Питання до теми. 1. Визначте, яке фундаментальне явище спричиняє необхідність економічного вибору:

Тести.

1. Визначте, яке фундаментальне явище спричиняє необхідність економічного вибору:

а) різноманітність потреб людей і суспільства;

б) наявність багатьох альтернатив використання грошей;

в) постійне зростання потреб;

г) обмеженість ресурсів.

2. Економічні блага це:

а) будь-які корисні речі, що здатні задовольняти потреби людей;

б) усі вироблені у суспільстві матеріальні речі та послуги;

в) блага, яких достатньо для повного задоволення наявних потреб;

г) блага, які порівняно із потребами, присутні в обмеженій кількості;

д) продукти праці, що здатні задовольняти будь-які потреби людей.

3. Визначте, що не є економічним благом:

а) отриманий у спадщину будинок;

б) безкоштовна медична допомога у районній лікарні;

в) свіже повітря на околиці хвойного лісу;

г) подарований батьками комп’ютер.

4. Якщо обсяг виробничих ресурсів збільшився, то:

а) неодмінно зросте обсяг суспільного виробництва;

б) економіка в змозі виробляти більше товарів і послуг;

в) зросте технічний рівень виробництва;

г) підвищиться стандарт життєвого рівня;

д) зросте продуктивність суспільної праці.

5. Визначте, що буде альтернативною вартістю прийнятого вами рішення купити підручник з економічної теорії вартістю 30 грн:

а) сплачені за підручник 30 грн;

б) вартість ресурсів, витрачених на видавництво підручника;

в) інший товар (послуга), від якого Ви відмовилися на користь підручника;

г) вартість інших товарів (послуг), на які Вам не вистачило грошей.

6. Вкажіть, що є альтернативною вартістю виробництва ще одного літака:

а) ціна літака;

б) кількість гелікоптерів, від яких слід відмовитися задля виробництва одного літака;

в) прибуток, який отримує виробник літака після його продажу;

г) граничні витрати останнього літака.

7. Визначте правильне визначення того, що являє собою крива виробничих можливостей певної країни:

а) лінія, що поєднує всі комбінації ресурсів, які потрібні для виробництва двох товарів;

б) лінія, що поєднує всі комбінації обсягів двох товарів, які можуть бути вироблені з наявних ресурсів при повній їх зайнятості й повному обсязі виробництва;

в) лінія, що поєднує всі комбінації обсягів двох товарів, що запланував уряд країни виробити впродовж року з наявних ресурсів;

г) лінія, що поєднує альтернативні вартості виробництва одного з товарів, виражені в кількості іншого товару.

8. Визначте, за якої умови не відбудеться зсуву кривої виробничих можливостей тепличного комбінату, який вирощує перець і помідори:

а) у теплицях висадили нові сорти високоврожайних помідорів;

б) на комбінаті скоротили посаду агронома по захисту рослин від шкідників;

в) зростання доходів населення збільшило попит на овочі;

г) на комбінаті введено в експлуатацію новий тепличний павільйон.

9. Визначте, за яких умов крива виробничих можливостей матиме вигляд прямої:

а) якщо альтернативна вартість виробництва одного з товарів дорівнює нулю;

б) якщо альтернативна вартість виробництва одного з товарів є величиною незмінною;

в) якщо діє закон зростання альтернативної вартості;

г) якщо ресурси, що використовуються для виробництва двох благ, не є взаємозамінними.

10. Власність – це:

а) певні матеріальні та нематеріальні цінності, які привласнюються людьми;

б) відносини між людьми з приводу привласнення та відчуження матеріальних благ та послуг;

в) відносини з приводу розпорядження певними речами;

г) усі відповіді правильні;

д) усі відповіді неправильні.

11. Якщо будь-яке майно взяти в оренду, то орендар:

а) є потенційним власником;

б) розпоряджається споживчою вартістю майна;

в) є повним власником;

г) розпоряджається цінністю даного майна (може продати його або подарувати);

д) всі відповіді вірні;

е) всі відповіді невірні.

12. Приватна власність – це форма юридичного закріплення за громадянам прав:

а) володіння будь-яким майном;

б) користування і розпорядження будь-яким майном;

в) застосування і розпорядження будь-яким майном;

г) володіння, користування і розпорядження будь-яким майном.

13. У повноваження орендаря не входить:

а) володіння орендованим майном;

б) користування орендованим майном;

в) відчуження орендованого майна.

14. Існування державної власності зумовлено:

а) наявністю збиткових галузей виробництва;

б) необхідністю розв’язання загальнонаціональних і соціальних задач підтримки рівня життя населення;

в) прагненням збільшити державні доходи;

г) наявністю галузей, від розвитку яких залежить економічний і технічний рівень всього суспільного виробництва;

д) усі відповіді вірні;

е) усі відповіді невірні.

15. Націоналізація – це:

а) розпродаж і безоплатний розподіл акцій;

б) продаж державного житла квартиронаймачам;

в) передача підприємств, галузей виробництва, земель у власність держави;

г) відмова від державної монополії з метою розвитку конкуренції.

16. До негативних наслідків процесів роздержавлення і приватизації в розвинутих країнах світу відносять:

а) надання населенню можливості купувати товари і послуги з державного сектора економіки за відносно дешевими цінами;

б) зростання армії безробітних;

в) продаж державної власності за штучно заниженими цінами;

г) сприяння проведенню структурної перебудови економіки;

д) вірні всі відповіді;

е) вірні відповіді а) і г);

ж) вірні відповіді б) і в);

з) невірні всі відповіді.

ТЕМА 3. Товарне виробництво як форма організації суспільного виробництва. Гроші і грошова система.

План семінарського заняття

1. Суть, фактори і структура суспільного виробництва.

2. Форми організації суспільного виробництва: натуральна і товарна.

3. Товарне виробництво. Товар і його властивості.

4. Закон вартості, його сутність та функції.

5. Суть та функції грошей.Закони грошового обігу. Грошова система.

Література до теми: [ 1, с. 58-85, 199-208; 4, с.79-110; 23, с. 35-51; 31, с. 76-92; 32, с. 79-118; 35, с. 96-124; 41, с. 113-187; 60 ]

Терміни і поняття.

Суспільне виробництво, робоча сила, засоби праці, предмети праці, натуральне господарство, товарне виробництво, товар, вартість, споживна вартість, продуктивність праці, інтенсивність праці, ціна товару; гроші, кредитна картка, рівняння Фішера, грошова система, золотий стандарт, масштаб цін, валютний курс, конвертованість валюти, девальвація, ревальвація, інфляція.

Теми рефератів.

1. Ресурсний потенціал України та ефективність його використання.

2. Сутність маржиналістської теорії цінності.

3. Протиріччя закону вартості та його роль у виникненні та розвитку капіталізму.

4. Сутність, механізм дії та регулятивні функції закону вартості.

5. Грошова реформа в Україні 1996 року: необхідність, концепція,

наслідки.

1. Яка різниця між поняттями “товар” і “продукт”?

2. Чому не виникає товарне виробництво, якщо відсутня економічна відокремленість виробників?

3. Яка роль обмеженості (рідкості) ресурсів у виникненні товарного виробництва?

4. Визначте, які фактори необхідно використати в першу чергу, щоб забезпечити економічне зростання в Україні?

5. Чи існує натуральне виробництво в сучасних умовах? Наведіть приклади. Розкрийте його місце і роль в сучасній економіці України.

6. Якими факторами зумовлене сучасне розмаїття видів грошей?

7. Сьогодні більшість домашніх господарств країн ринкової економіки користується кредитними картками. Чим пояснити відмову від реальних грошей на користь їх замінників?

8. Чи залежить кількість паперових грошей, що перебуває в обігу, від золотого запасу країни? Яку роль відіграє золото в сучасній грошовій системі?

Задачі до теми.

1. Визначте, як впливають зміни у продуктивності та інтенсивності праці на величину вартості товару. Заповнити таблицю.

Зміни у продуктивності та інтенсивності праці	Вартість одиниці товару
Зростає	Знижується	Залишається без змін
1. Продуктивність праці: а) зростає б) знижується	_______________	________________	________________
2. Інтенсивність праці а) зростає б) знижується	_______________	________________	________________

2. Індивідуальні затрати робочого часу на виробництво одиниці товару однакової споживної вартості в першій групі підприємств галузі дорівнюють 4 години, в другій групі – 6, в третій групі – 8, в четвертій групі – 10 годинам. Перша група підприємств виробляє 20 тис. одиниць товарів, друга група – 150 тис., третя група – 80 тис., четверта група – 30 тис. одиниць. Визначте суспільно необхідний робочий час виробництва одиниці товарів в даній галузі.

3. На виробництво одиниці певного товару три групи виробників відповідно витрачають 6; 2 і 3 години робочого часу. Визначте суспільно-необхідний робочий час, якщо перша група підприємств випускає 60, друга - 36 і третя - 24 одиниці продукції.

Як зміниться суспільно-необхідний робочий час, якщо у першої групи виробників удвічі зросте продуктивність праці, а у другої - у 3 рази збільшиться інтенсивність праці. Зробіть аналіз економічного стану цих груп виробників для обох випадків.

4. Певний товар виробляється на 4-х підприємствах галузі. Індивідуальні витрати часу на виробництво одиниці товару становлять на кожному з цих підприємств 3, 4, 5, 6 годин, а їхні обсяги виробництва відповідно дорівнюють 200, 300, 400 і 100 одиниць товару. Визначте суспільно-необхідний час на виробництво товару і економічний стан кожного виробника. Як вони зміняться у разі, якщо на першому і четвертому підприємствах вдвічі зросте інтенсивність праці.

5. Певний товар виробляється на п’яти підприємствах галузі. Індивідуальні витрати на виготовлення одиниці продукту на цих підприємствах становлять відповідно 2, 3, 4, 5 і 6 годин робочого часу. Частка кожного з цих підприємств у загальному обсязі галузевого виробництва дорівнює відповідно 5, 20, 25, 40 і 10 відсотків. Визначте суспільно необхідний робочий час. і проаналізуйте економічний стан підприємств цієї галузі.

Як зміниться суспільно-необхідний робочий час, якщо удвічі зросте продуктивність праці: а) на першому підприємстві? б) на четвертому підприємстві? Поясніть, чому будуть такими різними наслідки підвищення продуктивності праці на цих двох підприємствах.

6. Товар А обмінюється на десять одиниць товару Б. Як зміниться нове співвідношення цих товарів, якщо:

а) продуктивність праці у виробництві товару А зросте удвічі?

б) удвічі зросте продуктивність праці у виробництві товару Б?

в) інтенсивність праці у виробництві товару А зросте удвічі?

г) у виробництві товару А удвічі зросте продуктивність праці, а у виробництві товару Б – у два рази підвищиться інтенсивність праці?

д) в обох виробництвах водночас зростуть в два рази і продуктивність і інтенсивність праці?

7. Одиниця товару А обмінюється на 100 г золота. Як зміниться

мінове співвідношення даного товару і золота, якщо:

а) удвічі зросте продуктивність праці у виробництві золота?

б) удвічі зросте продуктивність праці у виробництві товару А?

в) удвічі зросте інтенсивність праці в обох виробництвах?

г) продуктивність праці у золотовидобувній промисловості зросте в два рази, а у виробництві товару А – в два рази знизиться?

д) в чотири рази зросте попит на товар А?

8. Визначте, яку функцію виконують гроші у кожному із названих випадків (заповніть таблицю):

Економічна ситуація	Яку функцію виконують гроші
1. Сім’я щомісяця відкладає на рахунку у банку певну суму грошей
2. Підприємець розрахувався з працівниками
3. Після лікування хворий розрахувався за послуги лікаря-дантиста
4. Підприємець, розробляючи бізнес-план, проектує майбутню ціну товару
5. Роздрібний торговець отримує гроші за проданий товар
6. Враховуючи реакцію ринку на свій товар, продавець міняє цінники
7. Орендар вносить орендну плату

9. Сума цін вироблених товарів - 40 млрд. золотих дол., продано в кредит товарів на 400 млн. дол. золотом, сума платежів - 600 млн. золотих дол., сума взаємно погашених платежів - 280 млн. дол. золотом, середнє число оборотів одного долару за рік – 10 разів. Визначте скільки залишиться в обігу золотих доларів, якщо уряд випустить в обіг 3 мільярди паперових доларів?

10. Сума цін товарів, вироблених в країні дорівнює 150 млрд. грн., сума цін товарів, проданих у кредит, дорівнює 20 млрд. грн. На підставі взаємних розрахунків і за бартерним обміном було реалізовано товарів на суму 50 млрд. грн., платежі за якими настав час розрахунку дорівнюють 20 млрд. грн. Визначте, яка необхідна готівкова маса грошей в обігу, якщо гривня обертається 10 разів на рік.

11. Кількість грошей у обігу зросла у 1,5 рази, а сума цін товарів збільшилася у 1,3 рази. Дайте відповідь, за рахунок чого змінилася кількість грошей у обігу, якщо сума товарів, проданих в кредит, сума платежів, а також взаєморозрахунків залишилися без змін.

Приклади розв’язання задач.

Приклад 1. Щоб зробити одиницю товару, одна група товаровиробників витрачає 4 години, друга — 2,5 години, третя — 3 години. Потрібно визначити суспільно-необхідний час виробництва товару, якщо відомо, що перша група виготовила 20 од., друга — 12 од., третя — 8 одиниць товару. Проаналізувати яким є економічний стан кожного виробника.

Як зміниться суспільно необхідний робочий час та економічний стан підприємств, якщо на першому підприємстві удвічі зросте продуктивність праці, а на третьому – інтенсивність праці.

Результати розрахунків подати у табличній формі.

Розв’язок

Визначимо суспільно необхідний робочий час як середньозважений час, записавши умову і розв'язок в таблицю.

СНРЧ , де

ІРЧ _1, ІРЧ₂, ІРЧ _n ─ витрати на виробництво товару відповідно першого, другого та n-го виробників;

Q _1, Q₂, Q_{n ─} обсяги виробництва відповідно першого, другого і n-го виробників.

За допомогою даної формули підрахуємо суспільно-необхідний робочий час:

СНРЧ = 3,35 (годин)

Таблиця 1

групи	Обсяг виробництва (Q), од.	Індивідуальний час	Суспільно-необхідний час	СНРЧ-ІРЧ
на 1 од., год.	Всього, ІРЧ•Q	на 1 од., год.	Всього, СНРЧ•Q
				3,35		- 13
		2,5		40,2	+ 10,2
				26,8	+ 2,8
всього

Визначимо соціально-економічне положення кожної групи. У першої групи товаровиробників індивідуальний час виробництва товару перевищує суспільно необхідний, тому вона буде зазнавати збитків. Навпроти, у другої і третьої групи товаровиробників суспільно необхідний час перевищує індивідуальний час на випуск продукції, тому в цих груп буде додатковий (економічний) прибуток.

2. Ринкова вартість і ціна товарів визначається суспільно-необхідними витратами, які можуть бути як більшими, так і меншими за індивідуальні витрати кожного окремого товаровиробника.

Визначимо обсяги випуску продукції та індивідуальні витрати робочого часу на кожному підприємстві після змін, зазначених в умові задачі:

Обчислення суспільно необхідних витрат робочого часу на 1 од. товару, сукупних індивідуальних, сукупних суспільно необхідних витрат та різниці між ними подаємо у табличній формі:

групи	Обсяг виробництва (Q), од.	Індивідуальний час	Суспільно-необхідний час	СНРЧ-ІРЧ
на 1 од., год.	Всього, ІРЧ•Q	на 1 од., год.	Всього, СНРЧ•Q
				2,32	92,8	12,8
		2,5		27,9	- 2,1
				37,3	- 10,7
всього

СНРЧ = 2,32 (годин)

Відповідь: За початкових умов роботи підприємств галузі, як видно з таблиці 1,суспільно-необхідний робочий час становив 3,35 год. і перевищував індивідуальні витрати робочого часу на другому і третьому підприємстві, але був меншим за витрати першого підприємства.

Реалізація продукту за суспільно необхідними витратами забезпечувала надлишкові надходження на другому (+10,2) і третьому (+2,8) підприємствах, а перше підприємство мало втрати (–13). При цьому індивідуальні та суспільно необхідні витрати робочого часу в масштабах галузі врівноважуються, а їхнє відхилення дорівнює 0.

Після зазначених в умові задачі змін суттєво зріс галузевий обсяг випуску, індивідуальні витрати праці на 1 од. продукту на першому підприємстві скоротилися, суспільно необхідний робочий час знизився до 2,32 год. на 1 од. товару. При цьому перше підприємство суттєво покращило свій економічний стан – замість втрат воно має тепер додаткові надходження (+12,8), тоді як друге і третє підприємство втратили свої економічні переваги і замість надлишкових надходжень мають збитки (-2,1 та -10,7 відповідно).

Приклад 2. Товар А обмінюється на 5 одиниць товару Б. Як зміниться мінове співвідношення, якщо:

а) продуктивність праці у виробництві товару А зросте удвічі?

б) удвічі зросте продуктивність праці у виробництві товару Б?

в) у виробництві товару А удвічі зросте продуктивність праці, а у виробництві товару Б – у два рази підвищиться інтенсивність праці?

Розв’язок

За умовою задачі товар А обмінюється на товар Б у пропорції:

1 од. тов. А = 5 од. тов. Б;

а) якщо у виробництві товару А удвічі зросте продуктивність праці, його вартість удвічі скоротиться і пропорція обміну на товар Б буде такою:

1 од. тов. А = 2,5 од. тов. Б;

б) якщо удвічі зросте продуктивність праці у виробництві товару Б, його вартість зменшиться удвічі, а пропорція обміну товару А на товар Б буде:

1 од. тов. А = 10 од. тов. Б;

в) якщо удвічі зросте продуктивність у виробництві товару А його вартість удвічі зменшиться, зростання інтенсивності праці у виробництві товару Б не вплине на його вартість, отже пропорція обміну цих товарів буде такою:

1 од. тов. А = 2,5 од. тов. Б.

Приклад 3. 7,5 пляшок води обмінюється на 2 кг яблук. Якою буде пропорція обміну 1 пл. води, якщо продуктивність їх виробництва зросте у 2 рази, а обсяг врожаю яблук збільшився у 1,5 раз?

Розв’язок

Згідно з законом вартості за умовою зростання продуктивності праці обміну належать 15 пл. води (7,5×2), які завдяки більшому обсягу врожаю будуть обмінюватися не на 2 кг яблук, а на 3 кг.

Тому нова пропорція обміну буде такою: 15 пл. води = 3 кг яблук, тобто 1 пл. води буде обмінюватися на 0,2 кг яблук.(3:15).

Відповідь: нова пропорція обміну буде 1 пл. води: 0,2 кг яблук.

Приклад 4. 1 кг кави можна обміняти на 17 кг солі. Через рік продуктивність праці у виробництві солі зросла у 2 рази, а за природних умов кави зібрали у 2 рази менше. Визначте нову пропорцію обміну 1 кг кави.

Розв’язок

Згідно з теорією питання про вплив рівня продуктивності праці на рівень вартості товару і, відповідно, на пропорцію обміну цього товару на інші визначаємо, що товар «сіль» стане у 2 рази дешевше, тому його потрібно у 2 рази більше (17кг× 2кг =34кг).

Завдяки негативним природним умовам до обміну потрапляє не 1 кг кави, а 0,5 кг. Нова пропорція буде: 0,5 кг кави обмінюється на 34 кг солі, або 1 кг кави – на 68 кг солі.

Відповідь: за новими умовами обміну пропорція обміну буде такою – 1 кг кави становить68 кг солі.

Приклад 5. Мінова вартість 10 кг картоплі складає 0,4 кави. Як зміниться пропорція обміну, якщо в зв’язку з врожаєм кави зберуть у 2 рази більше, а картоплі на ринку буде на 20% менше.

Розв'язок

Запишемо дану пропорцію обміну:

10кг картоплі=0,4кг кави

1кг картоплі=0,04кг кави.

За нових умов на ринку буде 8кг.картоплі і 0,8 кг кави, що дає таку пропорцію:

8кг картоплі =0,8 кг кави;

1кг картоплі =0,1 кг кави;

10кг картоплі = 1кг кави.

Відповідь: за новими умовами 10кг картоплі буде обмінюватися на 1кг кави.

Приклад 6. За умов золотомонетного стандарту загальна сума цін товарів, запропонованих для продажу у США становила 108 млрд дол. золотом. Для обслуговування товарного обігу уряд випустив 4,5 млрд. паперових доларів. Визначте, скільки золотих доларів залишиться в обігу, якщо відомо, що долар обертається 15 разів на рік, у кредит продано товарів на загальну суму 22 млрд. дол., платежі, за якими настав час розрахунку дорівнюють 7 млрд. дол., за бартером та на умовах взаємних поставок реалізується товарів на загальну суму 18 млрд. дол.

Розв’язок

Згідно з класичним підходом кількість грошей, потрібних для обігу, визначається за формулою:

де ΣЦТ – сума цін товарів (вартісна оцінка виробленого продукту); К – сума цін товарів, проданий у кредит; П – платежі, за якими настав час розрахунку у поточному році; ВП – платежі, які взаємно погашаються; О – кількість оборотів грошової одиниці за рік.

1). Визначимо кількість грошей, що потрібні для обігу за наведеною у поясненні формулою:

2). Визначимо кількість золотих доларів, що мають залишитися в обігу за умови випуску 4,5 млр. паперових доларів:

КГ_зол. = 5 – 4,5 = 0,5 млрд. золотих доларів.

Відповідь: За наведених в задачі умов загальна потреба в грошах для обігу наявної товарної маси становить 5 млрд. дол., кількість золотих доларів, що мають залишитися в обігу становить 0,5 млрд. дол.

Приклад 7. У 1965 р. 1 долар обмінювався на 7,5 індійських рупій. Масштаб цін США на той час становив 0,888 г золота. Визначте, як змінився валютний курс долара до рупії у 1966 р. після девальвації долара на 8,56 %.

Розв’язок

1) Визначимо масштаб цін Індії.

Масштаб цін -це фіксована вага валютного металу,прийнята за одиницю грошей. Якщо 1 долар = 2,3 рупій і 1 долар = 0,888 грам золота, то

2) Девальвація є грошовою реформою, що зменшує золотий зміст грошової одиниці. Отже порахуємо новий вміст золота в 1 доларі після девальвації:

0,888 - 0,888 • 0,0856 = 0, 8120 грам золота.

3) Знайдемо зміну валютного курсу долара до рупії, після девальвації долара.

Валютний курс долара до рупії після девальвації долара складе:

Відповідь: курс долара до рупії після девальвації долара зменшився і становить 1: 6,858.

Приклад 8. Через туристичну агенцію сім’я купила санаторну путівку до м. Сочі (Росія). 2000 грн зі своїх заощаджень сім’я має можливість додатково витратити на відпочинок. На час від’їзду валютні курси в Україні були такими – 0,17 грн за 1 рос. руб. і 5,29 грн за 1 дол. США, в Росії – 5,95 руб. за 1 грн і 31,27 руб. за 1 дол. США. Проаналізуйте можливі варіанти конвертації гривні у рублі і оберіть з них вигідніший.

Розв’язок

Валютний (обмінний) курс – це ціна певної національної грошової одиниці в грошових одиницях іншої країни.

Розглянемо усі можливі варіанти обміну гривні на рублі.

1). Обчислимо, яку кількість рублів можна отримати, якщо гривню обміняти на рублі за існуючого курсу в Україні:

рублів.

2). Обчислимо, яку кількість рублів можна отримати, якщо гривню обміняти на рублі за існуючого курсу в Росії:

5,95 • 2000 = 11900 рублів.

3). Обчислимо, яку кількість рублів можна отримати, якщо гривню обмінювати на рублі через долар, для чого спочатку обміняємо в Україні гривню на долари за існуючого курсу, а в Росії долари обміняємо на рублі за російським курсом:

а) результат обміну гривні на долари:

доларів;

б) результат обміну доларів на рублі:

378 • 31,27 = 11820,06 рублів.

Відповідь Як видно з проведених розрахунків, найвигіднішим варіантом обміну є обмін гривні на рублі за поточним курсом безпосередньо в Росії.

Дата добавления: 2015-05-23