Українські землі в другій половині 19ст. Буржуазні реформи 60-70 років, та їх здійснення в Україні

Продовження реформ Марії-Терези Йосифом 2, їх роль у розвитку національно-культурного життя Галичини та Буковини. Суспільно політичний рух. «Руська трійця».

Габсбурзька монархія, що утворилася в XV-XVI ст. являла собою багатонаціональну державу. У результаті першого розділу Речі Посполитої в 1772 р. до численних володінь Габсбургів додалися ще польські й українські землі. У підсумку національний склад Австрійської держави став відрізнятися надзвичайною строкатістю. Невдачі Австрії у двох великих війнах зробили для правлячих кіл очевидною невідкладність реформ. Ці реформи, здійснені в правління Марії-Терезії і її сина Йосифа II, досить характерні для політики «освіченого абсолютизму».

Найбільш важливим із проведених заходів була військова реформа. Значно збільшувалася чисельність армії й вводилася однаковість у її комплектуванні.

Уряд приділив також дуже велику увагу фінансовій реформі. Прагнучи збільшити податкові надходження, Марія-Терезія видала закон про загальний прибутковий податок, від якого не були звільнені дворянство й церква.

Велике місце в заходах Марії-Терезії і Йосифа II займали судові реформи. Вони обмежили сеньйоральну сваволю відносно селян. Судові функції були оголошені винятковою прерогативою держави. Були розроблені нові кодекси.

Особливо за правління Йосифа II, в імперії був проведений ряд заходів, що значно обмежили привілеї католицької церкви: закриті численні монастирі, проведена часткова секуляризація церковних земель, єзуїти вигнані з австрійських володінь.

Реформи Марії-Терезії і Йосифа II ще більше загострили національних протиріч Габсбурзької монархії, погіршуючи правове положення.

«Руська трійця» - громадянсько-культурне угрупування демократичного спрямування, що сформувалось серед української студентської молоді Львівського університету в 1830-х роках. 1837р – видано альманах «Русалка Дністрова», де були розміщені народні пісні, думи, перекази, що розкривали героїчне минуле та культуру українського народу. Була заборонена цензурою.

Історичне значення: її традиції продовжив український національний рух під час революції 1848- 1849 рр.

У другій половині ХІХ ст. в Російській імперії відбулася заміна феодальної соціально-економічної формації капіталістичною. Становлення і розвиток капіталістичного укладу відбувалися в умовах скасування царизмом кріпосницького права. В 60—70-х роках ХІХ ст. царський уряд Росії провів державні реформи з метою пристосувати самодержавний лад Російської імперії до потреб капіталістичного розвитку. Реформи торкнулися різних напрямків суспільно-політичного життя.
Основне місце серед них займала селянська реформа, яка скасувала кріпосне право в Російській імперії.

Підготовка селянської реформи почалася в 1857 році. Підйом селянського руху змусив уряд прискорити підготовку реформи, і 19 лютого 1861 р. акти про селянську реформу були підписані царем.

Закони від 19 лютого 1861 р. вирішили чотири питання:

1) про особисте звільнення селян;

2) про земельні наділи і повинностях звільнених селян;

3) про викуп селянами своїх земельних наділів;

4) про організацію селянського керування.

Однією з найпослідовніших буржуазних реформ 60—70-х років була судова реформа 1864 року. Її проведення було оформлено судовими статутами про заснування судових установ, про кримінальне та цивільне судочинство, про покарання, які накладалися мировими суддями.

Дата добавления: 2015-05-22