Тема 13. Національно-державне відродження українського народу. Розбудова української держави

13.1. ПЕРЕБУДОВА В СРСР ТА В УКРАЇНІ.

В середині 80-х років Радянський Союз опинився на грані економічної, соціальної і політичної кризи. Адміністративно-командна система була не в силі вивести країну з застою. Відчувалася нагальна потреба в оновленні економіки, соціального життя, політичної системи, державної сфери.

Проте шляхи, форми, глибина процесів оновлення країни були усвідомлені не відразу. Вони могли початися тільки з приходом у вищі партійні і державні ешелони влади політиків, яким вистачило б мужності приступити до перегляду старих стереотипів, вироблення нових підходів у розвитку радянського суспільства.

Початок серйозних змін в суспільстві поклало, за існуючою в радянський період традицією, обрання після смерті К.У.Черненко на березневому (1985 р.) Пленумі ЦК КПРС Генеральним секретарем ЦК КПРС М.С.Горбачова. З його ініціативи на квітневому (1985 р.) Пленумі ЦК КПРС був проголошений курс на прискорення соціально-економічного розвитку країни. Навесні 1985 р. політичне керівництво країни вирішення більшості проблем бачило в тому, щоб перебороти зниження темпів економічного зростання, відставання вітчизняного машинобудування. Спочатку думали, що можна у відносно короткий строк вивести радянську економіку на нові рубежі, а потім активізувати й соціальні фактори, підвищити добробут радянських людей. Поряд з цим передбачали удосконалення структури управління народним господарством, стимулювання нових форм праці.

В політичному керівництві країни поступово визрівала рішучість на кардинальні зміни. Активну роль в цьому відігравав М.С.Горбачов. З його ім’ям, і цю істину важко спростувати, пов’язані найбільш масштабні в історії Радянського Союзу реформи, які отримали нині назву перебудови. Тема її – демонтаж адміністративно-командної системи і побудова громадянського суспільства шляхом переведення економіки на ринкову основу, демократизація політичної системи, побудова Союзу суверенних держав.

Зрозуміло, що визначальні задуми перебудови практично не виходили за рамки пануючих на середину 80-х років поглядів на соціалізм, на КПРС, на її місце в суспільстві. Саме цим зумовлювались форми і методи здійснюваних реформ, які не торкались основ існуючої системи. Але поступово, по мірі посилення позицій в політичному керівництві країни прибічників більш радикальних реформ, в суспільстві почалися відбуватися досить серйозні зрушення: в економіці – в напрямку ринку, в соціальній сфері – пробудження і формування інтересів різних соціальних прошарків, в політиці – плюралізм ідей і думок, відмова КПРС від монополії на владу, формування нових структур влади, в національній сфері – пробудження самосвідомості різних народів і національностей, рух за оновлений Союз суверенних держав.

13.2. НОВЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.

Політичне життя в 1988 р. відбувалося під знаком рішень ХІХ партійної конференції. Конференція проголосила завдання створення правової держави в нашій країні, рівність всіх людей перед законом, забезпечення гарантій громадянських прав особи, створення умов, які дозволяли б уникати встановлення режиму особистої влади і безконтрольності апарату. В ході роботи були висунуті важливі пропозиції про політичну реформу в нашій країні.

1990 р. для України характерний процесом становлення багатопартійності. Створено Українську республіканську партію, Демократичну партію України, Українську Селянсько-Демократичну партію, Партію “зелених” України – всього 16 партій. Вони висувають різні цілі: одні ставлять метою досягнення державної незалежності України та побудови в ній демократичного гуманного суспільства, інші – припинити грабунок українського села і України союзними відомствами, вибороти політичну і економічну самостійність.

Всі новоутворенні партії, за деяким виключенням, заявили про свою опозицію до політики Компартії України. Їх головна мета вихід України зі складу СРСР, утворення незалежної держави.

16 липня 1990 р. Верховна Рада Української РСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України.

Але після спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 року Верховна Рада УРСР проголосила 24 серпня 1991 року акт державної незалежності України.

Референдум 1 грудня 1991 року схвалив це рішення. В цей же день всенародно було обрано президентом незалежної України Л.М.Кравчука. Відкрилась нова сторінка української історії – історії української незалежної держави.

Дата добавления: 2015-05-23