Скасування панщини

Революція 1848-1849 рр. та її вплив на розвиток краю

На поч. 1848 р. в ряді європейських країн почалися буржуазно-демократичні революції. їх невід'ємною скла­довою стали визвольні рухи багатьох національно-по­неволених народів Східної і Центральної Європи. Звідси пішла назва революції — «Весна народів». Не залишалась осторонь і Австрійська імперія. 13 березня виросли перші вуличні барикади у Відні, а через два дні було проголошено першу австрійську конституцію.

Революційні події надали широкого розмаху націо­нально-визвольному руху в Східній Галичині. Врахо­вуючи настрої народних мас, уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину. З цією метою 16 квітня 1848 р. цісар підписав спеціальний патент, за яким скасування панщини на галицьких зем­лях сталося майже на п'ять місяців раніше, ніж в інших частинах імперії. Основою реформи був викуп селян­ських земель державою, який селяни мали відшкоду­вати протягом 40 років, починаючи з 1858 р. Поміщиків звільняли від усяких обов'язків щодо своїх колишніх підданих — захищати їх у судах, допомагати у важких випадках тощо. У результаті реформи в Східній Гали­чині виникло бл. 375 тис. вільних селянських госпо­дарств. Та при проведенні реформи не було впорядко­вано права на володіння лісами та випасами. Це згодом викликало нескінченні судові процеси, спричинило руй­нування селянських господарств. За поміщиками зали­шилися деякі феодальні привілеї, зокрема право про-пінації, що на довгі роки виступало причиною різних непорозумінь і справедливого незадоволення селян­ських мас..

Викупні платежі, втрата лісів і пасовищ, інші залиш­ки кріпацтва лягли важким тягарем на плечі західно­української бідноти, яка бунтувала, шукала справедли­вості в цісаря, а нерідко топила горе в горілці. Навесні та влітку 1849 р. масові виступи, під час яких селяни

самочинно повертали захоплені поміщиками громадські землі, ліси і пасовища, охопили понад 100 сіл Східної Галичини. Шляхта, зі свого боку, насилала на «непокір­них» поліцію і війська, які придушували селянські за­ворушення. А «справедливість» цісарсько-королівсько­го суду полягала в тому, що з 32 тис. позовів щодо лісів і пасовищ селяни програли ЗО тис, сплативши ще й 15 млн ринських за судові витрати.

Незважаючи на недоліки, скасування панщини було визначною подією. Український селянин нарешті ста­вав господарем на своїй землі, у ньому поступово про­буджувався потяг до громадського та національного життя.

Дата добавления: 2015-05-22