Приклад. Аналітичні аспекти співвідношення змінних і постійних витрат

Аналітичні аспекти співвідношення змінних і постійних витрат

Поділ витрат на змінні (пропорційні) та постійні дає можливість формалізувати їхню загальну суму за певний період у такому вигляді:

, (8.3)

де – змінні сукупні витрати;

– змінні витрати на одиницю продукції;

– обсяг виробництва на розрахунковий період;

– постійні витрати за розрахунковий період.

Відповідно загальні витрати на одиницю продукції розраховуються за формулою 8.4:

, (8.4)

де – загальні витрати на одиницю продукції;

– змінні витрати на одиницю продукції;

– обсяг виробництва у натуральному вимірі на розрахунковий період;

– постійні витрати за розрахунковий період.

Увага! Існує закономірність: зі збільшенням обсягу виробництва собівартість одиниці продукції знижується за рахунок постійних витрат.

Визначте загальну суму витрат на виробництво одиниці продукції.

У поточному році передбачено виготовити 400 тис. одиниць продукції. Постійні витрати на поточний рік передбачені у сумі 800 тис.грн. Змінні витрати на одиницю продукції дорівнюють 60 грн.

Рішення

Загальна сума витрат на виробництво одиниці продукції (виробнича собівартість одиниці продукції) розраховується за формулою 8.4 і дорівнює:

(грн).

Визначення критичного обсягу виробництва (точки беззбитковості)

Увага! Для подальшого опанування методики визначення точки беззбитковості опрацюйте графічний спосіб її визначення (див. конспект лекцій, рекомендовані підручники).

Опрацювавши розрахунок граничного обсягу виробництва (точки беззбитковості) аналітичним способом, Ви прийдете до висновку, що обсяг критичної програми виробництва та виторг від реалізації продукції є однаковими.

Цю думку можна визначити формулою:

, (8.5)

де – загальні витрати на одиницю продукції;

– змінні витрати на одиницю продукції;

N_к – критичний обсяг продукції у розрахунковому періоді у натуральних показниках;

– постійні витрати за розрахунковий період;

Ц – ціна одиниці продукції.

Звідси

, (8.6)

Дата добавления: 2015-05-23