Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Но-визвольного руху на західноукраїнських землях під час революції 1848— 1849 рр. в Австрійській імперії




Навесні 1848 р. сталася революція в Австрійській імперії. Імператор Фердинанд І обіцяв запровадити конституцію, провести реформи.

Революція посилила національно-визвольний рух у західноукраїнських землях. 2 травня 1848р. українська інтелігенція та уніатське духівництво створили у Львові політичну організацію «Головну Руську Раду» (ГРР) на чолі з відомими церковними діячами Г. Яхимовичем і М. Кузем-ським. Рада взяла на себе функції уряду на галицьких землях, було* створено відділи освіти, фінансів, селянських справ.

«Головна Руська Рада» вимагала розділу Галичини на Західну (польську) та Східну (українську), до складу якої увійшли б Північна Буковина та Закарпаття. Але імператорський уряд відмовився провести цю реформу. У Галичині, крім «Головної Руської Ради», діяли ще дві політичні організації — «•Центральна Народна Рада» <ЦНР) та «Руський Собор» (РС), які взяли участь у боротьбі за владу в краї.

У червні 1848р. у Празі пройшов з'їзд громадських та культурних діячів слов'янських народів. Учасники з'їзду намагалися об'єднати три галицькі політичні організації — ҐРР, ЦНР, РС. Було підписано загальний програмний документ «Вимоги українців у Галичині». Але з'їзду не вдалося примирити діячів ГРР, ЦНР і РС.

Імперські власті, запобігаючи подальшому підйомові національно-визвольного руху в Галичині, надали 39 місць у рейхстазі (парламенті) депутатам від українців.

У липні 1848 р. рейхстаг почав свою роботу. Від східної Галичини було обрано 25 депутатів, від Буковини — 7. Ак-

тивними захисниками інтересів українців були депутати Л. Кобилиця та І. Капущак.

Український національно-визвольний рух досяг успіхів у культурно-просвітницькій діяльності: стала виходити українська газета «Зоря Галицька», почалося будівництво Народного будинку у Львові; було створено кафедру української мови та літератури (її очолив Я. Голо'вацький) при Львівському університеті; відкривалися народні клуби, крамниці для продажу книг. Однак радикально настроєні студенти та робітнича молодь спробували збройним шляхом досягти корінних змін. У ніч з 1 на 2 листопада 1848р. у Львові спалахнуло збройне повстання. Після придушення повстання на території Галичини було введено військове положення.

У 1851 р. було ліквідовано «Головну Руську Раду».

Революційні події 1848— 1849 рр. посилили селянський рух у Західній Україні.

Селянський депутат рейхстагу Л. Кобилиця в листопаді 1848р. організував кінний загін та пішов у визвольний похід по Буковині. Проти повсталих діяли регулярні війська, повстання було розгромлене; Л. Кобилицю схоплено та страчено.

Селянський рух, що поширився в Закарпатті, проявився в традиційному русі опришків (керівники І. Кокоша, І. Паляниця). Імперський уряд змушений був знищити панщину в Закарпатті в березні 1853 р.

Незважаючи на поразку українського національно-визвольного руху вході революції 1848—1849рр. імперська влада була вимушена провести важливі реформи:

1) скасування кріпосного права;

2) уведення конституційного правління;

3) надання українцям місць у рейхстазі (це було зроблено вперше).

Проведені реформи мали непослідовний характер (величезні викупні платежі, панування великих феодальних господарств), відбулося розірвання українських земель: Галичина відійшла до Польщі, Буковину було передано Румунії.

Висновок. Революція 1848— 1849 рр. сприяла формуванню національної самосвідомості українського народу, зростанню його політичної активності.

Білет 14




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 913; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.