Варіант №8

1. Укажіть коли просування військ Німеччини та її союзників Україною сягнуло позначеної лінії фронту?

А. На кінець червня 1941р.

Б. На середину липня 1941р.

В. На середину вересня 1941р.

Г. На кінець січня 1942р.

2. У якому з варіантів події розташовано в хронологічній послідовності?

А

Б

В

Г
Ухвалення Верховною Радою Конституції України; ухвалення Верховною Радою Закону «Про Збройні сили України»; вступ України до Ради Європи.

Ухвалення Верховною Радою Закону «Про Збройні сили України»; вступ України до Ради Європи; ухвалення Верховною Радою Конституції України.

Вступ України до Ради Європи; ухвалення Верховною Радою Закону «Про Збройні сили України»; ухвалення Верховною Радою Конституції України.

Ухвалення Верховною Радою Закону «Про Збройні сили України»; ухвалення Верховною Радою Конституції України; вступ України до Ради Європи

3. Яку дату слід уписати на місці пропуску в джерелі?

«І я, й інші мої бойові товариші завжди доходили висновку: якби збереглися ті кадри, до яких належали Тухачевський, Якір, Уборевич, Корк та інші, —всі ті, кого ми

втратили у____ році, ми, безперечно, мали б менше невдач, швидше, і не з такими

великими втратами розгромили б німецько-фашистські орди».

А 1933 р.

Б 1937 р.

В 1939 р.

Г 1941 р.

4. Яке з зображень на плакатах та листівках свідчить про події історії Закарпаття кінця 30-х років ХХст

5. Про яку подію йдеться в джерелі?

«…Наймасовіша в Україні акція періоду «перебудови», мета якої полягала в тому, щоб не лише відокремити національну історію від радянської а протиставити справжнє природне воз’єднання України 1919року штучному возз’єднанню 1939р так само звернення до історичного досвіду було і засобом протиставлення справжньої української державності (УНР і ЗУНР) «штучній - радянській»

А. Страйк на шахті «Ясинуватська -глибока» в Макіївці в липні 1989р

Б. «Живий ланцюг» в січні 1990р

В. Мітинг та голодування студентів в жовтні 1990р

Г Мітинг киян у серпні 1991р.

Двосторонні переговори УЦР з делегацією Тимчасового уряду у складі О. Керенського, М. Терещенка, І, Церетелі.

Відрядження до Петрограду делегації на чолі з В. Винниченком з вимогою надати автономію Україні.

Перша війна радянської Росії проти Української Народної Республіки.

7. У яких твердженнях ідеться про особливості економічного розвитку в повоєнній Україні?

А Відбудова старих, будівництво нових електростанцій.

Б Істотні капіталовкладення в сільське господарство, скасування обов'язкових поставок державі сільськогосподарської продукції.

В Зростання обсягів виробництва за умов домінування важкої промисловості.

Г Упровадження на машинобудівних, металургійних та хімічних заводах новітніх технологій.

Д Поліпшення становища селян,

зокрема збільшення оплати їхньої праці.

8. У яких твердженнях ідеться про Павла Скоропадського?

А Був членом Української Центральної Ради, головою Українського Військового Генерального Комітету, генеральним секретарем військових справ.

Б У жовтні 1917 р. на з'їзді Вільного козацтва був обраний почесним військовим отаманом.

В У квітні 1918 р. на Всеукраїнському хліборобському конгресі був проголошений гетьманом України.

Г Очоливши державу, скасував закони й розпорядження Генерального секретаріату і Тимчасового уряду, які стосувалися права власності.

Д Схилявся до зближення з більшовиками, задля зміцнення незалежності вдавався до заходів з посилення армії та її адміністративних органів.

Ж Від листопада 1920 р. керував роботою уряду УНР у Польщі. Згодом перебував в Австрії, Угорщині, Швейцарії, а в жовтні 1924 р. оселився в Парижі.

9. Про який документ часів сталінської модернізації йдеться?

«1. Прирівняти своїм значенням майно колгоспів та кооперативів (урожай на ланах, громадські запаси, худоба, кооперативні склади та крамниці тощо) до майна державного і всебічно посилити охорону цього майна від розкрадання. 2. Застосовувати, як захід судової репресії за розкрадання колгоспного та кооперативного майна, вищу кару соціального захисту — розстріл із конфіскацією всього майна і з заміною при пом'якшувальних обставинах позбавленням волі на строк не менше, як 10 років з конфіскацією всього майна. 3. Не застосовувати амністії до злочинців, засуджених у справах про розкрадання колгоспного та кооперативного майна...»

Завдання 9

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку.

З книги В. Чорновола «Лихо з розуму»:

«У серпневі й вересневі дні 1965 року ніщо, здавалося, не порушувало звичного ритму життя на Україні. Газети писали про чергові перемоги на трудових фронтах, передова московської "Правди" закликала зміцнювати дружбу народів і застерігала, що партія нікому не дозволить перешкоджати прогресивним процесам взаємозближення народів і обміну кадрами. У київському театрі ім. Івана Франка йшла прем'єра п'єси Стельмаха "Правда і кривда", і глядачі аплодували безстрашному героєві, який одним лишень словом правди переміг криводушців-енкаведистів.

Тимчасом чомусь не повернулися з літньої відпустки критик Іван Світличний, науковець-психолог Михайло Горинь, вчитель Михайло Озерний, студент Ярослав Геврич... Не повідомивши причин, не вийшли на роботу науковий працівник Львівського музею українського мистецтва Богдан Горинь, викладачі Львівського університету Михайло Осадчий та Михайло Косів, київські інженери Олександр Мартиненкота Іван Русин...

Помалу поповзла чутка, що близько тридцяти викладачів вузів, художників, науковців раптом перебралися із-за кафедр, письмових столів, з лабораторій в помешкання з подвійними ґратами на вікнах. То в одну, то в іншу українську родину з'являлися люди з насупленими обличчями, перевертали вверх дном квартиру, забирали книжки старих видань, листи, рукописи. Розсильні приносили сірі клаптики паперу з категоричною вимогою: "Вам необходимо явиться к следователю Н. в качестве свидетеля". У зловісну гру були втягнені вже сотні...

Через 5-8 місяців... двадцять осіб стало перед судом, звинувачені в антирадянській-націоналістичній пропаганді та агітації, а дехто ще й в "організаційній діяльності". Та ба! Навіть ті, з кого за довгі місяці витиснули каяття, на суді відмовилися визнати, що читали «заборонену» книжку або статтю саме тому, що хотіли цим "підривати чи ослаблювати радянський лад" (а саме за це карає пред'явлена заарештованим ст. 62 Кримінального кодексу УРСР).

Не поцікавившися переконаннями, намірами людини, засудити її за читання якоїсь книжки чи статті — факт нечуваний в юридичній практиці переважної більшості країн світу й цілком несумісний з ратифікованою Радянським Союзом "Декларацією прав людини". Але гляньмо па справу тверезіше. Чи ж за тих декілька зарубіжних книжок, які науковець Михайло Горинь прочитав сам і дав прочитати кільком найближчим знайомим, теж переважно науковцям, одержав шість років таборів суворого режиму? А може це тільки привід, хоч і сумнівний з точки зору міжнародних правових норм, щоб поквитатися з людиною за ті переконання, які вона ні від кого не приховувала? 1 чи не тому, поглумившись над законом, п'ятнадцять осіб із дев'ятнадцяти судили таємно від людського ока, а двадцятого заслали без всякого суду й слідства?..

...Якби можна було скласти середню типову біографію засуджених у 1966 році за «антирадянську націоналістичну пропаганду та агітацію», вона могла б бути такою: засуджений Н. на день арешту мав 28-30 років, він виходець із селянської або робітничої родини, відмінно закінчив середню школу, поступив у вуз (дехто — після армії), де був активним учасником наукових гуртків; як кращий студент одержав добре призначення, писав дисертацію (або й захистив її), публікувався в періодиці (або й видав книжку). Якщо навіть мав технічний фах, цікавився літературою і мистецтом, вболівав за стан рідної мови й культури. Ще не одружений або ж одружився незадовго до арешту й має малу дитину.

Більшість із «призову 1965 року опинилася за ґратами, коли вихідна їхньої творчості круто зносилася вгору...»

Дата добавления: 2015-05-23