Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Масові репресії




Мордуючи селянство голодомором, комуністичний режим ні на мить не забував і про інтелігенцію, яка очолювала процеси українізації, стимулювала націо­нальну самосвідомість українського народу, а відповід­но й прагнення реального суверенітету. Цілеспрямова­на боротьба проти української національної інтелігенції, насамперед тієї частини, яка брала активну участь у національно-визвольних змаганнях 1917 — 1921 рр. та українізації, видатних діячів науки.й культури, розпоча­лася вже наприкін. 1920-х років. її першими наслідка­ми стали викриття згадуваного вже «національного ухилу» в КП(б)У, розгром міфічних «Українського на­ціонального центру», «Польської організації військо­вої», «Блоку українських націоналістичних партій», «Всеукраїнськогоборотьбистськогоцентру», «Троцькіст-сько-націоналістичного блоку»- та ін. Застосовуючи фізичний і психологічний терор, політична поліція —


ОДПУ, а згодом Головне управління державної безпе­ки НКВС — змушувала свої жертви визнавати член­ство у цих сфабрикованих «таємних антирадянських організаціях» на показових судових процесах.

19 квітня 1930 р. особливий склад Верховного суду УРСР виніс вирок у справі «Спілки визволення Украї­ни» (СВУ), трактованої як контрреволюційна органі­зація. Всього було звинувачено 45 провідних учених, письменників, діячів культури, включаючи академіків Сергія Єфремова та Михайла Слабченка, науковців Андрія Ніковського, Йосипа Гермайзе, церковного дія­ча Володимира Чехівського, письменницю Людмилу Старицьку-Черняхівську. Разом з ними до судової відпо­відальності притягалися молоді люди, яким інкриміну­вали членство в юнацькій організації СВУ — «Спілці української молоді». Згідно з документами звинува-чення, СВУ —СУМ мали організації у всіх головних містах України і ставили за мету за допомогою чужо­земних держав, емігрантських сил, підбурювання селян­ства проти колективізації, вбивства Сталіна та його соратників відокремити Україну від СРСР і утворити Українську самостійну державу. Підсудні одержали від

2 до 10 років ув'язнення, а згодом були фізично ліквідо­
вані. Один зі слідчих у справі СВУ Брук цинічно заявив:
«Нам треба українську інтелігенцію поставити на колі­
на. Коли не поставимо — перестріляємо».

Після процесу «Спілки визволення України» погром української інтелігенції продовжився. У зв'язках з СВУ звинуватили ієрархів Української автокефальної пра­вославної церкви. Як наслідок, у січні 1930 р. УАПЦ змушена була саморозпуститися, а митрополита М.Бо­рецького, десятки єпископів та сотні священиків неза­баром заслали до таборів.

Наступного року значну частину інтелігенції на чолі

3 М.Грушевським було звинувачено в належності до
іншої «ворожої організації» — «Українського націо­
нального центру».
Багатьох заарештували, а М.Гру-
шевського вислали до Росії, де він у 1934 р. помер
при загадкових обставинах. Почалися гоніння проти
Всеукраїнської академії наук: було введено цензуру на
ЇЇ видання, закривалися найдіяльніші секції, виганяли-


ся й піддавалися репресіям т. зв. буржуазні націо­налісти.

З особливою силою нова хвиля репресій охопила українське суспільство після того, як у січні 1933 р. Сталін призначив своїм особистим представником в Україні П.Постишева. Разом з«им прийшов новий голова ОДПУ В.Балицький і тисячі російських функціо­нерів. Постишеву було доручено завершити колективіза­цію без огляду на ціну, провести чистку в компартії та припинити українізацію. По мірі того, як набирало обер­тів правління терору нового сталінського опричника в Україні, страчували чи висилали в табори тисячі пред­ставників нової української інтелігенції, що з'явилася в 1920-ті роки. За даними О.Субтельного, з 240 україн­ських письменників тоді зникло 200; із 85 вчених-мово-знавців ліквідували 62. Декілька сотень українських кобзарів, які зібралися на свій з'їзд, заарештували і роз­стріляли. Оголошували шпигунами і заарештовували філософів, художників, редакторів. Деякі діячі, не бажа­ючи зректися своїх поглядів, накладали на себе руки, як це зробили М.Скрипник та М.Хвильовий. Загалом, за деякими даними, в УРСР у 1930-х роках було лікві­довано майже 80 % творчої інтелігенції, що дає підста­ви назвати цей період «розстріляним відродженням».

Репресії проти української інтелігенції нерідко підтримували й українські націонал-комуністи, але не­забаром прийшла черга і до них самих. У 1932 р. ЦК ВКП(б) звинуватив КП(б)У в толерантності до україн­ського «націоналістичного ухильництва». У результаті боротьби проти націоналізму чисельність республікан­ської парторганізації з червня 1932 р. по травень 1933 р. зменшилась майже вдвічі — з 520 до 285 тис. членів. До жовтня цього ж року зі своїх посад було усунено 80 % секретарів парторганізацій і 75 % всіх чиновників у місцевих радах. На листопадовому (1933 р.) пленумі ЦК КП(б)У П.Постишев дав зрозуміти, що виключен­ня з партії та звільнення з роботи тягне за собою арешт і розстріл, у кращому випадку — вислання й ув'язнен­ня в таборах. На заміну десятків тисяч репресованих українських керівників прибували кадри з Росії та інших «братських» республік.


Якщо репресії кін. 1920-х — першої пол. 1930-х рр. були насамперед спрямовані проти українців, то те­рор 1937—1938 рр. охопив весь Радянський Союз і мав на меті змести всіх реальних та уявних ворогів Сталіна. У той час репресіям піддавалися не лише керівні особи, а й робітники, колгоспники, інтелігенція, військово­службовці і навіть діти «ворогів народу». Суспільство дедалі глибше занурювалося у трясовину страху, роз­пачу, деградувало морально. За особистою вказівкою Сталіна від імені ЦК ВКП(б) заарештованих піддавали тортурам. Так, у підмосковній тюрмі «Сухановка» існу­вало не менше 52 видів катування. Крім страхітливих і витончених побоїв були і такі методи мордування, як підтруювання газом, занурювання ліктів у окріп, вико­лювання одного ока, тригодинне сидіння куприком на кутку стільця тощо. На очах у в'язнів на крижаний стовп був перетворений один зі священиків за те, що відслужив у бараці Всенощну перед Різдвом 1938 р. Існував і своєрідний електричний стілець. Не видержу­ючи нелюдських мук, жертви давали свідчення і на себе, і на своїх знайомих, і навіть на рідних. Так забез­печувалася нова хвиля арештів.

Репресії в СРСР, як і все інше, здійснювалися планово. Так, НКВС України отримав із Москви наказ репресу­вати в 1937 р. 28 000 чол. Але плани було прийнято перевиконувати. Тому нарком внутрішніх справ УРСР І.Леплевський двічі звертався в Москву з проханням збільшити ліміти на репресії. Як наслідок, «червонозоря-на столиця» прислала в Україну нові плани: розстріля­ти — 26 150 чол., відправити у концтабори — 37 600.

Під час терору 1937 — 1938 рр. Україна знову зазнала дошкульніших ударів, ніж інші республіки. А.Авторха-нов, аналізуючи в книзі «Империя Кремля» націо­нальний склад жертв «великого терору» 1930-х років, зазначає: «Саме серед української... інтелігенції жертв терору було в декілька разів більше, ніж у централь­них областях Росії». Навіть Л.Троцький, котрий свого часу не приховував негативного ставлення до україн­ського народу, визнавав, що «ніде репресії, чистки, при­душення і всі інші види бюрократичного хуліганства в цілому не досягли таких страшних розмірів, як на


Україні, у боротьбі з могутніми прихованими силами в українських масах, що прагнули більшої свободи й незалежності». Таке відверто вороже ставлення мос­ковського керівництва пояснювалося, за словами П.По-стишева, тим, що вона потребувала масовіших «чисток», оскільки постійно породжувала більше ворогів, аніж де-інде. У результаті в той час було знищено майже всіх членів ЦК КП(6)У та українського уряду, сотні тисяч українців. НКВС планував ліквідувати цілі верст­ви населення, зокрема священиків, колишніх учасників антибільшовицької боротьби, тих, хто бував за кордо­ном чи мав там родичів, іммігрантів із Галичини тощо.

Загалом, за даними історика А.Антонова-Овсієнка, терор 1935—1941 рр. приніс 20 млн жертв. Що ж сто­сується України, то, за підрахунками М.Максудова, колишнього радянського демографа, який виїхав на Захід, прямі людські втрати в УРСР від репресій у 1927 — 1938 рр. становили щонайменше 4,4 млн чол.

Масові репресії призвели не тільки до фізичного винищення найбільш -активної та інтелектуальної час­тини нації, вони також понівечили долю багатьох лю­дей, пов'язаних родинними узами з репресованими, — т. зв. членів сімей ворогів народу, сприяли морально­му розтлінню тих, кого терор не торкнувся. За розма­хом знищення населення власної країни комуністичний терор не знає собі рівних у світовій історії. Він зали­шився в пам'яті людства під назвою Великого терору.

4. Становище української культури

Українське відродження 1920-х років охопило різні аспекти життя нації, особливо позначившись на літера­турі, мистецтві, науці й освіті.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 619; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.