Перечитайте уривки опису природи і вкажіть, які види сприймання можна тут виділити? Які відчуття мали місце в процесі сприймання даного явища?

Завдання 18.4.

Чому російські півні кричать “кукареку”, а англійські – “кок’е'дудл’ду”?

Чому больових рецепторів майже у 10 разів більше на пальцях, ніж на долонях?

Чому в аеропорту, коли ви очікуєте прибуття певного літака, об’ява по радіо звучить так: “Літак, який прибуває (щось нерозбірливе), затримується на (щось нерозбірливе) хвилин” – найважливіші слова розчути не вдається?

Чи правильно, що краще один раз побачити, ніж сім разів почути?

Що краще для сприймання – на санчатах кататися, або санчата возити?

Спробуйте відповісти на “жартливі” запитання психології сприймання.

К.Чапек в “Листах з Англії” описує своє відвідування лондонського Музею воскових фігур. В одному залі він звернув увагу на чоловіка з бородою – експонат №12. У каталозі значилося “12. Томас Дейл Крим, був страчений в 1892 році. Отруїв стрихніном Матильду Клівер. Був звинувачений у вбивстві ще трьох жінок”. Подивився на обличчя – дійсно, досить підозріле. Через кілька фігур – поважний священик. А в каталозі: “Місіс Дейер, ридингська вбивця немовлят”. Щось тут не так! Раптом Чапек помітив, що переплутав сторінки каталогу і читає про експонати зовсім іншого залу. Відкрив потрібну сторінку. Виявилось, що чоловік під номером 12 – Бернард Шоу!

Поясніть наведені факти, використовуючи концепцію Дж.Брунера.

В якому випадку людина краще сприймає і запам’ятовує нову дорогу – якщо йде сама чи з співбесідником, який добре знає дорогу? Обґрунтуйте свою відповідь. Наведіть власні приклади значення активності людини в формуванні образів сприймання.

Чим пояснюється така помилка у сприйманні учениці?

Єгипетська держава розташована в долині річці Нілу. А в річці багато риби, тому вона й була рибовласницькою.

Так, ви ж нам так казали.

Рибовласницькою? – перепитав учитель.

Завдання 18.3.

1. Учениця п’ятого класу на питання про державний лад древнього Єгипту відповіла, що єгипетська держава була рибовласницькою державою”.

Побачивши здивований погляд учителя, вона додала:

1. 1. Пізній вечір. Селище спить. Стук в темне вікно. Хазяїн з небажанням прокидається: “Хто там?”. – “Хазяїн, а хазяїн...” – “Ну, чого треба?” – “Хазяїн, дрова не потрібні?” – “Які ще дрова? Не потрібні мені ніякі дрова!”. Прокинувшись вранці, хазяїн виявляє, що нічні гості вивезли з його двору дрова. “Негідники, – жалиться він сусіду, – спитали, чи хочу я купити дрова, а самі вкрали мої дрова”

6) 6) Чому на дитячих ранках часто можна почути «порою волк, сердитый волк с лисою пробегал» замість «рысцою пробегал»; а замість «мороз снежком укутывал» – «мороз мешком укутывал»? (за О.Є.Сапоговою).

“ Ліс ще дріма в передранішній тиші… Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво… Лише де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься з свого затишку. Ліс іще дрімає… а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу... Стрепенувся врешті ліс і собі заграв...зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулось в гущині голосне щебетання й полинуло високо – туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами...

Дата добавления: 2015-05-23