Мотив влади

Мотив аффіліації

Служіння іншому

Цей мотив наводять представники таких професій, як викладачі, лікарі, обслуговуючий персонал.

Взагалі-то будь-яка праця є служінням іншому. Тільки річ у тім, чи стикаєшся ти безпосередньо з тим іншим, чи ні. Наприклад, якщо хірург врятував життя людині, чи пожежний вихопив із полум'я не­мовля - вони відчувають благородство і необхідність їхньої праці. Вдячність конкретних людей, громадська оцінка вчинків чи праці мотивують до якіснішого виконання своїх обов'язків.

Якщо ж робітник за верстатом випускає якусь річ, необхідну в побуті, то він конкретно не бачить свого споживача. Налагодження зворотного зв'язку «товаровиробник - споживач» допоможе «відкри­ти очі» щодо служіння іншому, сформувати мотивацію до праці за цим параметром.

Близьким за своєю психологічною сутністю до мотиву «служіння іншому» є мотив аффіліації. Служити іншому (добросовісно працю­вати) можна також через страх або задля грошей. А мотив аффіліації виступає як скерованість особистості, домінуюча риса, що регулює поведінку, а отже, і діяльність.

Цей мотив виявляється як прагнення людини налагодити добрі, емоційно позитивні взаємини з людьми. Внутрішньо чи психологіч­но він виступає у вигляді почуття прив'язаності, вірності, а зовніш­ньо - в товариськості, у прагненні співробітничати з іншими людь­ми, постійно бути разом з ними. Любов до людей - найвищий духов­ний вияв даного мотиву.

Цей мотив стисло можна визначити як стале і яскраво виражене прагнення людини мати владу над іншими людьми.

Г. Маррей дав таке визначення цьому мотиву: мотив влади - це схильність керувати соціальним оточенням, у тому числі людьми, впливати на поведінку інших людей різноманітними способами, включаючи переконання, примус, навіювання, стимулювання, забо­рону і т.д., спонукання інших діяти відповідно до своїх інтересів і потреб; домагатися їхньої прихильності, співробітництва; доводити свою правоту, відстоювати власну думку... визначати норми і прави­ла поведінки; приймати за інших рішення, які зобов'язують їх діяти певним чином; умовляти, відмовляти, карати, причаровувати, при­вертати до себе увагу, мати послідовників.

Інший дослідник мотивації влади, Д. Верофф, психологічно уточ­нив визначення даного явища таким чином: під мотивацією влади розуміється прагнення і здатність отримувати задоволення від конт­ролю над іншими людьми.

Вперше мотив влади як прагнення переваги одних людей над інши­ми привернув до себе увагу неофрейдистів. А. Адлер, учень 3. Фрей-да, вважав, що прагнення до вищості, досконалості й соціальної вла­ди компенсує природні недоліки людей, які відчувають так званий комплекс неповноцінності.

Дата добавления: 2015-05-23