звинувачень у національній обмеженості, з якими обрушувалися на них зашорені імперським мисленням російські революціонери й демократи. Подальший розвиток історичних подій довів правоту провідників українського національного руху. їх суспільно-політична, культурно-освітня і науково-творча діяльність єднала спільністю національних інтересів усе українство, незалежно від місця його проживання у тодішній державницькій підлеглості: чи то Російської, чи то Австро-Угорської імперій.
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 548; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |