Боротьба за владу в Україні

Тема 29. ЦЕНТРАЛЬНА РАДА ЗА ЧАСІВ БІЛЬШОВИЦЬКОЇ АГРЕСІЇ

Проголошення УНР

Після перемоги повстання у Києві утворюється двовладдя: Центральна Рада і більшовики. Більшовики вирішили скористатися із своєї популярності і захопити владу. Визнаючи начебто Центральну Раду найвищою владою на Україні, більшовики мали на увазі не Українську Центральну Раду, а свою “кишенькову” установу під такою ж назвою. Центральна Рада добре розуміла більшовицьку небезпеку для України і, намагаючись перешкодити анархії та розгортанню громадянської війни, вирішила не очікувати Українських установчих зборів і пізно ввечері 6 (20) ЛИСТОПАДА 1917 р. з ініціативи Грушевського зібрала Малу Раду і прийняла ІІІ УНІВЕРСАЛ, за яким Україна ставала Українською Народною Республікою (УНР), яка включала до свого складу 9 українських губерній.

Цей документ накреслював широку програму дій: скасування поміщицького землеволодіння; ліквідація приватної власності на землю; обмеження кількості землі в одних руках; перехід поміщицької землі до безземельних селян; 8-годинний робочий день; встановлення державного контролю над виробництвом; надання національним меншинам “національно-персональної автономії”; забезпечення українському народові демократичних прав і свобод; скасування смертної кари, амністію політв’язням; скликання 9 січня 1918 р. Українських Установчих зборів. На жаль Універсал мав суттєву суперечність – широко окресливши Україну як незалежну державу, він все ж залишив федеративний зв’язок із Росією, що як держава вже не існувала. Передача ж поміщицької землі бідним селянам відкладалася до скликання установчих зборів, що відвернуло від Центральної Ради сільську бідноту. Також земельною політикою Центральної Ради були незадоволені поміщики, які, за ІІІ Універсалом, втрачали землю, і заможні селяни, оскільки розміри їх земельних наділів обмежувалися.

Боротьба за владу в Україні.

Проголошення незалежності УНР. Наступ радянських військ.

Мирні переговори у Брест-Литовську.

Більшовики намагаються прийти до влади на Україні двома шляхами: мирним і збройним. Вони планують скликати Всеукраїнський з’їзд Рад, який повинен переобрати Центральну Раду. Оскільки українські селяни ідуть в основному за Центральною Радою, то представництво селян на цьому з’їзді обмежується.

Центральна Рада в цей час готується до виборів в Установчі Збори. Більшовики утворюють військово-революційний комітет, що готує нове повстання в Києві, формують більшовицькі загони. Проте Центральна Рада випереджає їх. 1-ша сердюцька дивізія вночі 30 листопада 1917 р. оточила казарми більшовиків, роззброїла їх і, посадивши в ешелон, відіслала в Росію.

У цей же час на Дону утворюється Донський військовий уряд на чолі з отаманом Каледіним, що починає війну з радянською Росією. Центральна Рада підписує з ним договір про взаємний пропуск донських і українських військ через свої території.

4 грудня 1917 р. на адресу Центральної Ради приходить ультиматум Раднаркому, підписаний В.Леніним і Л.Троцьким і переданий по радіотелеграфу Криленком. В цьому ультиматумі більшовики визнають УНР, але не вважають Центральну Раду представником українського народу, а також Центральна Рада повинна визнати більшовицьку владу на Україні. Крім цього існують 4 ультимативні вимоги:

Відмовитися від спроб утворення українського фронту.

Не пропускати чужі (небільшовицькі) війська на Дон.

Пропускати більшовицькі війська через територію України.

Припинити роззброєння радянських частин.

На прийняття ультиматуму давалося 48 годин, інакше більшовики вважали себе в стані війни з Центральною Радою. Центральна Рада відкидає вимоги ультиматуму.

Більшовики все ще намагаються мирним шляхом прийти до влади.4 грудня 1917 р. у Києві починає роботу більшовицький Всеукраїнський з’їзд Рад, на який ледве з’їхалося 100 депутатів. Центральна Рада, яка спочатку бойкотує цей з’їзд, розуміє, що більшовики навіть у такій кількості можуть проголосити себе найвищою владою на Україні, і тому посилає виклик в села. На з’їзд приїжджає близько 2 000 українських селянських делегатів. Більшовицький з’їзд зірвано, але більшовики в кількості 127 чол. від’їжджають до Харкова, де об’єднуються з делегатами обласного з’їзду Рад і проголошують себе І Всеукраїнським з’їздом Рад, що працює з 11 по 12 грудня 1917 р. і проголошує утворення радянської УНР у складі Росії.

Дата добавления: 2015-05-22