Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства

Економічні причини розквіту та занепаду країн античного світу

Господарство та соціально-економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу

Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства

Первісна доба — найтриваліша в історії людства. Вона існу­вала від появи перших людей до виникнення стародавніх цивілізацій (IV — Ш тис. до н. е.). Первісне суспільство по­діляється умовно на кам'яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-бронзовий і залізний віки. Кожному із цих етапів світової історії були притаманні певні риси, особливості, здобутки матеріальної культури, заняття та знаряддя праці.

Так, палеоліт (давній кам'яний вік) був найдовшим пері­одом. Для нього були характерними примітивні знаряддя праці, збиральництво, мисливство, рибальство як основні види госпо­дарювання, що свідчило про привласнювальний характер цієї епохи. У цей час людина навчилася видобувати і підтримува­ти вогонь — одне з найвизначніших її досягнень. З'явилися постійні житла. Палеоліт збігається із найважчим в історії людства льодовиковим періодом.

У мезоліті (середньому кам'яному віці) вдосконалювалися знаряддя праці первісних людей. Були винайдені лук і стріли. З'явився найдавніший транспорт — водний (плоти, човни).

Під час перехідного періоду від мезоліту до неоліту (прото­неоліт) зароджуються відтворюючі форми господарювання у тваринництві. Першими прирученими тваринами були собака, свиня і бик. Виникають землеробство, перші постійні поселення людей.

Для неоліту (новий кам'яний вік) притаманне утверджен­ня відтворювальних форм господарювання. Відбувається „нео­літична революція”. Відтворююче господарство стає доміную­чим. Основні заняття людей — землеробство, тваринництво, гончарство та інші. Згодом з'являється наземний транспорт — віз, сани. Худоба використовується як тяглова сила. Фор­мується система обміну.

Визначальними рисами мідно-бронзового віку були існу­вання відтворюючого господарства, швидкий розвиток орного землеробства, тваринництва, посилення поділу праці на зем­леробство, скотарство, ремесло. Обмін набуває постійного харак­теру, стає регіональним.

Ранній залізний вік характеризувався співіснуванням брон­зових і залізних знарядь праці. Відбувається перехід від мо­тики до сохи та плуга, з'являються залізні ножі, серпи, лемеші, круглі жорна. Бурхливо розвиваються ремесла — ковальство, гончарство. Зростає продуктивність сільського господарства, розвивається птахівництво. Для раннього залізного віку ха­рактерний швидкий розвиток торгівлі.

У цілому господарство первісної доби мало натуральний характер. Головною господарською формою цього часу була громада — колектив із повною або частковою спільною влас­ністю на засоби виробництва та узвичаєними формами само­управління.

Вдосконалення знарядь праці, суспільний поділ праці, а також торгівля привели до розкладу первісної господарської системи. Відбувається поступовий перехід від родової до сусід­ської, територіальної громади. Створюються передумови для ви­никнення державних утворень — центрів світової цивілізації.

Дата добавления: 2015-05-23