Тема №1 Найдавніші часи в історії України

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНО-ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

нормативної навчальної дисципліни

«Історія України»

(назва дисципліни)

підготовки молодшого спеціаліста

(для всіх спеціальностей)

Розглянуто та рекомендовано Розробив

до затвердження на засіданні викладач Івашкевич Т. М.

циклової комісії (П.І.Б.)

суспільних дисциплін Підпис ____________

(назва циклової комісії)

Протокол № 4____

від «24___» __11________20_14__р.

Голова ЦК Івашкевич Т. М.

(П.І.Б.)

Підпис___________________

2014 р.

Як засвоїти матеріал

При вивченні матеріалу ви повинні вести конспект.Після уважного вивчення матеріалу підручника і конспекта лекцій, зверніть увагу на завдання по перевірці вивченої теми. Уважно вивчіть запитання і дайте письмову відповідь; якщо потрібно скласти повідомлення про якусь подію чи написати реферат, то складіть план згідно якого ви будете складати повідомлення чи писати реферат; якщо потрібно заповнити таблицю то уважно прочитайте завдання до неї і зробіть повний аналіз полій.

ВІДОМОСТІ ПРО КУРАТОРА (ВИКЛАДАЧА)-ТЬЮТОРА

Івашкевич Тетяна Миколаївна, викладач-методист, викладач вищої категорії циклової комісії «Суспільних дисциплін» ДВНЗ «Київський коледж легкої промисловості».

Контактний телефон: [phone] (навчальна частина),

[phone] (приймальна директора).

Методичний кабінет – [phone].

Електронна адреса сайту ДВНЗ ККЛП: (http://kklp.com.ua /.

Електронна скринька куратора (викладача)-тьютора: [email protected]

Місцезнаходження ДВНЗ «Київський коледж легкої промисловості»:

01601, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 29

Дистанційний етап – 19.01.2015-15.02.2015

Інтернет-заняття – 19.01.15; 20.01.15;21.01.15,; 26.01. 15; 27. 01 15, 28. 01. 15, 2. 02. 15

3. 02. 15 9. 02. 15.

Поточний дистанційний контроль –29.01.15, 11.02.15;

Дистанційне консультування – 22.01.15; 04.02.15.

Витяг із календарно-тематичного плану:

1.Найдавніша часи в історії України.

2.Народи Північного Причорномор’я в далекому минулому.

3.Розвиток Київської Русі.

4.Розвиток Галицько-Волинської держави.

План.

1.Найдавніші періоди в історії України.

2.Археологічні культури.

А) Трипільська культура.

Б) Черняхівська культура.

3. Східні слов’яни на території України.

А) поселення східних слов’ян.

Давня історія України охоплює події з найдавніших часів до ІX ст..Вона ділиться на періоди відповідно до матеріалу з якого люди виготовляли основні знаряддя праці: кам’яна, мідно - кам’яна, бронзова та залізна доба. Досліджувати давні часи допомагають науки археологія, етнографія, антропологія. Складовою давніх часів є археологічна наука-спільність археологічних пам’яток, що належать до одного часу, певної території і мають місцеві особливості, доводять належність населення до єдиного етносу та культурного типу. Найдавнішими джерелами є пам’ятки 1 тис. до н. е. грецьких,римських, західноєвропейських та арабських авторів.

За 1млн. років тому в період палеоліту з’являються перші люди. Вони виготовляють кам’яні знаряддя праці, займаються збиральництвом,полюванням, жили стадами по 15-20 чол., що давало можливість прокормитись і відбитись від диких звірів на даній території. Найдавніші стоянки в Україні: С. Лука-Врублевецька на Дністрі, Вовчий грот у Криму, Амбросіївка в Донбасі, с. Городище на Житомирщині.

У період пізнього палеоліту настало сильне похолодання, з’являється кроманьйонець - людина розумна, яка зовні не відрізнялась від сучасної людини. Основним заняттям людей було полювання, поліпшилось життя і знаряддя праці. Появляються родові общини, матріархат, перші релігійні уявлення, ранні твори мистецтва-кістки розписані вохрою, скульптурні фігурки з бивня мамонта, браслети. Найцікавіші стоянки: Радомишльська на Житомирщині Мізинська на Чернігівщині, Кирилівська в Києві, Молодове у Чернівецькій обл.., с. Городок на Рівненщині.

У мезоліті сучасного вигляду набули рельєф, клімат, рослинний, тваринний світ. Людина винайшла лук і стріли, приручила собаку, займалася рибальством. У період неоліту відбулися подальші зміни це перехід від привласню вального господарства до відтворюючого, формується племінний лад, виготовляють глиняний посуд.

В Україні були дві групи населення це мисливсько-рибальське (Полісся і Подніпров’я та Лівобережжя і землеробське (Правобережжя, Прикарпаття, Волинь і Подністров’я)/ Наступний період це енеоліт, людина освоїла метал, почалася первинна металургія, з розвитком тваринництва розвивається ткацтво, змінюються суспільні відносини - почався патріархат. Центральне місце посідає трипільська культура. Вона була досліджена археологом Хвойкою у 1893р. Розкопки велися біля с. Трипілля. Також відомі поселення Володимирське на Кіровоградщині, Майданецьке, Тальники, Доброводи. Найбільше поселень знайдено в середній течії р. Дністер, Прут, Буг на Правобережній Україні.

Трипільські селища були розташовані на високих берегах річок. Селища могли мати десятки сотні одно або двоповерхових жител і господарські споруди. У цен6трі поселення був майдан, на якому знаходилось святилище. Від майдану розходились вулиці. Житла були прямокутної форми та мали розміри від 20 до 150 кв. м. Будинки будували з дерева і обмазували глиною., дах вкривали соломою. В середині будівлі могло бути від1 до 4 кімнат, піч, лежанка,сімейний вівтар - жертовник. Зовні житло розмальовували червоною, жовтою, білою фарбами.

Великі трипільські поселення­­­­­­­­­­­­ (до 25тис. людей) називалися «протоміста», та були на той час найбільші у Європі. Основним заняттям трипільців було землеробство. Вирощували просо, ячмінь, пшеницю, бобові. Урожай збирали дерев’яними серпами з роговими чи кремінними вкладками. Використання рала підвищило продуктивність праці і покращило забезпечення людей продуктами. Зібраний урожай перетирали на муку на кам’яних жорнах. Трипільці займалися виноградарством і садівництвом, вирощували яблука, груші, абрикоси, сливи, аличу.. Займалися тваринництвом, розводили велику рогату худобу (биків), овець, кіз,свиней, коней. Інтенсивність ведення господарства примушувала трипільців через 50-100р. шукати нові місця для поселень. Вони займалися ремеслом (глиняне гончарство), виготовляли кремінні знаряддя. Посуд випалювали в печах і розписували чорною, червоною, білою фарбами красивим спіралевидним і хрестиковим орнаментом.

Основною ланкою суспільства була невелика сім’я, вони об’єднувалися у роди по материнській лінії. Культ матері був головним у трипільців. Трипільці знаходилися на межі переходу від матріархату до патріархату. Вони вірили в богиню родючості та жінку. Про це свідчать жіночі статуетки, знайдені у центрі поселень на культовому майдані. Релігійним життям керували жреці.

Трипільська культура булла провідною серед енеолітичних племен Східної Європи, і прискорила розвиток відсталих племен, що населяли Україну. Трипільці не були прямими предками українців, але вони заклали основу розвинутого землеробсько- скотарського господарства, мистецтва, житло будівництва, ремесел в Україні. Трипільці стали першими із племен, які тривалий час проживали на землях України, а

Їх господарство та культура були запозичені давніми слов’янами, а через них українцями.

Черняхівська культура: У ІІст. Зарубенецьку культуру змінила черняхівська культура, племена якої досягли високого рівня розвитку. Це одна з найяскравіших культур пізньоримського часу. На території України виявлено 300 пам’яток, її межі- 3-5ст.. Вона сформувалась на основі місцевих культур. Черняхівці мали великі неукріплені поселення, розташовані на пагорбах вздовж річок. Займалися землеробством, гончарством. Вироби із глини були якісні, високохудожні. Вони вели торгівлю із провінціями Римської імперії, що підтверджується римськими монетами знайденими в їх поселенях. Велика частина населення черняхівської культури булла слов’янами, яких учені ототожнюють із антами і склавинами.

2 Східні слов’яни на передодні утворення держави.

Східні слов’яни формувалися на протязі багатьох століть із місцевого населення Східної Європи. У 7-8ст.на території України існували такі племінні союзи: поляни (середне Подніпров’я),древляни(річка Прип’ять), тіверці(нижня течія Дністра та Пруту), улічі (Південне Подніпров’я), сіверяни(Лівобережна Україна), дуліби(Зах. Буг і Волинь), білі хорвати(Карпати та Закарпаття).Кожне з цих племен мало певну територію, мову,звичаї, господарство та інтереси б боротьбі з ворогами. Племена східних слов’ян складалися з 10-15 общин, що об’єднувались у роди. На чолі роду стояв старійшина, для вирішення важливих питань скликали раду старійшин, де обговорювали умови війни чи миру, забезпечення продуктами, освоєння нових територій.

Племінні обєднання мали свої політичні центри-міста. У полян Київ. У деревлян-Іскоростень, у дулібів –Зимнівське городище. У бужан і волинян –Бузьк і Волинь, у сіверян- Чернігів, у білих хорватів –Ужгород. Міста виконували роль політичних. Адміністративних і торгове льних центрів.

До найперших племінних союзів належали полянський, дулібський.і волинянський. Дуліби воювали з аварами. Союзи племен були першими зародками державності. Головним джерелом відомостей про союзи є 2 Повість временних лет». Вона доповнює повідомлення арабських та персидсьlких географів про формування Куявії. Артанеії, Славії. Куявія мала центр- Київ. Славія-Ладогу (землі ільменських словен), Артанія-територія Ростово- Суздальської землі.

Основою господарства –було землеробство. Землю обробляли залізним ралом. А згодом плугом. Воли та коні були тягловою силою. Переважала перелогова система обробки землі, у лісостеповій зоні-дво або трипілля. Слов’яни вирощували пшеницю, жито, ячмінь, розводили рогату худобу, свиней, овець. кіз коней Рибальство, полювання, бортництво відігравали допоміжну роль у господарстві. Займалися ремеслом. Яке досягло високого рівня. Виготовляли із заліза знаряддя праці, зброю,прикраси,ювелірні вироби, одяг, глиняний посуд.

Вірування мали язичницькі, вірили у сили природи та різних богів, у життя після смерті та проведення святкових обрядів

У 7-8 ст У східних слов’ян складаються перші ранньодержавні утворення у вигляді союзу племен, які згодом перетворюються у національно-територіальні об’єднання,що поклали шлях до створення Давньоруської держави.

Дата добавления: 2015-05-23