Погіршення соціально-економічного становища

Загроза сепаратизму

І

ротивники самостійності України намагали­ся використати проблеми, пов’язані з кор­донами республіки, формуванням автоном­них утворень у її складі. Партійні органи Криму

проголошуючи необхідність відновлення історичної справедливості, поквапилися провести референдум про майбутнє Криму до повернення на цю землю кримських татар, до прийняття закону про рефе­рендум. А головне, питання було сформульоване таким чином: відновлювати чи не відновлювати державність у формі Кримської АРСР як об’єкта Союзу і учасника союзного договору? За результа­тами референдуму, проведеного 20 січня 1991 р., Верховна Рада УРСР прийняла рішення про відновлення Кримської АРСР. Однак Організація кримськотатарського національного руху бойкоту­вала референдум. З боку ж опозиції у Верховній Раді України зазначалося, що референдум може стати прецедентом для русифікованих областей Донбасу, півдня республіки, Закарпаття. Тери­торіальні претензії до України висунули Народний фронт Молдови, певні кола в Польщі, Росії, Чехо- Словаччині, Угорщині, Румунії. Ці претензії також використовувалися як аргумент проти виходу Ук­раїни зі складу СРСР.

Однією із спроб забезпечити єдність України була ідея Чорновола про федеративну структуру незалежної України, оскільки автономія земель да­ла б змогу максимально повно врахувати особли­вості різних регіонів. Однак висловлювалися й по­боювання: ця ідея може бути використана против­никами незалежної соборної Української держави для „парцеляції“ України (проти неї виступили в ході президентських виборів і Л.Кравчук, і Л.Лук’яненко).

серпні 1990 р. ВР України прийняла закон

про економічну самостійність республіки, у % червні 1991 р. вона вирішила встановити свою юрисдикцію над усіма підприємствами Ук­раїни. Однак економіка республіки, як і СРСР у цілому, лишилася переформованою: субсидії нерен­табельним підприємствам складали до 45% дер­жавних витрат. Адміністративні методи, старі зв’язки вже не діяли, а до створення нових було да­леко, Розпочався спад виробництва: у 1990 р. національний доход скоротився на 4%, а у 1991-му

323- ще на 13%! Підвищення роздрібних цін 2 квітня

CLXIV р. вдвічі (у січні 1992 р. вони вже перевищу­вали рівень грудня 1990 р. у 8 разів, їх зростання щонайменше у 1,5 раза перевищувало зростання

доходів) призвело до різкого погіршення життєвого рівня населення. Стимулу ж для розвитку еко­номіки „лібералізація“ цін не дала, оскільки прово­дилась в умовах збереження монополізму на ринку

Дата добавления: 2015-05-22