Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 8. Темперамент




План.

1. Поняття темперамент.

2. Фізіологічна основа темпераменту.

3. Класифікація темпераменту.

4. Еволюція поглядів на темперамент.

5. Урахування впливу темпераменту на учбово-пізнавальну і професійну діяльність.

 

Література

1. Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения. – М., 1980

2. Бабанский Ю.К. Педагогика. – М., 1990.

3. Брунер Д. Психология познания. - М., 1977

4. Вайнцвайг П. Десять заповедей творческой личности. – М., 1990.

5. Гончаренко И.В. Гений в искусстве и науке. – М., 1991.

6. Ильина Т.А. Педагогика. – М., 1994.

7. Касьяненко М. Д. Педагогіка співробітництва. — К.: Вища шк., 1993.

8. Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекций.- М.:Райт, 1998

9. Ловиненко А.Д. Психология восприятия. – М., 1987.

10. Фіцула М. М. Педагогіка: Посіб. — К.: Академія, 2000. — С. 218­-372

11. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие.- М.: Юристе, 1997.

 

Темперамент – це ті вроджені особливості людини, які обумовлюють динамічні характеристики інтенсивності і швидкості реагування, ступеня емоційної збудженості і рівноваги, особливості пристосування до оточуючого середовища.

Не існує кращих чи гірших темпераментів – кожний з них має свої позитивні сторони, тому головні зусилля повинні бути спрямовані не на переробку темпераменту, а на розумне використання його негативних сторін.

Темперамент в перекладі з латинської – «суміш», «співрозмірність». Найдавніший опис темпераментів належить «батьку» медицини Гіппократу. Він вважав, що темперамент людини визначається тим, яка з чотирьох рідин переважає в тілі: якщо більше крові (латиною – «сангвін»), то темперамент буде сангвіні стичний – енергійний, швидкий, життєрадісний, комунікативний, легко переносить життєві труднощі й невдачі. Якщо переважає жовч («холе»), то людина буде холериком – жовчна, роздратована, збуджена, нестримана, дуже рухлива людина з швидкою зміною настрою. Якщо переважає слиз («флегма»), то темперамент флегматичний – спокійна, уповільнена, врівноважена людина, повільно, з труднощами переключається з одного виду діяльності на інший, погано пристосовується до нових умов. Якщо переважає чорна жовч («мелане холе»), то виходить меланхолік – дещо хворобливо скромна, вразлива людина, схильна до суму, замкненості, вона швидко втомлюється, надто вразлива до незгод.

Психологічна характеристика типів темпераменту визначається наступними якостями: сенситивністю, реактивністю, співвідношенням реактивності і активності, типом реакцій, пластичністю – ригідністю, екстраверсією – інтроверсією, емоційною збудливістю.

Холерик – це людина, нервова система якої визначається переважанням збудження над гальмуванням. Він реагує швидко, часто необмірковано. Захопившись справою, він працює пристрасно, з повною віддачею, але сил йому вистачає ненадовго. Як тільки закінчуються сили, йому стає зле. З»являється роздратований стан, поганий настрій і відсутність сил. Це обумовлює депресію, нерівність поведінки, нервові зриви і конфлікти з людьми.

Сангвінік – людина з сильною, врівноваженою, рухливою нервовою системою. Швидка реакція, вчинки обмірковані, високе протистояння труднощам життя. Мінливість почуттів, інтересів, поглядів, висока пристосованість до нових умов. Легко сходиться з людьми, тому у неї широке коло знайомих, хоча сам сангвінік не відрізняється постійністю в спілкуванні. Він – продуктивний двигун, але тільки в тих випадках, коли багато цікавих справ – при постійному збудженні, в іншому випадку він стає в’ялим, відволікається. В стресовій ситуації проявляє «реакцію лева» - активно, обмірковано захищає себе, бореться за нормалізацію ситуації.

Флегматик – людина з сильно, врівноваженою, але інертною нервовою системою. Реагує повільно, емоції проявляються уповільнено, висока працездатність, добре запам’ятовує все засвоєне, не здатен відмовитись від вироблених стереотипів і навичок. Не любить змінювати привички, друзів, роботу. Важко і уповільнено пристосовується до нових умов. Настрій стабільний, рівний. Навіть при серйозних неприємностях флегматик залишається зовнішньо спокійним.

Меланхолік – людина зі слабкою нервовою системою, має підвищену чутливість навіть до слабких подразнень, а сильний подразник вже може викликати «зрив», «стопор», розгубленість. Тому в стресових ситуацій результати діяльності меланхоліка можуть значно погіршитись порівняно зі звичною ситуацією. Підвищена чутливість призводить до швидкої втоми і падіння працездатності. Незначний привід може викликати образу, сльози. Настрій дуже мінливий, але звичайно меланхоліки намагаються не проявляти зовнішньо своїх почуттів, не розповідають про свої переживання. Меланхоліки часто мають яскраво виражені художні і інтелектуальні здібності.

Існують 4 шляхи пристосування темпераменту до вимог діяльності.

Перший шлях – професійний відбір, одне з завдань якого – не допустити до такої діяльності осіб, які не мають необхідних якостей темпераменту. Цей шлях реалізують тільки під час відбору на професії, які пред’являють підвищені вимоги до якостей особистості.

Другий шлях пристосування темпераменту до діяльності полягає в індивідуалізації вимог, які пред’являються до людини, умов і засобів роботи (індивідуальний підхід).

Третій шлях полягає в подоланні негативного впливу темпераменту шляхом формування позитивного ставлення до діяльності і відповідних мотивів.

Четвертий, головний і найбільш універсальний шлях пристосування темпераменту до вимог діяльності – формування її індивідуального стилю. Під індивідуальним стилем діяльності розуміють таку індивідуальну систему прийомів і засобів дій, яка характерна для даної людини і прийнятна для досягнення успішного результату.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 347; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.