Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лекція 9




Р.

Р.

Р.

Р.

– утворення РУП, першої політичної партії Наддніпрянської України;

- 14 лютого – у Харкові відбулася перша в Україні велика політична демонстрація робітників;

1902 р., березень-квітень – масові анти поміщицькі виступи селян у полтавській та Харківській губерніях;

- Червень-серпень – у Східній Галичині відбулися масові антипоміщицькі виступи;

- Відбувся І з’їзд РУП;

1904 р.,

- грудень – група членів РУП вийшла з партії і утворила Українську соціал-демократичну спілку як автономну частину РСДРП;

- композитор М.Лисенко відкрив у Києві музично-драматичну школу – перший в Україні театральний навчальний заклад;

1905–1907 рр. – у Росії відбулася перша революція, яка охопила й українські землі;

- січень – пройшли масові політичні демонстрації та страйки робітників Києва, Харкова, Катеринослава, Житомира, Чернівців та інших міст і селищ з протестом проти розстрілу властями 9 січня 1905 р. робітників у Петербурзі;

- січень-березень – у губерніях України відбулися масові селянські виступи;

- квітень-травень – у багатьох містах України були проведені Першотравневі страйки робітників під гаслом «Геть самодержавство!»;

- 27 червня – 8 липня – на панцирнику «Потьомкін» відбулося повстання матросів, яке перекинулося на інші кораблі Чорноморського флоту;

- 19 серпня – опубліковано урядовий маніфест про створення в Росії Державної думи;

- вересень-грудень – в Україні розгорнувся могутній селянський рух;

- 20 жовтня – почався Всеросійський жовтневий політичний страйк, у якому взяли участь понад 20 тис. робітників України;

- жовтень-листопад – у містах і робітничих селищах України утворилися ради робітничих депутатів;

- 25 грудня – на II з'їзді РУП, який відбувся в Києві, партія перейменована на Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП);

- 13 січня – у Києві вийшла друком газета «Громадська думка» – одна з перших демократичних газет українською мовою на території Східної України;

- січень – на території Галичини було поширено виборче право, внаслідок чого до імперського парламенту було обрано 21 депутата-українця;

- 24 травня – у Києві з ініціативи М. Грушевського засновано Українське наукове товариство;

- М. Садовський створив у Києві перший стаціонарний український театр;

1908 р. – у Києві створено Товариство українських поступовців (ТУП);

25–26 лютого – в Україні відбулися масові демонстрації та політичні страйки-протести проти заборони царським урядом святкування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка;

18 березня – у Львові засновано українське військове товариство «Січові стрільці».

Контрольні запитання:

1. Охарактеризуйте виникнення і напрями діяльності українських політичних партій наприкінці XIX - на початку XX ст. Дайте оцінку їх суспільного впливу.

2. Проаналізуйте причини, характер і національні аспекти революції 1905-1907рр.

3. Охарактеризуйте вплив революційних подій 1905—1907 рр. у Російській імперії на розвиток суспільно-політичного і національного руху українців. З'ясуйте форми, напрями і здобутки українського національного руху.

4. У чому полягали зміст і результати реформ П.Столипіна.

5. Визначте особливості національного руху у західноукраїнських землях.

6. З'ясуйте обставини і особливості діяльності українських політичних партій у підавстрійській Україні та їх вимоги.

7. Охарактеризуйте здобутки і втрати української культури, освіти, науки на початку XX ст.

Рекомендована література:

1. Грицак Я. Нарис історії України, Формування модерної української нації. XIX – XX ст. – К., 1996.

2. Зайцева 3.І. Український науковий рух: інституціональні аспекти розвитку (кінець XIX - початок XX ст.) – К.: КНЕУ, 2006.

3. Історія України / за ред. В.А.Смолія. – К., 1997. – С. 184-243.

4. Історія українського селянства / Під ред. В.Смолія. – К.,2006.

6. Коцюбинский Д.А. Русский национализм в начале XX столетия: Рождение й гибель идеологии Всероссийского национального союза. – М.: РОССПЗН, 2001.

7. Молчанов В.Б. Життєвий рівень міського населення Правобережної України (1900-1914 рр.). – К., 2005.

8. Новітня історія України (1900-2000): Підручник / А.Г.Слюсаренко та ін. – К: Вища школа, 2000. – С. 10-155.

10.Підкова І., Шуст Р. Довідник з історії України. А-Я. – К.: Генеза. – 2002.

11. Українські політичні партії кінця XIX - початку XX ст. Програмні та довідкові матеріали. – К., 1993.


ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА
(1914-ЛЮТИЙ 1917 РР.)

План:

1. Українська карта в міждержавних стосунках.

2. Суспільні сили українства у війні.

3. Національне питання й визрівання політичної кризи.

1. Українська карта в міждержавних стосунках

Досить складним в історії України є період Першої світової війни. Проблематика дослідження цього періоду складається з кількох аспектів: по-перше – на фронтах війни українці виступали по різні сторони та змушені були воювати один з одним; по-друге – паралельно із війною відбувалися внутрішньополітичні процеси, які вплинули на подальшу історію України.

1 серпня 1914 р. спалахнула Перша світова війна. Її розв’язали два імперіалістичних угруповання держав: Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) й Антанта (Англія, Франція, Росія). Обидва союзи мали на меті захоплення і пограбування чужих земель. Водночас уряди воюючих держав намагалися у такий спосіб відвернути увагу своїх народів від внутрішніх політичних криз, соціально-економічних негараздів, розпалюючи шовіністичні настрої.

Однією з причин війни було так зване «українське питання». Царська Росія прагнула приєднати Галичину, яка перебувала у складі Австро-Угорщини. Німеччина мріяла захопити Східну Україну й використати її як плацдарм для подальшої агресії. Австро-Угорщина зазіхала на Волинь і Поділля та бажала зміцнити своє панування на західноукраїнських землях. Як в Росії, так і в Австро-Угорщині велася пропагандистська компанія з метою замаскувати несправедливий характер війни, надати їй в очах народів вигляду оборонної, національної, вітчизняної.

Загалом у війну було втягнуто 38 держав світу, їхнє населення становило понад 1 млрд. чоловік, тобто 67 % населення Земної кулі. Основним театром воєнних дій став Європейський континент, де зосереджувалися основні центри фінансового життя, промислового та сільськогосподарського виробництва. Буквально з перших же днів війни західні землі України стали ареною воєнних дій.

Зауважимо, що Росія у війну вступила надзвичайно слабо підготовленою. Крім того війна вимагала якнайшвидшого переструктурування промислового виробництва. У зв’язку з цим було створено «Особливу нараду для об’єднання заходів щодо оборони держави», головним завданням якої стало здійснення нагляду за державними, а також приватними підприємствами, перепрофільованими на потреби війни. На місцях також організовувалися районні заводські наради. Наприкінці 1915 р. в Україні такі «особливі наради» об’єднували 1130 підприємств, на яких було зайнято близько 400 тис. працівників. Проте війна вимагала дедалі більших матеріальних витрат, людських ресурсів.

Україна з самого початку опинилась у фокусі жорсткого воєнного протистояння. Майже 3 млн. українців воювали в лавах російської армії, а понад 250 тис. перебували в австрійській армії. Успішна на перших порах Східно-прусська операція в 1914 р. завершилась тяжкою поразкою російської армії. Російські війська відступили й залишили Польщу, частину Прибалтики. На промисловому виробництві негативно позначилася мобілізація в армію промислових робітників. У Криворізькому залізорудному басейні за місяць війни кількість працівників скоротилася вдвічі, що спричинило загрозу функціонуванню цієї важливої металургійної бази. Тому царський уряд змушений був піти на відкликання з армії частини мобілізованих.

Мобілізаційні акції виявилися настільки значними, що наприкінці 1916 – на початку 1917 рр. на селі майже не залишилось працездатних чоловіків. Їхню нестачу намагалися якось виправити шляхом часткового використання військовополонених та біженців, але продуктивність їхньої праці була низькою. Такі заходи, безперечно, не могли компенсувати втрату робочих селянських рук. Більше того, великі поміщицькі господарства позбавлялись на­віть права вільного найму працівників, які були фактично основними виробниками сільськогосподарської продукції, зокрема зерна та м’яса. Особливо негативно це виявилося у губерніях, що були основними виробниками зерна, – Південного регіону та Центральної України.

Переведення галузей промисловості на випуск продукції для потреб армії істотно торкнулося й підприємств сільськогосподарського машинобудування. Вони перейшли на випуск зброї та військової амуніції, зменшився також імпорт сільськогосподарських машин та механізмів різного призначення. Значно скоротилися посівні площі зернових, а також цукрового буряку, конопель, картоплі, інших технічних культур. Виникла напруженість у постачанні хлібом великих міст і промислових центрів.

Загострилася проблема тяглової сили – коней, яких для потреб армії забирали в населення дедалі більше: до весни 1917 р. загалом було забрано майже 2,6 млн. Реквізиція коней насамперед торкнулася середніх і дрібних господарств. В окремих губерніях України більше половини сільських господарств не мали коней або волів.

Особливо вразила війна Галичину. Війська не тільки плюндрували поля, а й нищили вирощений врожай зернових та інших культур і худобу. Загинуло чимало цивільного населення, зокрема жінок та дітей, нищилось житло, господарські будівлі тощо, руйнувалися шляхи. Війна спонукала владу до посилення визиску з цивільного населення. Прибутки одержали тільки власники великих промислових підприємств, що працювали безпосередньо на задоволення потреб війни.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 497; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.022 сек.