ІІ.6. Розв’язання проблемних і творчих питань

Приклад сценарію дискусії

Тема: НАТО й Україна: чи потрібно Україні відмовитися від статусу позаблокової держави?

Мета: Усвідомити існування даної проблеми; виявити історичні аспекти її виникнення; сформулювати й обґрунтувати свій погляд на цю політичну проблему; прийти до компромісного рішення. Змоделювати ситуацію соціально-політичних розбіжностей.

Час: академічна година.

Завдання: Розбитися на дві групи. У першій – прихильники ідеї вступу України до НАТО, у другій – їх опоненти. Обговорити в групах це питання і сформулювати свої основні аргументи.

Інструкції: Кожна група захищає власну точку зору.

Хід дискусії: Представники груп роблять аргументоване повідомлення за темою, захищаючи свою позицію; обговорюють кожен пункт з використанням контраргументів; нарешті, групи міняються позиціями і шукають аргументи на захист іншої точки зору.

Оцінка обговорення: ”Які аргументи найбільш вагомі? Чому? Яку позицію було важче відстоювати? Чому? Чи дійсно це спосіб вирішення соціально-політичних проблем? Чому ви обрали ту чи іншу позицію? Що Вас змусило цю позицію змінити? Які нові знання Ви одержали під час обговорення?

Висновок: Сприймання наявності інших точок зору. Розуміння труднощів у досягненні компромісу при особистій зацікавленості. Формулювання обома групами учасників орієнтовних шляхів вирішення цього суперечливого питання.

Даний вид самостійної роботи практикується на всіх етапах вивчання курсу “Історії України” при первинному (ознайомчому) етапі, закріпленні та узагальненні отриманих знань, при подальшому оперуванні ними.

Як правило, для самостійного вирішення студентами проблемних питань відводиться час на практичних заняттях. Головною метою цього є максимальна активізація мислення студентів, перетворення семінару з механічного викладення фактичного матеріалу в динамічний, цікавий пізнавальний процес.

Суттєво важливим є питання про час постановки проблеми для самостійного розв’язання її студентами, бо саме це впливає на характер пізнавальної діяльності – сприйняття та осмислення.

Можливим є варіант постановки декількох проблемних питань на початку семінарського заняття.

Постановка проблеми наприкінці семінару стимулює більш глибоке осмислення матеріалу, сприяє його кращому закріпленню, дозволяє перевірити ступінь засвоєння студентами теми, що обговорювалася.

Нарешті, проблемні питання можуть ставитися протягом усього семінару, що особливо ефективно стимулює самостійне мислення студентів.

Постановка перед студентами проблеми, що потребує вирішення, формулювання проблемної ситуації під час обговорення теми семінарського заняття – це вихідна позиція для проведення евристичної бесіди (від грец. heurisko – знаходжу) – методу навчання, який передбачає теоретичне дослідження наукового питання на підставі системи логічних прийомів і сприяє розвитку активного мислення. Головні цілі евристичної бесіди полягають:

● підвести студентів до осмисленого і переконливого рішення проблемної ситуації,

● навчити їх „мислити голосно”– надавати оцінку подіям, порівнювати історичні факти, аргументовано, переконливо відстоювати власну точку зору,

● спростити засвоєння матеріалу, який осягається через мислення (історичні поняття, закономірності суспільного розвитку тощо),

● розвинути здібність до самостійного історичного мислення,

● викликати та зміцніти інтерес до історії.

Структура евристичної бесіди включає чотири головні компоненти:

■ формулювання проблемного питання (причому викладачеві доцільно робити це разом зі студентами);

■ правильне чи помилкове рішення проблеми, його обґрунтування та можливу дискусію між студентами;

■ виправлення помилок і пошук позитивного вирішення проблеми;

■ самостійне підведення студентами остаточних підсумків бесіди на підставі встановлених фактів.

Вирішення проблемних питань слід обов’язково поєднувати з іншими видами самостійної роботи, зокрема навчальними посібниками, картами, таблицями, художніми творами, що спрощує знаходження правильного рішення, актуалізує необхідні знання, демонструє зв’язки між історичними подіями та явищами і, врешті-решт, робить відповідь студентів логічною, аргументованою та образною.

Методичне значення творчих завдань полягає ще й у тому, що, самостійно виконуючи їх, студенти максимально активізують свій розумовий потенціал – проводять вибірковий аналіз історичних фактів, установлюють причино-наслідкові зв’язки, обґрунтовують висновки, виходячи з власних характеристик та оцінок, намагаються робити наукові припущення.

Слід особливо зауважити, що під час розробки творчих завдань важливо чітко усвідомлювати роль і місце історії України у всесвітньому історичному процесі, причетність українського народу до значних подій світового значення, їх органічний, міцний взаємозв’язок.

Дата добавления: 2015-05-22