Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Позитивне значення: вперше в історії більшість українських етнічних земель об’єднані в рамках однієї держави




ПЛАН

 

1 Укладення радянсько-німецьких угод в 1939 році та їх значення для України.

2 Приєднання західноукраїнських земель до УРСР та їх "радянізація".

3 Початок воєнних дій (1941-1942 рр.) на території України. Причини поразки радянських військ на початку війни.

5.1 Напередодні Другої світової війни Україна була лише засобом для ведучих європейських держав щодо реалізації своєї мети: Німеччина розігрувала "українську карту", щоб привернути на свій бік Угорщину (березень 1939 року - окупація Закарпаття).

СРСР хотів приєднати західноукраїнські землі і Німеччина пішла в цьому назустріч, щоб забезпечити себе від війни на два фронти.

Як результати відбувається зближення двох країн і 23 серпня 1939 року

У Москві був підписаний договір про ненапад між СРСР та Німеччиною терміном на 10 років. Цей документ, що відомий під назвою «пакт Молотова-Ріббентропа», складався із 7 статей і передбачав зобов’язання двох країн утримуватися від агресивних дій стосовно одне одного чи будь-яких інших дій спільно з третіми державами, які б загрожували інтересам однієї зі сторін, що домовлялися.

Окремою частиною радянсько-німецького договору став таємний протокол, що передбачав розмежування сфер інтересів обох держав у Європі. Ряд його положень безпосередньо стосувалась українських земель: межа сфер та інтересів Німеччини та СРСР мала проходити по лінії рік Нарев-Вісла-Сян. Таким чином, більшість територій Західної України повинно було відійти до СРСР. Лемківщина та Холмщина потрапляли до німецької сфери впливу.

Радянсько-німецький договір розв’язував Гітлеру руки в його агресивних планах у Європі.

1 вересня 1939 року - напад Німеччини на Польщу, початок другої світової війни. В польській армії приймало участь 150 тис. українців.

До 15 вересня німецькі війська дійшли до західноукраїнської території, яка відходила їм згідно з таємним протоколом про розмежування сфер впливу. Радянський Союз деякий час утримувався від вторгнення до Польщі, щоб не виглядати агресором в очах світової спільноти.

Але 17 вересня - згідно з умовами пакту та вимогами німецької сторони якнайшвидше вступити у війну, радянські війська займають територію етнічних західноукраїнських земель, що знаходились у складі Польщі. Офіційна версія вводу військ - "Братня допомога українцям перед навислою загрозою". Щоб подати дії радянських військ як «визвольний похід», збройні сили СРСР, які переходили Збруч, дістали назву Українського фронту, командуючим якого було призначено С. Тимошенка. Радянське командування створило також Білоруський фронт на чолі з М. Ковальовим, які діяли на західнобілоруських землях. У складі обох фронтів налічувалось близька 600 тис. солдат і офіцерів, 4 тис. танків, 5,5 тис. гармат та 2 тис. літаків.

В наказі наркома оборони К. Ворошилова вимагалось не застосовувати зброї проти польських військ, які не чинитимуть опору, заборонялось використання артилерії та бомбардування населених пунктів.

Після 12 денних боїв (польська армія практично не чинила опору), Червона Армія вийшла на лінію річок Західний Буг – Сян.

- 28 вересня 1939 p між Німеччиною та СРСР підписано договір "Про дружбу і державний кордон" за відбувся остаточний розподіл земель Польщі та визначалась лінія державного кордону між країнами. Радянська сторона погоджувалась на окупацію німцями Холмщини та Посяння, де більшість населення становили українці в обмін на встановлення свого впливу у Литві.

Таким чином СРСР просунув на захід свої кордони на 250-350 км, території західноукраїнських та західнобілоруських земель загальною площею близько 200 тис. кв. км і населенням 13 млн. чол.. увійшло до складу СРСР.

В червні 1940 року було висунуто ультиматум до уряду Румунії щодо передачі Північної Буковини і Бессарабії. Знаходячись у тісних відносинах з нацистською Німеччиною, під її тиском Румунія змушена була задовольнити ці вимоги. 28 червня війська під командуванням Г. Жукова перейшли Дністер і встановили контроль над Бессарабією та Північною Буковиною.

Більшість населення прихильно поставилося до Червоної Армії і радянської влади (особливо незаможні верстви населення), піддавшись на гасла національного визволення і соціальної справедливості та сподіваючись на нове, краще життя. З підозрою і недовірою до нової влади поставились заможні прошарки населення, українська політична еліта, частина інтелігенції та активісти ОУН.

 

5.2 Після встановлення контролю над Західною Україною та Білорусією, керівництво країни намагалось надати процесу приєднання цих територій характеру законності та народного волевиявлення.

22 жовтня (за рішенням Політбюро ЦК ВКП(б)) проведено вибори до Народних Зборів. Щоб гарантувати результат у вигляді прихильності новообраного органу до нової влади проведено наступні заходи: прийняли участь 93% виборців, обрано кандидатів, яких пропонували комуністи (але на більшості виборчих дільниць було, як правило, тільки по одному кандидату), 700 тисяч чоловік не з'явилось на голосування, 11 кандидатів не обрано, представники інших політичних сил взагалі не допущені до виборів; порушувався принцип таємного голосування. В результаті таких «альтернативних» виборів до складу Народних зборів обрано переважно комуністів, або безпартійних із середньою або початковою освітою (93%).

26-28 жовтня - проведено Народні Збори, які прийняли Декларацію по входження до УРСР і встановлення радянської влади. Це рішення було затверджене Верховними Радами СРСР (1 листопада) та УРСР (15 листопада). 2 серпня 1940 року Верховна Рада СРСР прийняла рішення про включення Північної Буковини та придунайських територій до складу УРСР. Більшість Бессарабії та колишньої автономної Молдавської РСР були об’єднані в новостворену Молдавську РСР.

Одночасно на цих проводяться відповідні зміни в усіх сферах життя, що одержали назву радянізації:

- проведена націоналізація всіх промислових підприємств (близько 2 тис.), впроваджувався 8-годинний робочий день;

- ліквідована кооперативна та приватна торгівля;

- ліквідована поміщицька і церковна власність на землю;

- заходи щодо ліквідації безробіття;

- будівництво закладів освіти та охорони здоров'я;

- запроваджується безкоштовна освіта і медичне обслуговування, підвищена заробітна платня працівникам освіти та медицини;

- українізація освіти (на сер. 1940 р. діяло близька 7 тис. державних шкіл, з яких 6 тис. проводили навчання українською мовою. Українським став репертуар театрів, українізувалась преса та більшість видавництв;

- У Львові була заснована філія Академії Наук УРСР;

- боротьба з неписемністю.

Але багато заходів носили суперечливий характер, а інколи і взагалі репресивний:

- ліквідовано старий адміністративний поділ (утворено 8 областей на території приєднаних земель),

- створено Ради, як органи управління, діяльність яких підпорядковувалась партії,

- заборонена діяльність культурно-просвітніх організацій, зокрема «Просвіта», Наукове товариство ім. Шевченка та ін.;

- закриті всі нерадянські засоби масової інформації (газети, часописи тощо);

- ліквідовано всі політичні партії і створено систему комуністичних органів,

- на керівні посади призначались не представники місцевого населення, а прислані з "центру", які не володіли особливостями місцевих звичаїв;

- почалось проведення насильницької колективізації (з початку 1940 р. до червня 1941 року створено 2867 колгоспів, що об'єднали 204,1 тисяч селянських господарств (або 15%). Незважаючи на те, що колгоспникам надавались значні пільги та технічна допомога, середні та заможні селяни не бажали йти до колгоспів. Тому ці господарства зазнали масової депортації.

- репресії відносно церкви (ліквідовано всі релігійні навчальні заклади, священики депортовані, приміщення руйнувались, або використовувались не по призначенню),

- проведено політичні репресії (заарештовано і вислано близько 10% населення: інтелігенція, заможне селянство, діячі колишньої державної адміністрації. До осені 1940 р. до Сибіру вислано 300 тис. сімей).

Таким чином, бажання більшовицького уряду перетворити західноукраїнські землі в частину СРСР, провести заходи командно-адміністративного характеру, викликали протидію значної частини населення і призвели до зміцнення антирадянських настроїв, і переконало в необхідності незалежної держави.

 

5.3 План Гітлера стосовно України: повністю відокремити її від СРСР (план "Ост", квітень 1940 р.), перетворити на аграрно-сировинний придаток Німеччини. Населення України (75%) виселити з цих земель та заселити їх німцями. Перед війною Гітлер обіцяв представникам української еміграції створення автономної в складі Німеччини Української держави, але з початком війни відмовився від цієї ідеї.

За планом "Барбаросса" на Україну спрямовано один з трьох напрямків удару (група армій "Південь").

22 червня 1941 року з початком війни на територію України ввійшло 57 дивізій та 13 бригад. У її розпорядженні було: 850 танків, 16 тис. гармат, 1300 літаків

На Півдні діяли румунські війська (мета яких - захват Молдавії, Криму, Півдня України). Планувалось залучити також угорські війська.

Заходи радянського керівництва щодо налагодження оборони:

• Для протидії німецьким військам створено Південно-Західний фронт (під командуванням генерал-полковника М.Кирпоноса), та Південний фронт (командувач – генерал І. Тюленєв). У складі 2 фронтів діяло 80 дивізій (утому числі 45 стрілецьких та 20 танкових), 5600 танків, 17 тис. гармат, 2700 літаків, але майже 80% техніки була застарілих зразків, практично всі дивізії були недоукомплектовані: при штатній чисельності у 14,5 тис. чол., мали в середньому 8,5 тис. Німецька ж дивізія мала 16,5 тис. чол.

• Проведено мобілізацію, яка дала 2,8 млн. чоловіків, на будівництво оборонних споруд направлено близька 2 млн., евакуйовані 3,5 млн. чоловік, та обладнання 550 підприємств, науково-дослідні інститути, матеріальні цінності. На підприємствах запроваджується режим воєнного робочого часу, за яким скасовувались усі відпустки.

30 червня був створений Державний Комітет Оборони (ДКО), до якого перейшла вся повнота влади в країні. Цей орган, як Ставку Верховного Головнокомандування очолив Й. Сталін.

 

Воєнні дії на території України в 1941-1942 рр.:

• Першими зустріли ворога прикордонники, ведучі нерівні бої. Так, 22-26 червня велись бої на Рава-Руському укріпленому районі, де прикордонники стримували атаки 5 дивізій;

• 23-29 червня 1941р. - найбільша танкова битва початку війни в районі Луцьк-Броди-Рівне-Дубно (з обох сторін приблизно 2 тис танків) зазнавши величезних втрат (майже 83% всіх танків знищено), радянські війська відступили;

• 7 липня-26 вересня - Київська оборонна операція (оточення військ

Південно-Західного фронту, майже 665 тис. чол., загинув командуючий фронтом М. Кирпонос з усім штабом. 19 вересня Київ захвачено німцями);

• 5.08-16.10, протягом 73 днів тривала оборона Одеси, втрати ворожих військ становили понад 200 тис. чол.;

• вересень-жовтень - Донбаська оборонна операція (25.10 - захоплено Харків);

• Але най тривалішою протягом 250 днів, (30.10-4.07.1942 р.) була оборона Севастополя (Крим захвачено в листопаді 1941 p.). Захисники міста знищили близька 300 тис. окупантів, що було значно більше, ніж усі втрати Німеччини та її союзників з початку війни і до нападу на СРСР;

• 12 травня 1942 р. - початок контрнаступу радянських військ в районі Харкова (оточено 3 радянські армії, чисельністю 240 тис. чоловік);

• 22 липня 1942 р. - залишили м. Свердловськ Луганської обл., вся територія України окупована німцями.

 

6. Закріплення нового матеріалу завершується співбесідою за такими питаннями:

 

Середній рівень навчальних знань:

- Назвіть і покажіть на карті території, що відійшли до УРСР внаслідок

радянсько-німецьких договорів;

- Які крупні воєнні операції проведені на території України на початку війни?

 

Достатній рівень навчальних знань:

- У чому полягає суперечливість характеру радянізації на західноукраїнських землях?

- Яка роль відводилась Україні в планах Німеччини?

 

Високий рівень навчальних знань:

- Події 1939-1940 рр. історики тлумачать як "анексію", "возз'єднання", "включення до складу СРСР". Обґрунтуйте свою точку зору.

- Як ви вважаєте, чи можна було запобігти військової катастрофи, яка спіткала радянські війська на початку війни?

 

Домашнє завдання:

- повторити матеріал лекції;

- опрацювати рекомендовану літературу по темі;

 

 

План заняття

 

Дисципліна: Історія України.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 401; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.029 сек.