Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мовою цифр




Американський економіст Е. Богарт визначив загальну вартість витрат під час Першої світової війни в 359,9 млрд доларів золотом.

 

Зростання військового виробництва було досягнуто за рахунок мирних галузей промисловості і перенапруги в народному господарстві, що призвело до загального розладнання економіки.

Виробництво зброї у роки Першої світової війни

Країна Гвинтівки Кулемети Артилерійські снаряди Літаки
Росія 3 300 000 28 000 11 700 3 500
Англія 3 854 000 239 000 26 400 47 000
США 3 500 000 75 000 4 000 13 800
Німеччина 8 547 000 280 000 64 000 47 000
Австро-Угорщина 3 500 000 40 500 15 900 5 400

Воєнні витрати в роки Першої світової війни

Країна Воєнні витрати, дол. США Витрати на душу населення, дол. США Частка воєнних затрат у національному прибутку, %
Росія 7 658 000 000 13,1
Англія 24 143 000 000 34,5
Франція 11 208 000 000 19,4
США 17 337 000 000 8,7
Німеччина 19 894 000 000 24,7
Австро-Угорщина 5 438 000 000 18,1

Особливо постраждало сільське господарство. Мобілізація до армії залишила село без найпродуктивнішої робочої сили і тягла. Посівні площі скоротились, зменшилось поголів’я худоби та її продуктивність. У містах Німеччини, Австро-Угорщини, Росії гостро відчувалась нестача продовольчих товарів, що з часом спровокувало голод. Він поширився навіть на армію, де були зменшені норми споживання продовольства.

Зміна статусу жінки в суспільстві в ході війни

Тисячі жінок прийшли на фабрики

Перша світова війна змінила статус жінки в суспільстві. У всіх країнах — учасницях війни жінки замінили чоловіків, які пішли на фронт. Тягар важкої роботи на підприємствах, що виробляли воєнну та мирну продукцію, ліг на плечі жінок. Крім того, жіноча та дитяча праця були дешевшими. Так, під час війни жіноча праця широко використовувалася в Російській імперії, у кам’яновугільній промисловості Донбасу.

З початком війни безліч жінок, у тому числі з аристократичних родин, працювали сестрами милосердя. Спростувавши уявлення про слабку стать, жінки опановували професію вантажників. З’явилися жінки — кондуктори автобуса, а в Росії — жінки-візники. Англійських поліцейських, що пішли на фронт, замінювали жінки.

Жінок почали приймати і на військову службу, здебільшого, в допоміжні частини, як медичний і технічний персонал.

У Росії після Лютневої революції був сформований «жіночий ударний батальйон смерті». У зверненні Московського жіночого союзу зазначалося: «Жодний народ у світі не мав такої ганьби, щоб замість чоловіків-дезертирів на фронт ішли слабкі жінки. Жіноча рать буде тією живою водою, яка змусить опритомніти російського богатиря». Зазнавши значних втрат у наступі влітку, «ударниці» були зняті з фронту і в жовтні 1917 р. взяли участь в захисті Зимового палацу у Петрограді.



Зміна ролі жінки в суспільстві сприяла піднесенню жіночого руху. Жінки вимагали рівних прав з чоловіками у родині, на виробництві.

У Німеччині в результаті Листопадової революції 1918-1919 рр. жінки отримали виборче право і проявили небувалу політичну активність на виборах у Національні збори: 78 % жінок, що мали право голосу, брали участь у голосуванні. Веймарська конституція надала жінкам політичну рівноправність і соціально-економічні права.

Зміни в системі цінностей людини

Перша світова війна змінила звички і вдачу людей, зробила їх терплячішими до насильницьких державних форм і посіяла зерна майбутніх конфліктів та війн.

Війна знецінила людське життя у масовій свідомості жителів планети, сприяла зростанню жорстокості в душах людей.

З іншого боку, страшні наслідки війни стимулювали піднесення масового руху проти насилля і війн взагалі, за мир і стабільність.

2. ПЕРЕГЛЯД ПОВОЄННИХ ДОГОВОРІВ У 1920-х рр.

Незадоволення окремих країн післявоєнним поділом територій

Версальсько-Вашингтонська система приховувала в собі глибокі суперечності, які були зумовлені нехтуванням інтересів багатьох держав.

Країни Антанти уклали мирні договори і пред’являли жорсткі вимоги уже фактично до інших держав, які повалили режими, винні у розв’язанні світового побоїща (Німеччина, Австрія та інші). А новим молодим демократіям приписувалась провина їхніх монархічних попередників.

Умови миру виявились несправедливими. Розміри репарацій перевищували можливості переможених країн. Вони відчували глибоке національне приниження, що створювало сприятливий ґрунт для агресивного націоналізму та реваншизму.

Представники Радянської Росії не були запрошені ні до Парижа, ні до Вашингтона. А тим часом більшовики захопили владу в країні, яка була найбільшою у світі за територією і, поступово виходячи з кризи, нарощувала свою міць. Прихильники світової революції, російські комуністи різко негативно оцінювали Версальську систему міжнародних відносин.

Зростали національні рухи у колоніях і залежних територіях.

Генуезька конференція

Для вирішення економічних і фінансових питань у післявоєнному світі була скликана міжнародна конференція в Генуї (Італія), яка працювала 10 квітня — 19 травня 1922 р.за участю представників 29 держав, у тому числі Німеччини, Австрії, Угорщини й Болгарії.

Головне місце на конференції належало так званому «російському питанню».Провідні політики і державні діячі Заходу прагнули інтегрувати Радянську Росію до європейської економічної системи. Тим більше, що з початку 1921 р. Росія почала впроваджувати нову економічну політику. Крім того, більшовицький режим офіційно відмовився (як виявилось, ненадовго) від гасла світової соціалістичної революції, декларував принцип мирного співіснування держав із різним політичним ладом.

Більшовицькі лідери були вкрай зацікавлені в залученні іноземних капіталів та технічній допомозі Заходу. Для цього були підписані економічні та торговельні угоди з Великою Британією (1921), а також тимчасова угода з Німеччиною (1921). Багато хто серед західноєвропейських політиків, а особливо підприємці й банкіри, готові були піти на компроміси із РРФСР, усвідомлюючи, які величезні потенційні можливості мав російський ринок.

На конференції делегація Радянської Росії на чолі з Г. Чичеріним представляла інтереси України, Білорусії, закавказьких республік, Хорезму, Бухари і Далекосхідної республіки.

Західні країни домагались того, щоб Радянська Росія визнала всі борги царського і Тимчасового урядів, повернула націоналізовані підприємства або компенсувала їхню вартість, відмінила державну монополію зовнішньої торгівлі. І лише на цій основі Захід готовий був приступити до налагодження торгово-економічних відносин із РРФСР.

Радянське керівництво погодилось сплатити колишні борги Росії, але лише за попередньої умови, якщо західні країни відшкодують збитки від іноземної інтервенції, а також нададуть економічну допомогу, вигідні кредити і підпишуть торговельні угоди із РРФСР. Виявилось, що пред’явлена сума збитків від інтервенції (39 млрд золотих карбованців) значно перевищувала борги царської Росії і Тимчасового уряду, разом узяті (18,5 млрд золотих карбованців). Така пропозиція радянських дипломатів не могла влаштовувати західні країни, і конференція припинила свою роботу.

Німецько-радянське співробітництво. Рапалльський договір

Сепаратний договір — договір, укладений без відома чи згоди своїх союзників, або окремо від групи держав-учасниць договору.

Свідчать документи





Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 974; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.196.107.247
Генерация страницы за: 0.084 сек.