Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Перші таємні товариства. Повстання декабристів в Україні




Перша хвиля національного відродження

З ліквідацією залишків автономії царський уряд намагався повністю русифікувати українців. Заборонялося друкування українських книг, викладання українською мовою в школах, а також проповіді в церквах повинні були читатися російською мовою. Однак найбільш освічені і кращі представники колишньої козацької старшини виявляли дедалі більший інтерес до історії України, збирали різноманітні документи козацької доби. Особливо велику роль у національному відродженні відіграла “Історія русів” – історично-літературний, гостро політичний твір невідомого автора. Значним кроком у розвитку української історіографії була “Історія Малої Росії” Д.Бантиша-Каменського. Велику роль у національному вихованні відіграла п’ятитомна “Історія Малоросії” М.Маркевича.

Проте початок українського відродження традиційно умовно пов’язують з виходом в 1798 р. в Петербурзі поеми І.П.Котляревського “Енеїда” – першого твору, написаного живою українською мовою. Котляревський переодягнув персонажів Вергілія – римських героїв і богів – в українські шаровари, вишивані сорочки і свитки, що свідчило про тісний зв’язок “Енеїди” з народною пам’яттю про козацтво.

Українському національному пробудженню сприяв і романтизм (напрям у мистецтві, письменстві, науці того часу) з його ідеєю народності. Своїм покликанням романтики вважали вивчення життя народу; збиралися і публікувалися пам’ятки народної творчості. Це збірки українських народних дум і пісень М.Цертелєва, М.Максимовича, П.Лукашевича. У 1833 - 1838 рр. у Харкові Средневський видав 6 книжок фольклорно-історичної збірки “Запорожская старина”, яка стала своєрідним маніфестом українського романтизму.

Поширення західноєвропейських інтелектуальних та політичних течій призвело до виникнення в Україні таємних політичних товариств. Режим самодержавства і кріпосницькі порядки в Росії сильно контрастували з волелюбними ідеями, з якими познайомилися в Європі офіцери-дворяни під час переможних походів проти Наполеона. Першими таємними товаристами були масонські ложі. В Україні найбільше значення мала масонська ложа “Любов до істини”, заснована в Полтаві у 1818 р. М.Новиковим. Крім нього, до полтавської ложі належали великі поміщики С.Кочубей і В.Тарновський, предводитель дворянства В.Лукашевич, письменник І.Котляревський. Новиков був членом перших декабристських товариств “Союзу порятунку” та “Союзу благоденства” і використовував масонську ложу як прикриття для підготовки людей до вступу до таємного товариства. З 1818 р. масонська “Ложа об’єднаних слов’ян” існувала в Києві. Хоч ці ложі були створені в Україні, їхня діяльність не мала українського національного характеру. Чи не єдиним винятком був масон В.Лукашевич, який у 1819 р. створив “Малоросійське товариство”, що ставило за мету досягти незалежності України.

Першими таємними політичними товариствами, що планували добитися скасування кріпосного права в Росії і заміни самодержавства конституційною монархією, стали спочатку “Союз порятунку”, створений у 1816 р., а після його ліквідації – “Союз благоденства”, створений у 1818 р. У січні 1821 р. поміркована частина керівників добилася його ліквідації, але більшість членів “Союзу благоденства” з цим не погодилася, і у січні 1822 р. в Києві було створене Південне товариство. Його керівниками були П.І.Пестель, О.П.Юшневський і представник Петербурга М.М.Муравйов (Тульчинська управа), а також В.Л.Давидов, С.Г.Волконський (Кам’янська управа), С.І.Муравйов – Апостол, М.П. Бестужев-Рюмін (Васильківська управа). У Петербурзі було створено Північне товариство (М.Муравйов, М.Тургенєв, С.Трубецькой, Є.Оболенський, І.Пущин, К.Рилєєв, брати Бестужеви, П.Каховський). Північне й Південне товариства діяли спільно, мали єдину політичну мету – знищення самодержавства і кріпосного права; однаковою була і тактика – військовий переворот. Існували і програмні документи (конституційні проекти): в Південному товаристві – “Руська Правда” Пестеля і в Північному – “Конституція” М.Муравйова.

“Руська Правда” Пестеля проголошувала ліквідацію станів і перетворення всіх людей в державі на рівноправних громадян; недоторканість приватної власності; особиста свобода. Звільнені від кріпосної залежності селяни мали одержати землю без всякого викупу. Після військового перевороту і ліквідації самодержавства Росія ставала республікою. Політичні права діставали незалежно від майнового цензу всі чоловіки, що досягли 20 років. Влада поділялася на законодавчу (Народне віче), виконавчу (Державна дума) і наглядальну (Верховний собор).

За “Конституцією” М.Муравйова Росія ставала конституційною монархією, де законодавча влада належала Народному вічу, а виконавча – імператорові; виборче право обмежувалося високим майновим цензом (не менше 500 крб.), селянам при звільненні надавалася лише садиба і по дві десятини землі.

У 1823 р. в Україні у Новоград-Волинську виникла третя таємна організація “Товариство об’єднаних слов’ян”, яка у вересні 1825 р. увійшла до складу Південного товариства.

Повстання готувалося на 1826 р., але в зв’язку зі смертю 19 листопада 1825 р. Олександра І і коронацією нового царя Миколи І, 14 грудня 1825 р. на Сенатській площі почалося повстання декабристів (3 000 солдат і 30 офіцерів). Керівники повстання діяли нерішуче і неорганізовано. Микола І наказав стріляти в повсталих картеччю і на вечір повстання було придушено. На Україні повстання Південного товариства вилилося в повстання Чернігівського полку. Воно почалося 29 грудня 1825 р. в селі Трилісах. Побивши і змусивши втікати підполковника Гебеля, повсталі роти 30 грудня вирушили в напрямку Василькова, взяли його (гарнізон перейшов на бік повстанців). Надвечір 31 грудня полк увійшов у село Велика Мотовилівка і об’єднався зі своїми останніми двома ротами. Командуючий повсталим полком С.Муравйов-Апостол діяв недостатньо швидко і навально. Замість того, щоб іти на Київ чи Житомир, він оголосив 1 січня днівку з нагоди Нового року і цим дав можливість царизму опам’ятатися. Вже 3 січня під час просування на Білу Церкву повсталих перестріли війська 3-ї гусарської дивізії і під селом Устимівкою розгромили.

Царський уряд жорстоко розправився з декабристами. П’ять керівників були повішені, 121 чоловік заслані до Сибіру на каторгу й поселення. Офіцери були позбавлені всіх чинів і дворянства, а солдати відправлені на Кавказ воювати з горцями.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 962; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.