Мовою цифр. Для зростання чисельності населення світу до 1 мільярда чоловік знадобилась вся історія світу до 1820 р

Для зростання чисельності населення світу до 1 мільярда чоловік знадобилась вся історія світу до 1820 р. Наступного мільярда людство досягло вже за 107 років (1927 р.). Для збільшення населення світу до 3 мільярдів знадобилося вже 33 роки (1960 р.), до 4 мільярдів — 14 років (1974 р.), і далі темпи приросту населення на планеті зростають. У XX столітті, з одного боку, відбувалось значне зростання кількості населення. З іншого — значні людські втрати принесли війни XIX століття. Під час Першої світової війни людські жертви склали 10 млн чоловік убитими (плюс 20 млн поранених та 20 млн людей, які загинули від поранень та хвороб). Під час Другої світової війни було вбито вже понад 54 млн чоловік, поранено близько 90 млн, а загинуло від поранень та хвороб ще 25 млн чоловік.

3. ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО, ТЕХНІЧНОГО, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПРОГРЕСУ

Індустріальне суспільство (промислове суспільство) — стадія розвитку суспільства, що характеризується:

— поширенням великого машинного виробництва;
— зростанням міст та їх значення;
— утвердженням ринкової економіки,
— становленням демократії, громадянського суспільства і правової держави.

Індустріальне суспільство (термін впровадив А. Сен-Сімон) змінює традиційне, аграрне суспільство. Наприкінці XX століття індустріальне суспільство переходить у постіндустріальне.

На початку XX століття завершилось формування індустріального суспільства в Англії, Франції, Німеччині, Росії, США та Японії.

Особливості економічного розвитку

Економічний розвиток на початку XX століття характеризується як вільним розвитком ринкових відносин, так і становленням системи державного регулювання економіки в різних варіантах. Промислове виробництво значно випереджало виробництво сільськогосподарської продукції, прискорилась урбанізація, розшарування суспільства, все ширше використовувалась наймана праця, яка охоплювала промислове виробництво, будівництво, транспорт, сферу послуг, сільське господарство. Проходило становлення й подальший розвиток нових галузей промисловості: автомобілебудування, верстатобудування, електротехніки, нафтопереробної та інших.

Особливості соціального розвитку

Великі фінансисти і підприємці, які досягли високого рівня матеріального забезпечення, прагнули більшою мірою впливати на політичне життя своїх країн. Намагалася зберегти свій вплив і аристократія.

Зростали роль і значення у суспільстві середнього класу — середніх і дрібних підприємців, чиновників, творчої та технічної інтелігенції.

Найчисельнішою групою населення залишались робітники, серед яких найбільше поширювалися колективістські цінності. У цей період дедалі більше поглиблювались протиріччя між найманими робітниками та власниками-роботодавцями, що особливо виявлялося в періоди криз. Робітники відстоювали свої права через профспілки, все активніше залучались до політичної діяльності. їхнє хитке соціальне становище використовували у своїх цілях різноманітні політичні сили — від комуністів і соціалістів до фашистів.

Лідери розвинених країн, сповідуючи демократичні цінності, ставали на шлях глибоких реформ і перетворень.

Технічний прогрес

Автострада в США на початку XX ст.

Інтенсивний розвиток виробництва викликав небачений до цього технічний прогрес, що став можливим завдяки науковим відкриттям.

Наука перетворилась на безпосередню виробничу силу. Наукові досягнення сприяли появі й повсякденному використанню нових технологій, машин і механізмів. У масовому виробництві широко застосовувалася електроенергія. Всюди будувались тепло- й гідроелектростанції. Значних успіхів досягло машинобудування. Найважливішим нововведенням у машинобудуванні стало спеціалізоване потоково-масове (конвеєрне) виробництво.

Мілітаризм (від лат. militaris — воєнний) -— політика нарощування державою своєї військової могутності, політичне панування вояччини, підкорення господарства країни цілям підготовки до загарбницької війни.

Докорінних змін у першій половині XX століття зазнали й транспортні засоби, які базувались на новітніх досягненнях науки і техніки та водночас стимулювали їхній розвиток. На початку XX століття у всьому світі налічувалось 9000 автомобілів, а на 1950 р. лише в США їх було вже понад 40 млн.

Перша світова війна, мілітаризація економіки, гонка озброєнь стали головними причинами інтенсивного розвитку нових типів літаків, танків, військових кораблів. У XX ст., як ніколи раніше, необмежені можливості людського розуму все більшою мірою використовувались у воєнних цілях.

Розвиток засобів масової інформації і зв’язку

У 1921 р. в Європі і США були створені громадські системи радіомовлення, які транслювали інформаційні та розважальні програми. Перша система телебачення була продемонстрована в 20-ті рр. у Великій Британії Д. Бердом, а вже наприкінці 30-х рр. у Великій Британії, Німеччині, а потім і в США розпочались регулярні телетрансляції. У 1926 р. вперше був установлений телефонний зв’язок між Лондоном і Нью-Йорком.

Розвиток культури На початку XX століття зростала кількість освічених людей, освіта у багатьох країнах ставала більш доступною, з’явились нові типи навчальних закладів. У літературі та мистецтві існувала боротьба реалістичних та модерністських течій. Саме в цей період жило й творило багато видатних письменників, музикантів, художників, які своїми працями збагатили скарбницю світової культури. Найвизначніші наукові винаходи та літературні твори були відзначені найпрестижнішою Нобелівською премією.

У 1920-30-ті рр. виникла масова культура. її продукція мала відповідати вимогам аудиторії в час дозвілля, розваги, при цьому балансуючи між високими критеріями мистецтва та рівнем його масового сприйняття.

4. ПЕРІОДИЗАЦІЯ ВСЕСВІТНЬО! ІСТОРІЇ 1900-1929 рр.

Період довоєнного розвитку (1900-1914)

Економічне зростання передових країн супроводжувалось як поліпшенням матеріального становища людей, розвитком культури та освіти, так і наростанням військово-політичного протистояння на міжнародній арені, посиленням соціальних та міжнаціональних протиріч усередині країн.

Перша світова війна (1914-1918)

1 серпня 1914 р. почалась перша в історії людства світова війна, в яку поступово вступили 34 держави на боці Антанти і 4 держави ворожого їй блоку. Перша світова війна призвела до серйозних політичних, економічних та територіальних змін у більшій частині країн світу і особливо в Єв ропі. Країни Четверного союзу під час війни зазнали нищівної поразки.

Припинили своє існування імперії: Німецька, Російська, Австро-Угорська, Османська. На території Європи утворились нові держави: Польща, Чехословаччина, Королівство сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. — Югославія), Австрія, Угорщина, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія.

Версальський мирний договір містив у собі поряд із позитивними моментами передумови для виникнення нових війн.

Період післявоєнної нестабільності (1918-1923)

Цей період відзначається змінами в розстановці сил у світі. Позиції Великої Британії та Франції — держав-переможниць — виявилися ослабленими через посилення впливу США та Японії, зростання антиколоніальних виступів. У Німеччині була проголошена демократична республіка. У Росії більшовики встановили диктатуру пролетаріату. Європою прокотилась хвиля революцій за радянською моделлю, які зазнали краху.

Посилився вплив у світі країн Азії, Африки та Латинської Америки. Розпочалися рухи за незалежність, за розширення громадянських прав.

Економічна криза 1920-1921 pp. викликала загострення соціальних протиріч. В Італії до влади прийшли фашисти, інші західні країни, що мали сильні демократичні традиції, взяли курс на реформи.

Період економічної стабілізації (1924—1929)

В економіці відбувалася модернізація виробництва, впроваджувались нові форми організації праці, нові технології. Стабілізувалась кредитно фінансова система, зменшувалось державне регулювання економіки.

У країнах Західної Європи, у США, Канаді громадяни користувались усіма демократичними правами. Був закріплений на законодавчому рівні 8-годинний робочий день, визнавались права профспілок. У США, Англії, Швеції, Норвегії, Австрії, Німеччині жінки отримали право голосу.

Натомість в Італії, Німеччині, Іспанії, СРСР демократичні традиції або тільки зароджувались, або були відсутні. У країнах Центральної та Південно-Східної Європи утверджувались авторитарні режими.

Суттєвих змін зазнали культура й побут населення. Зростала роль засобів масової інформації, кіно, спорту у повсякденному житті.

Майбутні покоління будуть розглядати XX століття як добу вражаючих культурних досягнень, нечуваних темпів технічного прогресу. Проте водночас XX століття ввійшло в історію як століття геноцидів та світових воєн, що поставили під загрозу загибелі світову цивілізацію.

Дата добавления: 2015-05-23