Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ст.55по63)І




Леонід Зашкільняк. Методологія історії від давнини до сучасності



"


Вперше у вітчизняній історичні її літературі зроблено спробу подати узагальнену картину формування і розвитку історичної думки віл її зародження до кінця XX століття, окреслити її взаємозв'язок і різкими формами суспільної свідомості на конкретних етапах еволюції суспільства та його членів. На сторінках книжки читач зустрінеться з маловідомими п Україні теоретичними течіями і школами західногвропейської та американської ісюрюграф.ї, знайде пізнавальний матеріал для розуміння процес) вивчення історії у попередні часи, а також проблем, які доводиться розв'язувати сучасним історикам в Україні й за кордоном. У підсумку це дозволить скласти власне враження про загальний стан історичної науки у світі напередодні XXI століття.

Робота призначена для фахових Істориків — науковців, вчителів, студентів; буде також корисною для спеціалістів інших гуманітарних наук і всіх, хто цікавиться нинішнім станом історіографії іа її майбутнім.

Рецензенти: доктор історичних наук, професор Микола Крикун,

кандидат історичних наук, доцент Геннадій Кипареико

Друкується за ухвалою Ради історичного-факультету Львівського

державного університету імені Івана Франка

(протокол № 6 від 17 березня 1999 р)

Набір та макетування здійснено на комп'ютерному обладнанні, придбаному за рахунок гранту Міжнародного Фонду "Відродження"

Художнє оформлення Романа Гіпюна

Видання здійснене за сприяння директора ТзОВ "Хартія" Олександра Шскорського

Адреса редакції 290602. Львів, вул.Університетська.1. Львівській державний університет їм. ів Франка, історичний факультет, тел. 794-154

І5ВК 996-02-0995-9 (Інститут українознавства їм. І.Кршїяксвича НАН

України)

© 1999, Леонід Зашкільняк

© Львівський державний університет ім. Ів. Франка


ЗМІСТ

Вступ.................................................................... 5

РОЗДІЛ 1. Початої історичної свідомості. Антична

історіографія.......................:................................. 9

1.Зародження міфологічної історичної думки... У

2.Грецька і римська антична історіографія...... 18

РОЗДІЛ 2. Теологічна історія європейського середньовіччя,.37

1 Теоретичні підстави християнської теології історії 37

2.Етапи та ідеї західноєвропейської історіографії УЇ-ХГУ ст 45'

3.Візантійська історична думка та її впливи... 55

РОЗДІЛ 3. Історіографія європейського ренесанса: критична

історія (ХУ-ХУІст:)............................................ 62

].Світоглядні підстави гуманістичної історіографії 62

2.Ренесансне бачення історії.,\.......................... 69

РОЗДІЛ 4 Історична думка Бароко і Просвітництва (ХУИ-ХУШ ст):

філософська історія............................................. §3

1.Формування раціонального світогляду...... 83

2.ІДЄЇ критичної історіографії XVII ст........... 86

5.Філософська історія Просвітництва............. 89

4 Німецька філософія історії............................. 106

РОЗДІЛ 5. Історична теорія "вік)' історії" (XIX ст.): наукова історія 110

1.Світ ідей романтичної історіографії............., ПО

2.Народження соціологічної історії................. 124

2.1.Позитивізм і соціологічна історія.......... 125

2.2.Історична соціологія К.Маркса........... 133

3.Німецька класична історіографія.............,... 136

РОЗДІЛ 6. Історична ігумка першої половини XX ст.: багато облич

історії................................................................... 141

1.Інтелектуальний перелом на рубежі століть 141

2.Соціологічна історія та її трансформації:

"нова історична наука".............................. -.... 146

2.1.Соціологічна історія Макса Вебера."... 146

2.2.1сторико-соціологічш теорії початку XX ст 148

2.3Марксизм і історія.................................... 152

2.4Шко.іа "Аннали" — 1: "нова історична наука" 163

3.Філософія історії у XX столітті...... '............. 168

3.1.Абсолютний історизм Б.Кроче......... 168

3.2-Ідея історії РДКоляжґвуда..................... 170

З.З.Історія цивілізацій. АД.Тойнбі.............. 172

ЗАТєологічна філософія історії XX століття 175

3.5.Аналітична філософія історії (неопозитивізм) 177

4.1 іеоканііанісьха традиція в історії................ 180

4.1.Феноменологія та історія...................... 182


 


Леонід ЗАШКІЛЬНЖ. Методологія історії під давнини до сучасності

. 4.2.Філософія історії людини (екзистенціалізм). РОЗДІЛ 7. Теоретична історія другої половини XX ст.: повернення до історії людини..... [.Нові тенденції у розвитку науки............................................... 2.Від соціологічної до антропологічної історії.................. 2.1,Марксизм і неомарксизм в Історії......................................... 2.2.Школа "Аннали" — 2: "глобальна Історія".

.................. 189

.................. І89

.................. 19І

.................. 191

.................. 196

2.3."Нова наукова історія"............................... 199

2.4.Шхола "Аннали" —3: антропологічна історія 206

2.5.ісЮрія та інформатика................................ 208

З,"Нова філософія історії": нарративізм................ 210

3.1.Структурна антропологія та історія.......... 2і І

3.2.Нарративна філософія історії..................... 212

4.Замість епілота: кінець історії?........................... 216

Список використаної та рекомендованої літератури 220

5иттагу...................................................................... 227


вступ

". ..В історії, так сачю як і в науці, мине можемо уникнути певної точки зору, а віра в те, що ми таки спроможні це зробити, обов'язково веде до самообману і відсутності критичного погляду " (Карл Поппер. Відкрите суспільство та його

вороги. Т.2. Спалах пророцтва: Гегель, Маркс та послідовники. Київ, 1994. С.283)

ВСТУП


 


-


Від часів античності розпочалася гривала дискусія, яка продовжується донині: що с історія? У різні епохи мислителі відповідали на поставлене питання по-іншому. Однак їх відповіді зводилися переважно до двох, як видавалося протилежних, положень — історія с засобом пізнання і розуміння реального світу. Ідо існує у часі й просторі, або вона є результатом творчого натхнення свідомості, яка створює1 неповторний світ духовних образів, шо є складовою частиною відповідної культурної системи, іншими словами, дискусії й суперечки назагал торкались приналежності історії чи то до грона форм науковою осмислення дійсності, тобто до наук, чи то до сфери образного, емоційно-духовного опанування світу, тобто до літератури' І мистецтва.

Щоправда, поки теоретики ламали списи у пошуках відповідей на "вічні" питання, в яких ставлення до минулого відігравало неабияку роль, інтерес до історії, до тою. шо відбувалось вчора й передвчора, надавав снаги численним любителям стародавностей у пошуках матеріальних й духовних залишків попередніх епох, > спробах відтворити перебіг і зміст минулих подій, а згодом й пояснити їх послідовність та причини. Запис І опис сучасних подій дуже швидко, вже у далекій давнині, наштовхнув на думку про плинність часу й про швидкий перехід сучасного у минуле, а також про потребу передачі прийдешнім поколінням певних відомостей про тривоги й звитяги сучасників. Сталося так, що практичні потреби (насамперед політичного, як от утвердження престолу за династією, але не в останню чергу й економічного чи культурного плану) народили "історіоі рафію" — поки що не науку, а лише опис того, що відбувалось на очах сучасників або їх недалеких предків. І, таким чином, історія здобула поважне місце серед Інших форм суспільної свідомості. її засади розвивалися не стільки завдяки теоретичним уявленням про час. простір, засоби опису, скільки внаслідок конкретної практики окремих особистостей.


 


/





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 394; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.