Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Освіта і наука




У Київській Русі було чимало письменних людей і не тільки серед знаті та духовенства, а й серед простого народу. Країна мала свою писемність ще до прийнят­тя християнства. Існували найдавніші рукописи, які написали «руські письменники», вели записи княжих указів та міждержавних договорів тодішньою україн-


ською мовою. Пізніше була прийнята слов'янська азбу­ка, котру склали слов'янські просвітителі Кирило і Ме-фодій. Однак освіта почала набирати активного роз­витку після хрещення Русі-України. Першу школу в Києві заснував князь Володимир. Діти бояр і вель­мож там вчилися читати, писати, співати церковних пісень, оволодівали грецькою мовою. З цієї школи вихо­дили освічені священики, писарі, перекладачі з грецької та інших мов на церковнослов'янську.

Особливого піднесення освіта набула при Ярославові Мудрому. Він збирав у чужих державах книги з різних питань пізнання світу і формував величезну на той час бібліотеку. До шкіл на науку Ярослав залучав здібних дітей не лише князів та духовенства, а й простих міщан.

Наука розвивалася під впливом Візантії, а це, з одно­го боку, відкривало доступ до наукових творів мужів грецького та римського світів, а з іншого — пригнічува­ло розвиток власної наукової думки. З перекладених книг черпали наукові знання про природу («Шес-тиднєв» Василя Великого та «Фізіолог»), географію («Топографія» Козьми Індикоплова, олександрійсько­го купця VI ст.), філософію (короткі уривки з творів Платона, Арістотеля). Були в Україні й свої філосо­фи: митрополит Клим Смолятич та волинський князь Володимир Василькович. Знання в галузі математики зводилися до простих чотирьох дій над числами, дробів та нарахування відсотків. Відомості про медицину та­кож були обмежені практичними потребами. Перши­ми лікарями були ворожбити і знахарі. Згодом, коли Україна увійшла в тісніші відносини з іншими країна­ми, лікарські знання значно поглибилися. Серед пер­ших медиків українського походження другої пол. XI ст. згадуються в літописах Дем'ян Пресвітер й Агапіт Лікар, який умів робити хірургічні операції.

Літописання та література

Високого рівня в Русі-Україні досягло літописан­ня. Літописи, які створювалися, як правило, у монасти­рях, були першими писемними історичними творами. Вони базувалися на різних джерелах: оповіданнях,


народних переказах, житіях святих, іноземних хроніках. Перший відомий нині літопис, датований 1039 р., напи­саний за часів Ярослава. Історичні записи вели чер­нець Печерського монастиря Никон Великий (бл. 1069 — 1073), ігумен Видубецького монастиря Сильвестер, во­линський княжий літописець Василь. Монах-літописець Нестор бл. 1112 р. упорядкував «Повість временних літ», де йшлося «звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська земля постала». Видатними пам'ятками того часу є «Київський літо­пис» та «Галицько-Волинський літопис», церковні тво­ри митрополита Іларіона, «Житіє Феодосія Печер­ського», «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям», «Ходіння» Данила Паломника в Єрусалим, «Києво-Печерський патерик» та ін.

Поряд з літописами та церковними творами значне місце посідала й перекладна світська література, що містила багато античних афоризмів та анекдотів, части­на яких увійшла до українського фольклору. Так, пере­клад збірника цитат з християнської та античної літе­ратури під назвою «Пчола» з'явився в Україні на межі XII —XIII ст. До збірника «Золота цеп» увійшли відомі твори проповідників, зокрема писання Кирила Туров-ського і Серапіона.

З оригінальних літературних творів слід відзначи­ти «Моління Данила Заточника», збірник політичних життєвих порад та афоризмів, написаний у XII —XIII ст. Раніше «Моління» вважалося проханням боярина Да­нила Заточника, покараного засланням, але згодом було доведено, що це літературна форма названого твору.

Суспільне життя Русі-України другої пол. XII ст. зна­йшло відображення в літературних творах того часу. їх автори з великим болем розповідали про князівські чвари і ворожі напади, про горе, якого країна зазнавала від ворогів, засуджували князівські міжусобиці, змальову­вали картини героїчної боротьби з іноземними загарб­никами. У багатьох творах звучить заклик до об'єднання.

Наприклад, «Слово о князях» (1175) — пам'ятка літератури Чернігово-Сіверської землі — закликало князів припинити ворожнечу і не приводити половців на землю Руську.


Найвидатнішим твором поетичної творчості другої пол. XII ст. є «Слово о полку Ігоревім». Невідомий автор з надзвичайною художньою силою описав трагіч­не становище Русі в епоху феодальної роздробленості. Сюжетом цього твору стала історія походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича разом з бра­том Всеволодом, сином Володимиром, племінником Свя­тославом Ольговичем проти половців у 1185 р. Сівер-ські князі зазнали поразки в кривавій битві і разом із багатьма воїнами були захоплені в полон. Роз'єднаність, неузгодженість у діях окремих руських князів посла­била силу руських полків і стала причиною поразки Ігоревої дружини. Уся поема пройнята закликом до об'єднання Русі проти зовнішніх ворогів.

«Слово о полку Ігоревім» є чудовою пам'яткою укра­їнської і світової середньовічної літератури. Поема пере­кладена багатьма сучасними мовами світу. За ухвалою ЮНЕСКО у 1985 р. відбулися святкування вісімсот-річчя «Слова...»

На жаль, внаслідок феодальних міжусобиць, нападів половців і монголо-татарської навали велика кількість літературних пам'яток загинула. До нас дійшло дуже мало творів XII — XIII і початку XIV ст.

Широкого поширення в Русі-Україні набула усна народна творчість — казки, пісні, билини, легенди, в яких народ відобразив найважливіші історичні події та яви­ща, прославляв захисників Вітчизни від іноземних на­падників. Значною мірою завдяки усній народній твор­чості образи минулого дійшли до наших днів.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 306; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.