Біля 5160 р. до н.е

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Культура українського народу. - Київ, 1994.
2. Історія української культури. Видання І. Тиктора. - Львів, 1994.
3. Історія української культури. Під загальною редакцією І.Крип’якевича. - Львів, 1994.
4. Культура і побут українського народу. - К.,1993.
5. Лекції з історії світової та вітчизняної культури. - Львів, 1994.
6. Лекції з історії світової та вітчизняної культури. - Львів, 2005.
7. Теорія та історія світової та вітчизняної культури. - Київ, 1993.
8. Укрaїнська культура за ред. Д.Антоновича. - Київ, 1996.
9. Українська культура та історія. - Львів, 1994.
10. Культура відродженя в Україні. - Львів, 1993.
11. Любимов Л.Искуство древней Руси. - М., 1983.
12. Історія українського мистецтва. В 6 т. - К., 1996.
13. Нариси з історії українського декоративного мистецтва. - К., 1996.
14. Грушевський М.С.Історія української літератури. В 6т.- К., 1994.
15. Історія української літератури. Кн.1,2. - К., 1993.
16. Возняк М.Історія української літератури. - Львів, 1992.
17. Історія української літератури в перші десятиріччя 19ст. - Київ, 1992.
18. Кононенко П та інші.Українська література. - К., 1993.
19. Костомаров М.Словянська міфологія. - К., 1994.
20. Героїчний епос українського народу. Хрестоматія.- Київ, 1989.
21. Знойко О.П.Міфи Київської землі. - Київ, 1989.
22. Теорія та исторія світової та вітчизняної культури. (Горбач Н.Я., Гелей Г.Д.). - Львів, 1992.
23. Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової та вітчизняної культури. - К.,1992.
24. Мистецтво,фольклор та етнографія словянських народів. - Київ., 1993.
25. Асєєв Ю.С. Джерела.Мистецтво Київської Русі. - К., 1980.
26. Откович В.П. Народна течія в українському живописі. ХVІІ-ХVІІІ ст. - Київ., 1990.
27. Попович М. Нарис історії культури України. - К., 1998.
28. Історія української та зарубіжної культури. - К., 1999.
29. В.Бокань, Л.Польовий. Історія культури України. - К., 1998.
30. Українська та зарубіжна культура. - К., 2000.
31. Мандрик Я.І. Українська культура: історія та сучасність. - Івано- Франківськ, 2002.
32. Історія української культури. В 5 т. 6 кн. - К., 2002-2006.

[1]Крип’якевич І.Перший український друкар.─Львів,1994.─С.8.

1 Антонович В. Історія української культури. ¾ Львів, 1937. ¾ С. 567

Геологічна катастрофа – прорив вод Середземного моря через Босфорську перемичку в Чорноморське озеро з утворенням гігантського водопаду. Біля 5000 р. до н.е. виникло Чорне море, затоплені благодатні рівнини між древніми руслами Дунаю, Дністра, Півд. Бугу, Дніпра, Дону.

Племена, які там жили. переселяються на Балкани, Карпати, в долину Дунаю, Дніпра, Бугу

Культура Трипілля-Кукутень набула найбільшого розквіту між 5500 та 2750 роками до н.е. В часи розквіту цій культурі належали найбільші за розміром поселення у Європі: кількість жителів деяких з них перевищувала 15 тис. осіб.

Поблизу с. Тальянки — близько 3700 до н.е., 15 000—25 000 жителів, до 2 700 будинків, площа 450 га. Тальянки був найбільшим містом трипільців в 3600—3500 рр. до н.е.

Поблизу с. Доброводи — близько 3800 до н.е., до 10 000 жителів, площа 250 га.

Поблизу с. Майданецьке — близько 3700 до н.е., 6 000—10 000 жителів, до 1575 будинків, площа 270 га.

Поблизу с. Небелівка — близько 4000 до н.е., площа 300 га. Найбільше трипільське місто свого часу.

Однією з особливостей трипільської культури була величезна територія поширення (близько 190 тис. км².). Жодна з європейських розвинених землеробських енеолітичних культур не могла зрівнятися з нею ні за площею, ні за темпами поширення. Під час свого найбільшого розквіту населення на всій території трипільської культури становило на думку одних вчених близько 410 тис. чоловік, а на думку інших щонайменше 1 млн.

Значного розвитку досягли гончарні вироби. Глиняний посуд різноманітної форми ліпили руками: великі посудини грушоподібної форми для зерна, різної форми горщики, миски, ложки, друшляки, біноклеподібний посуд. З глини ліпили жіночі статуетки, модельки житла, намисто, амулети. Поверхню посуду вкривали заглибленим орнаментом або канелюрами у вигляді стрічок з кількох паралельних ліній, що утворювали спіральні форми орнаменту. Таким орнаментом вкривали також більшість статуеток.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Трипільська_культура

Зерно трипільці поміщали у великі глиняні ємності - зерновики, висотою до 1 м, інші харчові припаси зберігали в амфорках. Ємності мали глиняні кришки (рис. 23-24). Для виготовлення трипільскої кераміки використовували формувальну суміш із кількох глин і мінеральні фарби. Вироби ліпили від руки. Для великих виробів користувалися «стрічковою» технікою і столиками для формування керамики. Ємність на столику повертали, зрізали скребками залишки глини, вирівнювали і шлікували поверхню – покриваючи її тонким шаром рідкої глини.

	Рис. 23. Трипільскі амфорки з нанесеним орнаментом (IV тис. до н.е.)
		Рис. 24. Трипільска розписна ємність для зерна – зерновик (IV тис. до н.е.) і розписний посуд с кришкою для зберігання припасів (IV тис. до н.е.)

З IV тис. до н.е. трипільскі гончари стали використовувати одноярусні і двоярусні гончарні горни. Виникли справжні гончарні центри (Шкаровка, Веселий Кут, Уланівка, Тростянчик, Кліщив та інші), де щорічно виготовляли десятки тисяч керамічних ємностей. При відпалюванні використовували окислювальний режим, за допомогою якого поверхня ставала сірою або чорною і поновлювальний режим - для розписної кераміки. Трипільскі керамічні вироби розписували до випалювання мінеральними фарбами – охрами, оксидами марганцю, тальком. Ці фарби не втратили барви і через 50 віків.

В розписах кераміки землероби Трипільської культури символами і знаками зображали навколишню природу. Найчастішими символами носіїв Трипільської культури були Сонце і Тур-бик. На символи води в окремих групах трипільських поселень припадає 33 % від усіх відомих знаків, на символи дощу – 16 %, на символи тварин – 14 %, на символи дерева - 16%.

Масштаби використання керамічних виробів трипільськими племенами вражають. У великому поселенні Майданецьке на Черкащині було до 2000 жител. В кожному житлі знаходилось від 30 до 70 різних керамічних ємностей. В епоху розквіту тут використовували не менше 100 тис. одиниць різних видів посуду, а всього за час існування поселення (50–80 років) місцеві гончари повинні були виготовити від 2 до 4 млн. різноманітних керамічних виробів.

Дата добавления: 2015-05-23