Завдання 4. За даними таблиць 3.1-3.5 дайте відповіді на питання:

Завдання 3

Завдання 2

За даними таблиць 3.1-3.5 дайте відповіді на питання:

1. Чи збільшує народження дітей кількість населення одразу?

2. В 1939 році в Миколаївській області найбільша питома вага була міського населення?

3. Яка в звітному році чисельність наявного населення області?

4. В 1990 році був природний приріст населення?

5. Який обсяг демографічного навантаження на 1000 населення працездатного віку в звітному році більше: молодшому за працездатний чи старшому за працездатний?

6. Чи збільшує народження дітей кількість ресурсів для праці одразу?

7. Яку питому вагу займає чисельність сільського населення в звітному році в загальній чисельності наявного населення області?

8. За досліджуваний період в категорії старше працездатного віку більше чоловіків чи жінок, чи значна ця різниця?

9. За досліджуваний період більше народжується хлопчиків чи дівчаток?

10. Яка чисельність населення України в звітному році.

11. Смертність непрацездатних людей змінює ресурси для праці?

12. В якому році було більше населення в області: в 1939 р. чи в звітному році.

13. В розподілі населення за віковими групами яка за досліджуваний період займає максимальну питому вагу?

14. За досліджуваний період серед постійного населення більше жінок чи чоловіків?

15. Серед основних причин смертності населення яка найбільш вагома?

16. Чи спостерігався в звітному році природний приріст населення?

17. Яка чисельність народжених в звітному році?

18. Як визначити демографічне навантаження на 1000 населення працездатного віку?

На основі даних таблиці 3.2 визначте демографічне навантаження постійного населення Миколаївської області.

Таблиця 3.6

Демографічне навантаження

(непрацездатне населення на 1000 населення працездатного віку, осіб)

Показники	1990 р.	2000 р.	…..
Всього, у тому числі у віці
молодшому за працездатний
старшому за працездатний

«Старіння» населення – це зростання питомої ваги осіб старше працездатного віку в загальній чисельності населення та зменшення питомої ваги осіб молодше працездатного.

Згідно типології демографа Е.Росета, в основу якої покладено величину коефіцієнта старіння «згори» (характеризує питому вагу осіб, яким за 60 років, у загальній чисельності населення ) надзвичайно старим є населення де коефіцієнт 0,2 і більше.

Типологія Е. Росета

Тип
надзвичайно молоде населення	менше 0,05
молоде	0,05-0,08
початок демографічного старіння	0,08-0,1
старе	0,15-0,2
надзвичайно старе	0,2 і більше

Для оцінки демографічної бази відтворення населення визначаються коефіцієнти демографічного навантаження людьми похилого віку (К_нп) і дітьми (К_нд), а також загальний коефіцієнт демографічного навантаження (К_нз).

де S₆₀₊ - чисельність населення старше 60 років, - чисельність всього населення, - чисельність населення віком від 0 до 14 років, - чисельність осіб віком 15 – 49 років.

На основі даних таблиці 3.7 визначити коефіцієнти демографічного навантаження на населення працездатного віку: Кнп (людьми похилого віку), Кнд (дітьми), загальний коефіцієнт демографічного навантаження (Кнз), коефіцієнт старіння «згори» та загальний коефіцієнт старіння (Кз), зробить висновки (таблиця 3.8).

Таблиця 3.7

Розподіл постійного населення Миколаївської області

за віковими групами (осіб)

Вікові групи	1959 р.	1990 р.	2000 р.	…..
Всього		1 333 458	1 288 871
у тому числі у віці, років
0-4		103 258	58 788
5-9		102 290	78 672
10-14		98 080	102 984
15-19		93 208	98 530
20-24		82 972	91 296
25-29		103 947	90 808
30-34		103 067	85 029
35-39		100 552	101 636
40-44		79 135	99 235
45-49		79 263	94 850
50-54		98 745	73 167
55-59		63 933	70 408
60-64		78 873	84 092
65-69		51 739	49 431
70 і ст.		94 396	109 945
Із загальної кількості населення у віці
0-14
15-49
60 і старше

Таблиця 3.8

Демографічне навантаження на населення

працездатного віку Миколаївської області

Коефіцієнти, %	1959 р.	1990 р.	2000 р.	…..	Відхилення, в.п.
К н.п.
Кн.д.
Кн.з.
К60+

Завдання 5

Прогнозні розрахунки – обов’язковий елемент підготовки до розробки планів. Перший подібний розрахунок було виконано в Госплані СРСР ще в 1921 р. на матеріалах перепису населення 1920 р. під керівництвом Е.М. Тарасова та С.Г. Струмиліна.

Склад та вимоги до прогнозного сценарію суттєво залежать від періоду прогнозу. Класифікація прогнозів: короткострокові (на період до 5 років), середньострокові (5-30 років) та довгострокові (від 30 до 60, а інколи і більше років).

Короткострокові враховують збереження та розвиток тих тенденцій демографічних процесів, які спостерігались у роки, безпосередньо передуючі прогнозному періоду. Прогнозний сценарій зводиться по суті до гіпотези про те, що тенденції які спостерігалися, будуть збереженні і в майбутньому. Його основою слугує уявлення про високу інерціонність демографічних процесів, що в свою чергу підтверджується всією демографічною історією.

Але, є випадки, коли такий екстраполяційний прогноз не має сенсу. Це періоди порушення плавності динаміки демографічних процесів під впливом або яких то подій в житті суспільства, або (що буває найчастіше) під дією тих чи інших заходів, що направлені на зміну демографічної ситуації.

При сучасному рівні демографічних знань кожний середньостроковий прогноз був та залишається самостійним науковим дослідженням. Якщо до 19 сторіччя динаміка чисельності суттєво реагувала на коливання клімату або епідемії небезпечних інфекцій, то в сучасному житті на неї впливають зміни в соціально-економічному житті суспільства, політичні зміни та наукові досягнення.

Довгостроковий прогноз як правило має аналітичний характер. Його основна задача – допомогти формулюванню цілей політики населення, або більш широко визначити межі соціальної, економічної та політичної політики. Довгострокові прогнози здійснюються як правило у рамках глобальних футурологічних досліджень та будуються по принципу «що буде, якщо…».

Середньострокові прогнози проводяться, як правило, по країнам з урахуванням їх внутрішнього адміністративно-територіального ділення, а довгострокові оперують групами країн та континентами.

Зробити прогноз демографічного розвитку Миколаївської області на найближчі 5 років.

Зверніть увагу на такі питання:

1. Чи збільшиться чисельність і частка осіб працездатного віку?

2. Чи буде зменшуватися частка дітей у загальній чисельності населення?

3. Чи буде призупинення постаріння трудового потенціалу?

4. Чи відбудеться певне зниження навантаження працездатного населення непрацездатними (дітьми і особами похилого віку)?

5. Чи можливе значне збільшення абсолютного числа народжень у найближчі роки?

Дата добавления: 2015-05-23