Варіант №2

1.Якими цифрами на картосхемі позначено області, що з’явилися на картах адміністративно – територіального устрою УРСР в 1954р.?

А. 1,4,5.

Б. 1,3.

В. 2,5.

Г. 3,5.

2. У якому з варіантів події розташовані у хронологічній послідовності?

А. Проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР; «Другий Зимовий похід»; підписання Брестського миру УНР з державами німецько – австрійського блоку.

Б. Проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР; підписання Брестського миру УНР з державами німецько – австрійського блоку; «Другий Зимовий похід».

В. «Другий Зимовий похід»; підписання Брестського миру УНР з державами німецько – австрійського блоку; Проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР.

Г. Підписання Брестського миру УНР з державами німецько – австрійського блоку; Проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР; «Другий Зимовий похід».

4. Яка з подій періоду сталінських репресій збіглася в часі з голодомором в Україні?

А Ліквідація Української автокефальної православної церкви.

Б «Шахтинська справа».

В Судовий процес над «Спілкою визволення України».

Г Цькування М. Скрипника та боротьба з «націонал-ухильниками».

5. Назву та автора якого твору пропущено в уривкові з постанови ЦК КП України?

«Підготовлена праця___має явно виражений антирадянський, анти­комуністичний характер, а її автор стоїть на буржуазно-націоналістичних позиціях. Політична шкідливість, класово ворожа суть цієї «праці» полягає в тому, що в ній зводиться наклеп на ленінську національну політику КПРС, робиться спроба довести пригнічене становище України в складі СРСР і дискредитувати Союз РСР як нову, вищу форму об'єднання суверенних союзних республік, послабити дружбу, розпалити недовір'я і ворожнечу між українським і російським народами, дезорієнтувати наш народ і світову громадськість про справжній стан культурного розвитку Радянської України...»

А «Інтернаціоналізм чи русифікація?» І. Дзюби.

Б «Лихо з розуму» В. Чорновола.

В «Собор» О. Гончара.

Г «Україна наша Радянська» П. Шелеста.

6. Укажіть наслідки економічної політики в Україні за доби «застою».

А Впровадження здобутків науково-технічної революції, зокрема впровадження мікропроцесорних технологій.

Б Мілітаризація промисловості.

В Активне залучення іноземних інвестицій в підприємства ВПК.

Г Швидке зростання реальних доходів населення/

Д Дефіцит товарів повсякденного попиту.

7. Укажіть характерні риси політики «воєнного комунізму» в 1919-1920 рр

А Масове створення колгоспів.

Б Запровадження хлібної продрозкладки.

В Скасування трудової повинності.

Г Заборона приватної торгівлі.

Д Підтримка вільного підприємництва.

8. У яких твердженнях ідеться про Олександра Довженка?

А Зажив письменницької слави після виходу друком збірки повістей «Зачарована Десна».

Б Відзначений найвищою за тих років нагородою — Сталінською премією, що, однак, не убезпечило від гострих нападів критики 1951 р., приводом до чого стала поезія «Любіть Україну».

В Його кінофільм «Земля» на всесвітній виставці в Брюсселі в 1958 р. був визнаний одним із 12 найкращих фільмів усіх часів і народів.

Г Твором, що засвідчив про повернення письменника після тривалого мовчання до літературної праці, стала «Зенітка», опублікована в газеті «Радянська Україна», 26 лютого 1944 р.

Д Після опублікування 1943 р. уривків нового сценарію зазнав звинувачень у відкритому проголошенні сумнівів щодо колективної вини за покинуте напризволяще мирне населення України.

Ж Проголосив активне сприйняття радянської дійсності, завдяки чому він, єдиний з неокласиків, урятувався від сталінського терору і був залучений до когорти офіційних радянських поетів.

9. Про які події йдеться в уривку з виступу голови Верховної Ради України В. Литвина?

«Сьогодні можна скільки завгодно говорити про політичний характер рішень Верховної Ради і Верховного Суду України щодо визнання недійсними результатів другого туру голосування і недовіру Центральній виборчій комісії. Але при цьому не слід забувати, що саме вони відкрили єдиний за даних обставин — правовий і легітимний — вихід, розрядили гранично напружену політичну атмосферу і стали тим проблиском надії, що дав змогу відступити від безодні громадянського конфлікту, зберегти державну незалежність і територіальну цілісність України...»

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку.

В. Винниченко «Відродження нації»

«...Отже, небезпечний камінь було щасливо обминено. Можна було далі дружно, спільно вести корабель відродження на зустріч бурям і небезпекам, не боячись ослаблення зсередини. А буря вже збиралась. І першим громом була телеграма військового міністра Керенського про заборону ним Другого Українського Військового З'їзду, який скликав Український Військовий Генеральний Комітет. Мотиви заборони: невчасність — "несвоевременно". Старий, ще царський мотив, який тут же побивався дозволом того самого міністра Керенського на польський військовий з'їзд.

А другим, ще грізнішим громом була друга телеграма, так само ще під час селян­ського з'їзду одержана Центральною Радою про те, що Тимчасове Правительство рішуче одкинуло всі домагання Центральної Ради, передані Урядові через делегацію.

"Свято революції скінчилось. Настає грізний час!" — сказав голова Центральної Ради, М. С. Грушевський, прочитавши телеграму З'їздові. Треба було зустрічати його спільними всеукраїнськими силами. Селянський З'їзд обрав із себе Раду Селянських Депутатів, яка мала ввійти до складу Центральної Ради.

У суботу до пізньої ночі в Педагогічнім Музею відбувалося тайне засідання Центральної Ради. Прийнято відому вже резолюцію. На неділю на 11 год. в Троїцькім Народнім Домі назначено відкриття українського з'їзду. Входу до Народнього Дому бережуть солдати й до середини поки що нікого не пускають. Довкола — дуже величезні юрби солдатів-українців, матросів у білих сорочках і тут та там між тою юрбою, що комашиться мов муравлище, окремі постаті горожан. Виясняється, що відкриття з'їзду відкладається на 5 год. попол., бо не всі ще делегати прибули до Києва. А народ усе підходить — і знов солдати, знов матроси. Багато офіцерства, делегованого на з'їзд. Майже половина делегатів — з бойовими нагородами на грудях, з Георгіями, з орденами; трапляються солдати, груди котрих прикрашені всіма ступенями георгієвських хрестів... Навкруги —- летючі імпровізовані віча майже на цілім просторі від Народнього Дому до Миколаївського парку. Всюди — розмови про українські справи..

Сильно гудів з дзвіниці Софійського собору дзвін "Рафаїл". Уся площа, яка вже потонула в присмерках вечора, являла незвичайний вигляд. Десятки тисяч народу заповнили її — від Софійського собору до Михайлівського монастиря. Біля самого пам'ятника Хмельницькому відслужено молебень. Український полк гетьмана Богдана, як один чоловік, упав на коліна. Стала навколішки й публіка. У сумраці блискала щетина сталевих багнетів над головами вояків, що стали навколішки...

А потім почулися пристрасні промови.

— Брати — Українці! Ви вже присягли раз... Присягнемо-ж ще, що без автономії нашої Неньки-України не вернемося до своїх частей!...

— Присягайте-ж!

— Присягаємо! — й повітря затряслося від однодушного оклику, що вирвався із грудей...

Гучно встали ноги. Почулася в темноті команда й гучно стало переходити вояцтво. Полилася пісня:

- … «докажем, що ми браття козацького роду»!

- … «ще нам браття - козаки усміхнеться доля»!

- … «душу й тіло ми положим за свою свободу»!

Дата добавления: 2015-05-23