Галицько- Волинська держава

Галицьке і Волинське князівства виникли як наслідок місцевого розвитку,а не врезультаті розвитку Київської Русі. Розвиток землеробства, ремесел, промислів і торгівлі зумовив зростання могутності Галицького і Волинського князівств, розташованих на південно-західній окраїні Русі.

У Галицькій і Волинській землях зростало князівське, боярське і церковне землеволодіння. На селян і міську бідноту були накладені повинності і численні податки на користь феодала.

Після розпаду Київської Русі у Галичині князював внук Ярослава Мудрого, але війною роти нього пішов київський князь Володимир, завоював Галичину і малолітні сини Галицького князя залишились без землі. Після Любецького з’їзду вони повернули землі і стали правити- Рюрик –у Перемишлянському князівстві, Володар- у-Звенигородському, Василько-у- Теребовлянському.вони повели боротьбу за незалежність своїх князівств.Цю політику проводили і їх нащадки.Князь Володимирко став єдиним правителем, об’єднавши три чверті Галичини. У 1141 він переніс столицю в Галич і з того часу ця земля стала називатись Галицьким князівством.

Розквіт Галицького князівства припадає на час правління Ярослава Осмомисла. Його володіння (Галицька земля, або Червона Русь) простягалися від Карпатських гір по р. Сяну, Пруту до гирла Дунаю. Було створено систему укріплень від Угорщини. Це був розумний політик. Він налагодив зв’язки з Польщею,Угорщиною, Візантією, мав великий авторитет на Русі, вів боротьбу з половцями. Але бояри хотіли обмежити владу, так як велику силу мало віче найбагатших бояр. Після його смерті Галичиною правив Володимир.а не Олег, якому передав престол Ярослав, це привело до конфлікту і втручання іноземних військ угорських і німецьких. Після смерті володимира,Галичину завоював Волинський князь Роман Мстиславович у 1199р. і утворив Галицько-Волинську державу. Роман зумів здолати боярську опозицію, змінив кордони,здійснив декілька походів до Половецького степу. У 1202р він заволодів Києвом, об’днавши всю Південно-Західну Русь. Загинув у 1205р. біля польського міста Завихоста на Віслі. Бояри захопили владу, апотім князював Мстислав Удалий, після смерті якого став князювати князь Данило, об’днавши знову Галичину і Волинь і відродивши Галицько- Волинську державу. На його долю випали важкі випробування: йому довелося вести війни з литовськими. Польськими, угорськими, німецькими, татарськими загарбниками і будувати міцну державу, збирати давні руські землі. Не дав знищити державу татарам, шукав підтримки у Західній Європі проти татар, був коронованим у Дорогочині у 1253р, помер у Хоммі своїй столиці у 1264р. Після його смерті княжий стіл перейшов до Лева,який значно розширив землі за рахунок Закарпяття(1283р.) і Люблінської землі.

Протягом 1301-1308рр.княжив його син Юрій І. Він об’днав усі землі Волині й Галичини, переніс столицю до Володимира, розширив землі до нижньої течії Дністра й Південного Бугу. Заснував митрополію.

!308-1323- це роки князювання його синів Лева ІІ й Андрія, вони загинули в боях не залишивши потомства, керувавти державою став син їх сестри Болеслав Тройденович, який прийняв православ’я і друге ім’я Юрій ІІ. Він підтримував дружні стосунки з татарами, поляками, хрестоностями. Наллагодив стосунки з Литвою, скріпив їх шлюбом з Офкою,дочкою Гедиміна. В останні роки він намагався вирватися з під опіки бояр і стати одноосібним правителем. Бояри організували змову і в 1340р. отруїли ЮріяІІ. У 1349 скінчилася незалежність Галицько-Волинської держави, яка тривала 5 століть.

Тема:Україна в міжнародній політиці наприкінці 30-х років ХХст..

План

1.Українське питання напередодні ІІ світової війни.

2.Договір між СРСР і Німеччиною.

3.Початок ІІ світової війни. Входження Західної України до СРСР.

4.Радянізація Західноукраїнських земель.

1 Українське питання напередодні ІІ світової війни.

Наприкінці 30-х років Німеччина намагалась переглянути систему Версальських договорів, це привело до актуалізації українського питання.Німеччина намагалась здійснити черговий поділ Європи.В цей процес включились країни Західної і Центральної Європи, а також і СРСР який переслідував власні інтереси. Розчленована і поневолена Україна була тільки об’єктом, а не суб’єктом міжнародної політики держав, які вирішували проблеми війни і миру та загалом долю багатьох народів Європи напередодні ІІ світової війни..Уперше українська проблема була використана Третім рейхом у період «чехословацької кризи» кінця 1938- початок 1939рр., коли під гаслом захисту меншин(судейських німців),Гітлер висунув територіальні претензії до Чехословакії Згідно Мюнхенської угоди між Німеччиною,Італією, Великою Британією Судети передавались Німеччині., що привело до ліквідації чехословацької держави.. У 1938р. Німеччина підтримала автономію Карпатської України, чим імітувала створення на базі Карпатської України «Великої України»Цим Німеччина шантажувала не тільки Польщу і Румунію, які володіли Східною Галичиною і Північною Буковиною і Бессарабією, а й СРСР, в склад якого входила радянська Україна. Згодом інтереси Гітлера помінялись, він не виступив на захист України коли її окупувала Угорщина, так як він бачив свого союзника в особі Угорщині. Берлін став використовувати українське питання для розчленування Польщі між Німеччиною і СРСР.

15 серпня 1939р Німеччина передала СРСР конкретні пропозиції щодо поділу сфер впливу в Європі.. СРСР запропонував зустрічні умови поліпшення двосторонніх відносин і Берлін повідомив про свою згоду.

2. Договір між СРСР і Німеччиною 1939р..

Після зриву переговорів у Москву приїжджає делегація Німеччини начолі з Ріббентропом і 23 серпн6я 1939року заключають пакт Молотова- Ріббентропа в присутності Сталіна. Він передбачав зобов’язання обох сторін утримуватись від агресивних дій і будь- якого нападу один стосовно одного, а й як невід’ємну частину містив протокол, який обумовлював територіальний устрій майбутньої Європи. Встановлював кордон по лінії річок Нарев, Вісла, Сян між СРСР і Німеччиною. За протоколом Західна Україна,Західна Білорусія, Прибалтійські держави і Бессарабія відходили до СРСР.Це була змова двох тоталітарних держав про поділ сфер впливу в Європі та в світі, що привело до початку ІІ світової війни. 23 серпня 1939 р. міністр закордонних справ Німеччини Й. Ріббентроп та нарком закордонних справ СРСР В. Молотов підписали Пакт про ненапад на 10 років. До документу додавався секретний протокол, який визначав зони впливу СРСР та Німеччини у Східній Європі. В статті 1 таємного протоколу вказувалось, що північний кордон Литви буде лінією, яка розмежовує сфери впливу СРСР та Німеччини в Прибалтиці. Наступні статті документу торкалися статусу західноукраїнських земель. У статі 2 вказано: “У випадку територіально-політичного перевлаштування областей, що входять до складу Польської держави, кордон інтересів Німеччини та СРСР буде приблизно проходити по лінії річок Нарев, Вісла, Сян...”. В статті 3 зазначалось “стосовно південного-сходу Європи, з радянського боку підкреслюється інтерес СРСР до Бессарабії. Німецька сторона заявляє про її повну політичну незацікавленість в цих областях...”.

Укладена угода в історичній літературі отримала назву "Пакт Молотова-Ріббентропа". Таємний протокол був грубим порушенням міжнародного права. Під дипломатичним виразом “територіально-політичного перевлаштування” малося на увазі агресія і розподіл територій незалежних держав. Договір дав Німеччині можливість почати агресію проти Польщі, забезпечив їй тил на сході майже на два роки. Фактично підписання СРСР "Пакту Молотова-Ріббентропа" дозволило Німеччині розпочати ІІ світову війну.

3. Початок ІІ світової війни.

Дата добавления: 2015-05-23