Угорщина

Революція 1918 року

Революція в імперії. У 1918 р. Австро-Угорська імперія припинила своє існування. Війна, у якій країна втратила 1,2 млн чоловік убитими і пораненими і понад 300 тис. полоненими, різко загострила економічне і політичне становище в країні. Посилилися революційні настрої в суспільстві.

Відповідно до маніфесту австрійського імператора Карла (він же був королем Угорщини) від 16 жовтня 1918 р., почалося перетворення імперії на союзну державу. В Угорщині була створена Національна рада на чолі з графом М. Карої.

Демократична революція почалась 30 жовтня 1918 р. Основною вимогою широких народних мас Угорщини було проведення реформ, а імператор Карл був їхнім рішучим противником. На хвилі революційного піднесення 16 листопада 1918 р. Національна Рада проголосила Угорщину республікою. Уряд країни, очолений М. Карої, взявся здійснювати демократичні реформи. Було встановлене загальне, рівне і пряме виборче право, ухвалені закони про свободу зборів, дозволялося створення політичних організацій, був прийнятий закон про 8-годинний робочий день.

Основним підсумком демократичної революції 1918 р. стало утворення незалежної Угорської держави.

Зростання впливу комуністів. В Угорщині був досить сильним вплив комуністів, які в листопаді 1918 р. утворили Комуністичну партію Угорщини (КПУ). Вона складалася здебільшого з військовополонених-угорців на чолі з Бела Куном, які повернулись з Росії і пройшли там «більшовицькі університети». Комуністи закликали до соціалістичної революції за радянським зразком. Вони почали активну роботу з розширення свого впливу в Радах, створюваних по всій країні.

Бела Кун Кун Бела (1886-1939), діяч угорського і міжнародного революційного руху. У 1916 р. знаходився в Росії як військовополонений. Брав участь в обороні Петрограда і придушенні лівоесерівського заколоту в Москві у 1918 р. Нарком закордонних справ і нарком військових справ Угорської Радянської республіки (1919). Після її падіння повернувся до Росії. З 1921 р. — член Виконкому та Президії Комінтерну. У 1921 р. його було направлено до Німеччини, де він намагався підняти комуністичне повстання. Потім — на партійній роботі в Радянській Росії. Під час війни з Врангелем — член Реввоєнради Південного фронту, був одним з організаторів розстрілів полонених офіцерів та масових репресій у Криму. З 1923 р. — уповноважений ЦК РКП(б) в ЦК Російського комуністичного союзу молоді. З 1924 р. — керівник Агітаційно-пропагандистського відділу Виконкому Комінтерну і член ЦК Компартії Угорщини. У 1928 р. за революційну антидержавну діяльність був заарештований у Відні, але завдяки гучній кампанії протесту, організованій СРСР, його звільнили. Працював на державних і партійних посадах в СРСР. Під час масових репресій 1937-1938 рр. був заарештований, після тортур визнав себе винним і був розстріляний. У 1956 р. — реабілітований.

Соціалістична революція в Угорщині в 1919 р. і встановлення комуністичної диктатури

Наростання кризи. Зовнішнє і внутрішнє становище молодої республіки було важким. Країни Антанти в ультимативній формі вимагали від переможеної Угорщини звільнення територій, призначених для її сусідів — Румунії, Чехословаччини, Королівства сербів, хорватів і словенців.

Уряд Карої не виконав вимог держав-переможниць. Країни Антанти вирішили запобігти заворушенням і запропонували ввести війська до Угорщини. Під тиском подій кабінет Карої пішов у відставку.

Виступ Бела Куна, 1919 р.

Проте соціал-демократи все-таки створили свій уряд і звернулися до комуністів з пропозицією взяти в ньому участь. Комуністи, розуміючи, що за ними стоїть досить велика кількість прихильників, запропонували соціал-демократам об’єднатися, але на комуністичній платформі.

Встановлення комуністичної диктатури. 21 березня 1919 р. була утворена об’єднана Соціалістична партія Угорщини (СПУ), де комуністам належала домінуюча роль. Нова партія оголосила, що бере владу у свої руки, і взяла курс на встановлення диктатури пролетаріату.

Робітничі загони роззброїли поліцію і жандармерію Будапешта, захопили найважливіші об’єкти столиці: вокзали, пошту, телеграф, міст через Дунай. Новий уряд — Революційна урядова рада — проголосив утворення Угорської Радянської Республіки. Всі перетворення нова влада здійснювала за уже відомим з досвіду Росії сценарієм.

Основні перетворення уряду Угорської Радянської Республіки (УРР)

Націоналізувалися банки, великі і навіть дрібні підприємства, ощадні каси, транспортні й торговельні контори. Для управління економікою створювалася Вища рада народного господарства, для керівництва галузями — народні комісаріати.

Ліквідувався старий державний апарат, влада передавалася до рук створюваних всюди Рад. Підприємців, чиновників позбавляли політичних прав.

Скасовувалось поміщицьке землеволодіння. На націоналізованих підприємствах у примусовому порядку створювалися кооперативи.

Було встановлено 8-годинний робочий день, підвищувалася зарплата робітникам, знижувалася квартирна плата. Школи, університети, лікарні, бібліотеки були націоналізовані. Запроваджувалися безкоштовна освіта і медичне обслуговування.

У зовнішній політиці УРР повністю орієнтувалася на Радянську Росію. 3 робітників була сформована Червона армія.

Скасовувалися чини та звання. Церква відокремлювалася від держави, а школа від церкви. Проводилися репресії проти священнослужителів.

Здійснювалися примусова реквізиція майна заможних прошарків населення, виселення їх з квартир і домівок і переселення в них робітничих сімей.

Нова влада ухвалила тимчасову Конституцію УРР.

Заходи нової влади, встановлення необмеженої диктатури комуністів викликали вкрай негативне ставлення поміркованих соціал-демократів і, тим більше, представників центристських і правих політичних сил. Вони вимагали ліквідації радянської влади в країні.

Протистояння диктатурі. Проти Угорської Радянської Республіки об’єднаним фронтом виступили держави Антанти, які прагнули ізолювати Угорщину від Радянської Росії. У квітні 1919 р. на територію УРР були введені французькі війська (південь країни), почали наступ румунські і чехословацькі частини.

Угорській Червоній армії, однак, вдалося розгромити чехословацькі війська, і вона вступила на територію Словаччини, де за угорським зразком була створена Словацька Радянська Республіка, яка, щоправда, проіснувала менш ніж місяць.

Тим часом адмірал колишнього австро-угорського флоту М. Хорті почав формувати свою армію, яка складалася з колишніх офіцерів угорської королівської армії. Румунські й чехословацькі війська в квітні — травні 1919 р. відтіснили Червону армію до ріки Тиси, захопивши майже половину території Угорщини. Надії на наступ військ Радянської Росії не виправдалися, тому що її армія була скована на фронтах Громадянської війни.

Протистояння диктатурі зростало. Влітку 1919 р. в Будапешті й у деяких інших містах спалахнули антирадянські повстання, які незабаром були жорстоко придушені загонами угорських червоноармійців.

Падіння диктатури. У країні відбулася господарська катастрофа, заходи радянської влади були малоефективні і не знаходили підтримки серед населення. Угорщина залишалася в економічній блокаді, а комуністичний уряд фактично не контролював ситуацію в країні. 1 серпня під натиском наступаючих румунських і чехословацьких військ він пішов у відставку. У нових умовах уряд Угорщини очолили профспілкові і соціал-демократичні лідери.

4 серпня 1919 р. румунські й чехословацькі війська увійшли в Будапешт. Проіснувавши 133 дні, комуністична влада в країні була повалена

Дата добавления: 2015-05-23