Кіммерійці. Освоєння виробництва заліза на поч

Залізний вік

Освоєння виробництва заліза на поч. І тис. до н.е. сприяло дальшому розвиткові суспільства. Завдяки по­ширенню різних ремесел та успіхам землеробства відбув­ся другий великий суспільний поділ праці: ремес­ло відокремилося від землеробства (третій — пов'яза­ний з відокремленням торгівлі). Посилилася майнова та соціальна диференціація суспільства, створивши не­обхідні передумови для виникнення станово-класових відносин та держави.

Залізний вік в Україні пов'язаний з кіммерійською, скіфо-сармато-античною та ранньослов'янською культу­рами. Основою господарства залишалося землероб­ство. Широко застосовувалися залізні знаряддя праці. Тваринництво стало свійським, виникло птахівництво. У степовій зоні розвивалося кочове скотарство. Вели­кого значення набуло залізоробне ремесло. Широко використовувався гончарний круг. Населення, що про­живало на території сучасної України, підтримувало тісні контакти зі стародавніми сусідніми цивілізаціями.

У ранній залізний період в Україні виділяється де­кілька культур, серед яких важливе значення мали пше-ворська, зарубинецька і черняхівська. Вони охоплювали І ст. до н. є. — VII ст. н. є. Удосконалювалися знаряддя праці, розвивалося сільське господарство, ремесла, поглиблювався обмін. Черняхівська культура у III— IV ст. н. є. зумовила появу одного з перших могутніх праукраїнських утворень — Антського державного об'єднання.

2. Формування державотворчих традицій

Початок раннього залізного віку на території Украї­ни був пов'язаний з виникненням найдавніших вели­ких племінних союзів та рабовласницьких держав, по­явою перших писемних відомостей про південну части­ну українських земель.

Першим народом Східної Європи, ім'я якого зафік­соване в писаних джерелах і дійшло до сьогоднішніх часів, були кіммерійці. На рубежі II —І тис. до н. є. вони населяли.все степове Причорномор'я від Дону до Дністра. їх етнічність остаточно не з'ясована.-Проте більшість істориків сходяться на думці, що це були іра-номовні племена.

Провідною галуззю в господарстві кіммерійського суспільства було кочове скотарство, насамперед коняр­ство, яке давало змогу максимально використовувати природні ресурси займаних територій. Кіммерійці од­ними з перших опанували технологію залізоробного виробництва з болотяних руд. їхні майстри навчилися кувати залізо й виготовляти високоякісну сталь.

Значну роль у житті кіммерійців відігравала війна. Озброєні залізними мечами, луками, бойовими сокира­ми вони не мали собі рівних у битвах, наводячи жах на своїх супротивників. Походи в країни Передньої й Малої Азії (Урарту, Ассирію, Фригію, Лідію) відкрива­ли перед ними широкі можливості для здобуття но­вих продуктів землеробства й ремесла. Постійного тис­ку з боку північнопричорноморських кочовиків зазна­вало й осіле населення українського лісостепу.

Ведучи кочовий спосіб життя, кіммерійці не мали довготривалих.гіоселень і жили в тимчасових таборах і зимівниках. їхнє суспільство складалося з племен, об'єднаних у союзи на чолі з царями-вождями. Панів­не Становище тут посідали кінні воїни.

Військово-політичне об'єднання кіммерійців проісну­вало до VII ст. до н. є. і розпалося під натиском скіфських племен, які мали чисельну перевагу, були краще військово вишколені та зорганізовані, адже їх очолювали царі з необмеженою владою, на відміну від кіммерійських розрізнених племен з багатьма вождя­ми. Внаслідок агресії частина кіммерійців покинула свою країну. Основна ж маса поступово асимілювалася у скіфському етнічному середовищі.

Дата добавления: 2015-05-22