Підвищення ефективності використання річного робочого часу

Заходи щодо підвищення ефективності використання ОВФ підприємства в часі

РОЗДІЛ 2.

Узагальнюючі показники

- фондовіддача – показує обсяг продукції що припадає 1 грн. ОВФ.

- фондовіддача активної частини:

На 1 грн. ОВФ припадає 1,76 грн. виробленої продукції, а на 1грн. активної частини ОФ припадає 2,32 грн. продукції. Позитивним явищем є зростання фондовіддачі, та скорочення фондоємності.

- коефіцієнт віддачі спожитих ОВФ –

- коефіцієнт фондозйому характеризується обсягом виробництва продукції на одиницю витрат з експлуатації ОВФ.

Де, Експовф – витрати з експлуатації ОВФ.

Отже на 1 грн. витрат на ремонт ОВФ припадає 6,78 грн. реалізованої продукції.

Загалом можна зробити висновок, що ОВФ використовуються ефективно. Потрібно звернути увагу на підвищення ефективності використання робочого часу ОВФ.

Величина робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства залежить від їх технічного стану протягом року, забезпеченості підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію тощо.

Ефективність використання робочого часу основних виробничих фондів характеризує коефіцієнт використання річного робочого часу. Щоб підвищити його рівень і, відповідно, забезпечити підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їх технічного стану, особливо активної частини (технічне обслуговування, ремонт тощо) та поліпшити забезпеченість підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами за умови, що буде забезпечуватися збут продукції підприємства. Ці заходи дозволяють збільшити тривалість використання основних виробничих фондів в межах 5-30 відсотків, що вплине на рівень ефективності виробництва.

Припустимо, що запропоновані заходи, призведуть до зростання робочого часу на 10%.

- визначаємо загальну величину збільшення робочого часу використання ОВФ у плановому році

(2.1)

де DР_ч – приріст робочого часу використання ОВФ, днів; Р_чб – фактичний робочий час використання ОВФ у базовому році, днів; Д_рч – величина збільшення річного робочого часу використання ОВФ у плановому році, відсотків від величини базового року.

Визначаємо коефіцієнт використання робочого часу у плановому році:

(2.2)

де Р_чпл – плановий (можливий) робочий час використання ОВФ.

- Визначаємо збільшення числа змін використання ОВФ підприємства у плановому році за рахунок збільшення робочого часу:

(2.3)

де DЗм_пл – приріст числа змін використання ОВФ, змін; К_змб – коефіцієнт змінності використання ОВФ у базовому році.

Визначаємо загальне число змін використання ОВФ при базовому рівні змінності їх використання:

(2.4)

де Зм_пл – величина змін використання ОВФ у плановому році.

Визначаємо приріст обсягу виробництва продукції підприємства за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ:

(2.5)

де DО_рчпл –приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ; О_б – обсяг виробництва продукції у базовому році; Зм_б – число змін використання ОВФ у базовому році.

Таким чином,обсяг виробництва продукції має збільшитись на 705,3 тис.грн.

Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов’язані із збільшенням величини річного робочого часу, виходячи із нормативу додаткових витрат на 1 тис. грн. активної частини ОВФ - 0,1 грн. у додаткову зміну:

(2.6)

де DД_рч – додаткові витрати, пов’язані із збільшенням річного робочого часу використання ОВФ; Б_ва – балансова (первісна) вартість активної частини ОВФ; DС_зм – додаткові витрати, в грн. на 1 тис. грн. балансової вартості активної частини ОВФ у додаткову зміну.

Визначаємо зниження собівартості продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості (вартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції.

Доля цих витрат визначається за формулою:

(2.7)

де Да/в і – доля амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції і-го року; Б_ві – балансова вартість ОВФ в і-му році; а – норма річних амортизаційних відрахувань; О_і – обсяг виробництва продукції в і-му році.

Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції становить:

а) у базовому році

б) у плановому році

грн./грн.

Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань буде становити:

(2.8)

де DА/в_пл – економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції; О_пл – річний обсяг виробництва продукції у плановому році.

Економія собівартості продукції підприємства у плановому році становитиме:

(2.9)

де DС_рч – зниження собівартості продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ.

Як ми бачимо, запропоновані нами заходи, що дозволили підвищити робочий час на 10%, призвели до зростання обсягу товарної продукції на 705,3 тис. грн, та знизять собівартість на 28 тис. грн.

Дата добавления: 2015-05-23