Роздуми з приводу. Ленін розумів безперспективність політики «воєнного комунізму», тому він дійшов до думки: «Неп — це всерйоз і надовго»

Ленін розумів безперспективність політики «воєнного комунізму», тому він дійшов до думки: «Неп — це всерйоз і надовго». Однак він же сказав: «З Росії непівської буде Росія соціалістична». Чи не було протиріч у свідомості самого вождя?

Радянський плакат

Неп містив у собі безліч суперечностей:

— політична монополія більшовиків ніяк не поєднувалася з різноманітністю форм власності і господарських укладів;

— курс на будівництво соціалізму в одній країні суперечив необхідності активізації контактів із зовнішнім світом;

— курс на побудову суспільства соціальної рівності і соціальної справедливості ніяк не поєднувався з посиленням соціального розшарування населення.

Наслідки впровадження непу

У ході впровадження непу неодноразово виникали кризи. У 1923 р. виникла «криза збуту», коли в результаті надмірного зростання цін на промислові товари (т. зв. «ножиці цін») селяни не могли купувати їх. У 1925 і 1927-1928 рр. виникли товарні кризи і кризи хлібозаготівель.

У цілому неп привів до позитивних змін: відновлювалися сільське господарство, промисловість, транспорт; відроджувалася торгівля, підвищувалася продуктивність праці, покращився рівень життя населення.

Були й негативні наслідки непу: існувало безробіття, загострювалася житлова проблема, зростали ціни на товари тощо.

Відмова від непу

Більшовицьке керівництво вважало неп тимчасовою політикою, розрахованою на перехід від капіталізму до соціалізму. Та головне полягало в тому, що більшовицька диктатура і вільна ринкова економіка були несумісні в принципі. З початком колективізації й індустріалізації ринкові методи управління економікою були відкинуті. На підтвердження цього Сталін писав у 1929 р.: «Коли нова економічна політика перестане служити справі соціалізму, ми її відкинемо до біса». І з кінця 1920-х рр. нова економічна політика була дійсно відкинута партійно-державним керівництвом.

Дата добавления: 2015-05-23