Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Брусиловський прорив (червень-серпень 1916 р.)




Мовою цифр

Верденська битва (лютий — грудень 1916 р.)

Під час Верденської операції, розпочатої 21 лютого 1916 р., німецьке командування не досягло поставлених завдань, незважаючи на величезні зусилля і втрати. Французи зуміли утримати фронт, а здійснена російським командуванням у березні Нароцька операція примусила німецьке командування припинити атаки під Верденом. Не принесли німцям успіху нові спроби оволодіти Верденом у квітні й травні.

Згодом, у зв’язку з масштабними операціями російського Південно-Західного фронту та англо-французьких військ на р. Соммі, німці під Верденом перейшли до оборони, а в жовтні-грудні французькі війська перейшли в контрнаступ і ціною великих людських втрат майже відновили становище, яке було до початку бойових дій.

Верденська битва стала однією з найкривавіших на той час битв в історії людства. У «Верденській м’ясорубці» було «перемелено» понад 120 дивізій, у тому числі 70 французьких і 50 німецьких.

Людські втрати сторін у «Верденській м’ясорубці»

Французькі втрати — 61 000 вбитих, 101 000 зниклих безвісти, 216 000 поранених. Німецькі втрати — 143 000 вбитих та зниклих безвісти, 187 000 поранених.

 

Бій на річці Соммі (липень — листопад 1916 р.)

Наступ англо-французьких військ на р. Соммі, що розпочався 1 липня 1916 р., незважаючи на трикратну кількісну перевагу в живій силі англійців і французів, розвивався дуже повільно, тому що німецьке командування встигало підвозити підкріплення.

15 вересня англійці вперше застосували нові бойові машини — танки, які викликали у німецьких солдат страх і паніку. Битва на р. Соммі засвідчила про перехід від використання живої сили до застосування техніки, що призвело до величезної кількості людських жертв.

Наприкінці листопада бої припинились. За п’ять місяців боїв англійці і французи на фронті в 35 км просунулись всього на 10 км вглиб, втративши при цьому 900 тис. чоловік. Втрати німецьких військ становили 538 тис. чоловік.

Верденська битва і бої на річці Соммі були найкровопролитнішими за роки війни на Західному фронті. Вони відзначалися масовим застосуванням артилерії, піхоти, кавалерії, але не принесли успіху жодній із сторін. Головна причина цієї рівноваги полягала в безумовній перевазі оборонних методів ведення війни над наступальними. Кровопролитні бої кампанії 1916 р. не спричинили реалізацію планів сторін, але стратегічна ініціатива перейшла до Антанти. Німецьке командування змушене було перейти на всіх фронтах до оборони внаслідок нестачі сил.

У розпалі боїв під Верденом Франція знову звернулась до Росії за допомогою. У червні 1916 р. 8-а російська армія під командуванням генерала О. Каледіна просунулась у район Луцька. Австрійська лінія оборони розвалилась. Використавши це, талановитий російський генерал О. Брусилов, який здійснював загальне командування південним сектором фронту, посилив наступ, увівши до бою ще 3 армії.

Олексій Брусилов Брусилов Олексій Олексійович (1853-1926) — генерал від кавалерії (1912). Брав участь у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр. Під час Першої світової війни командував 8-ою російською армією в Галицькій битві, з 1916 р. — головнокомандувач армії Південно-Західного фронту. Провів успішний наступ (т.зв. «Брусиловський прорив»), який призвів до розгрому австро-угорської армії в кампанії 1916 р. У травні-липні 1917 р.— верховний головнокомандувач, потім військовий радник Тимчасового уряду З 1920 р. — у Червоній армії, у 1923-1924 рр. — інспектор кавалерії Червоної армії.

Невдовзі австрійці почали в паніці тікати. За три дні росіяни захопили 200 тис. полонених. Російські війська знову зайняли більшу частину Східної Галичини і Буковину, поставивши Австро-Угорщину під загрозу розгрому. І хоча на серпень 1916 р. наступ вичерпав себе, прорив військ під командуванням Брусилова зупинив активність австрійців на Італійському фронті і багато в чому полегшив становище англо-французьких військ під Верденом і на р. Соммі.

Під впливом успіху російського Південно-Західного фронту в серпні 1916 р. уряд Румунії прийняв рішення вступити у війну на боці Антанти.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 990; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.021 сек.