План вивчення теми. 1. Бюджетний вплив на розвиток економіки

1. Бюджетний вплив на розвиток економіки.

2. Національний банк України як суб’єкт державного регулювання економіки.

Навчальні цілі

Цілями вивчення теми навчальної дисципліни є: закріплення, поглиблення знань слухачів про державне регулювання економіки за допомогою фінансово-кредитної політики, вмінь застосування норм чинного законодавства з питань фінансової політики в Україні; формування здатності отримувати, аналізувати та систематизувати інформацію з базових питань програмного матеріалу навчальної дисципліни з різних джерел, здатності сформулювати та охарактеризувати принципи та форми організації функціонування фінансових інститутів, здатності чітко осмислювати нову інформацію та давати її тлумачення, розвиток самостійного мислення.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

1. Бюджетний вплив на розвиток економіки

При вивченні першого питання слухачам необхідно акцентувати увагу на детальному розгляді впливу бюджету на соціально-економічні процеси. До прямих методів впливу бюджету на соціально-економічні процеси можна віднести законодавчі та інші нормативні акти, які безпосередньо регулюють всіх учасників економічних відносин – держави, суб'єктів господарювання та населення. Саме цими методами визначаються ставки податків, інших зборів, механізм їх стягнення, відповідальність за порушення. Такі акти є основою здійснення господарської діяльності.

До непрямих методів належать дії державних органів щодо перерозподілу бюджетних ресурсів, визначення складових бюджетних ресурсів, основні напрями їх використання. Вагомим є значення бюджету і в соціальному напрямі. Це досягається відповідно до законодавчо закріпленого механізму в кожній конкретній державі. Залежно від особливостей державного устрою, національних традицій, правлячої коаліції партійних об'єднань, рівня економічного розвитку держави та інших факторів через бюджет фінансуються складові соціальної сфери – наука, культура, спорт, охорона здоров'я, освіта, забезпечується утримання інвалідів, пенсіонерів тощо.

Бюджет також впливає на ефективність господарювання підприємств і організацій. Використовуючи такі бюджетні важелі, як ставки податків, процентні ставки, бюджетний контроль та штрафні санкції, держава має вагомий вплив на цих суб'єктів економічних відносин.

2. Національний банк України як суб’єкт державного регулювання економіки

При розгляді другого питання в першу чергу необхідно вивчити чинне законодавство щодо Національного банку України. Так його правовий статус, принципи діяльності основні функції та завдання визначені Законом України «Про Національний банк України». Зокрема, Національний банк України як суб’єкт державного регулювання економіки, проводить грошово-кредитну політику, а відтак сприяє досягненню та підтримці цінової стабільності та стабільності банківської системи, стійким темпам економічного зростання, підтримує економічну політику Уряду за умови, що це не перешкоджає досягненню зазначених вище цілей. Тут НБУ виступає як особливий центральний орган державного управління.

Розгляд особливостей грошово-кредитної політики передбачає ознайомлення з її економічними засобами і методами, якими є регулювання обсягу грошової маси через: визначення та регулювання норм обов’язкових резервів для комерційних банків і фінансово-кредитних установ, процентна політика, рефінансування комерційних банків, управління золотовалютними резервами, операції з цінними паперами на відкритому ринку, регулювання імпорту та експорту капіталу.

При вивченні другого питання необхідно розглянути роль Центрального банку у забезпеченні касового виконання державного бюджету, яка полягає:

- в організації роботи щодо приймання платежів до бюджету, у зарахуванні коштів на рахунки відповідних бюджетів та їх зберіганні;

- видачі цих коштів на заходи, передбачені бюджетом;

- у веденні відповідного обліку та звітності.

Участь центрального банку у забезпеченні касового виконання державного бюджету дає змогу уряду, враховуючи особливий статус банку, мінімізувати ризики, пов’язані з банківським обслуговуванням.

Центральні банки можуть виступати кредиторами уряду, якщо це дозволено законодавством країни. Уряд стикається з проблемою залучення коштів в умовах незбалансованості державного бюджету. Слухачам необхідно розглянути такі методи фінансування дефіциту бюджету:

- податкове фінансування;

- боргове фінансування;

- емісійне фінансування.

Питання для самоконтролю

1. Як змінилась кількісно-якісна структура бюджету України за останні роки?

2. Які основні статті доходів та видатків бюджету України?

3. Які статті складають основу прибуткової частини бюджету України?

4. Як вплинули зміни ставок деяких податків на прибуткову частину бюджету?

Завдання до самостійної роботи

1. Пояснить причини та необхідність зниження податкових ставок в Україні.

2. Обґрунтуйте основні методи регулювання кредиту та грошової маси.

Термінологічний словник ключових понять

Бюджетна класифікація — єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна програма — систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Бюджетна система України — основна ланка фінансової системи. Складається з державного бюджету, бюджету АР Крим та місцевих бюджетів.

Бюджетна установа — орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа, створена в установленому порядку органами державної влади, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів.

Бюджетний процес — регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, виконанням їх і контролем за виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему.

Бюджетний устрій — організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи.

Грошово-кредитна політика — комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

Девальвація — дії державних органів, спрямовані на зниження обмінних курсів національної валюти.

Державна регіональна фінансова політика — сукупність заходів держави у галузі фінансів, спрямованих на вдосконалення регіональної структури економіки та розв'язання фінансових проблем регіонів.

Державні доходи — грошові відносини з приводу розподілу ВВП; частка ВВП, що використовується державою для здійснення своїх функцій.

Державний борг — загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави, включаючи боргові зобов'язання держави, що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору.

Державний бюджет України — план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються державними органами України.

Дефіцит бюджету — перевищення видатків над доходами бюджету.

Дотації — вид асигнувань з Державного бюджету, використовуваний для збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів і покриття касових збитків окремих державних підприємств.

Дотація вирівнювання — міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує.

Зведений баланс фінансових ресурсів — баланс, який відображає обсяги фінансових ресурсів держави та напрями використання їх для фінансування задоволення загальнодержавних потреб.

Зведений бюджет України — сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України.

Коефіцієнт вирівнювання — коефіцієнт, що застосовується при розрахунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, які передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, з метою зміцнення дохідної бази бюджетів місцевого самоврядування.

Кошторис — основний документ, який визначає розмір, цільову спрямованість і щоквартальний розподіл коштів, направлених з бюджету на фінансування установ СЗДУ.

Міжбюджетні відносини — відносини між державою, АР Крим і місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених законодавством.

Міжбюджетні трансферти — кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Місцеві бюджети — бюджети, до яких в Україні належать обласні, міські, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети.

Місцеві податки і збори — одне з джерел власних доходів місцевих бюджетів. Запроваджуються відповідними радами.

Муніципальні фінанси — фінанси, що складаються з місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць і фінансів суб'єктів господарювання, що використовуються для задоволення державних потреб.

Нормативи відрахувань до місцевих бюджетів загальнодержавних податків — процент, що визначає частку загальнодержавних податків, яка зараховується до міських бюджетів. Затверджуються Верховною Радою України.

Об'єкт оподаткування — кількісно виміряний економічний феномен,що підлягає оподаткуванню.

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому строк із виплатою фіксованого процента. Державними облігаціями є: облігації внутрішніх державних позик та облігації місцевих державних позик.

Платник податку — юридична або фізична особа, на яку згідно із чинним законодавством покладається зобов'язання сплачувати податки.

Податкова база — частка об'єкта оподаткування, на яку нараховується податок.

Податкова система — сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів, а також сукупність державних податкових органів та їхня компетенція. Складається з системи оподаткування та системи податкових органів.

Податок — обов'язковий платіж, який стягується до бюджету з юридичних і фізичних осіб.

Профіцит (надлишок) бюджету — перевищення доходів над видатками бюджету.

Розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їхніх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань і здійснення видатків з бюджету.

Ставка податку — частка податкової бази (%), що вилучається у вигляді податку.

Фінансова система України — сукупність грошових відносин що до утворення та використання грошових фондів. Складається з державного бюджету, бюджету АР Крим, місцевих бюджетів, фінансів підприємств, централізованих державних та інших фондів, фондового ринку.

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості — гарантований державою у межах наявних бюджетних ресурсів рівень фінансового забезпечення повноважень Ради міністрів АР Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування, ще' використовуються для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою. яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів. Активна структурна політика — тип структурної політики, коли держава широко застосовує державні важелі для прискорення прогресивних структурних зрушень.

Рекомендована література

[1, 2, 3, 7, 13, 14]

Тема 4. Структурна та інвестиційна політика

Дата добавления: 2015-05-23