Політика радянського уряду в Україні 1919 року

4. Брак міцних історичних державотворчих традицій

Державотворчі	§ 6 січня 1919 – назва УСРР (до 1937) § 29 січня 1919 – уряд «Тимчасово робітничо селянський уряд» - РНК - Раковський § Уряд вибирався ВУЦВК (Всеукраїнський уцентральний виконавчий комітет) § 10 березня 1919 – III Всеукраїнський з’їзд рад - Конституція § Партійну владу очолював Центральний комітет Комуністичної партії більшовиків України (ЦККП(б)У) § ревкоми, військ ревкоми § Система каральних органів: Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК, Шварц, потім Лаціс), народні суди, революційні трибунали, міліція. Все це супроводжувалося терористичними акціями проти селянства, знищенням заручників та політичних суперників більшовицького режиму.
Політичний курс більшовиків	ü З кінця 1918 р. - «Воєнний комунізм»: руйнація економічної системи, що ґрунтувалася на товарно-грошових відносинах, та заміна її прямим продуктообміном. ü «Воєнний комунізм» характеризувався: масовими репресіями, згортання демократії, формування диктатури більшовицького насилля. ü На поч. березня 1919 р. – III з’їзд КП(б)У, де вони відмовилися від співпраці з іншими українськими соціалістичними партіями, визнавши їх ненадійними союзниками. ü 1 червня 1919 року - військово-політичний союз радянських республік, що передбачав мобілізацію та централізацію сил та ресурсів.Республіки об’єднували збройні сили, промисловий потенціал, фінанси, транспорт, трудові ресурси. ü Боротьбисти не схвалили цей союз. В газеті «Боротьба» стаття – «До реставрації великої Росії» ü Політичний курс: обмеження прав формально незалежних радянських республік на шляху утворення гігантської унітарної більшовицької держави.
Внутрішня політика	§ На селі створювалися комбіди § 1919-1921 – Воєнний комунізм: Ø Економічна диктатура пролетаріату Ø ломка існуючої системи (заперечили приватну власність) Ø заперечення ринку Ø Націоналізація промисловості Ø Аграрна політика – земля селянам (але найкраща в колгоспи) Ø Основа політики – план Продрозкладки = Продрозверстка = Продовольча диктатура (Залишали мінімум, решта державі) – кін. 1920 Ø Заборона торгівлі Ø Карткова система § 11 січня 1919 р. – декрет про порядок націоналізації підприємств. Націоналізацію міг здійснювати виключно уряд УСРР. § Для керівництвом націоналізацією було створено Українську раду народного господарства (УРНГ). Націоналізовані підприємства стали працювати з перебоями, а деколи зовсім зупиняючись. Значна кількість робітників ставала безробітною. Трудова дисципліна занепадала. § За порушення трудової дисципліни робітників стали жорстоко карати, а окре6мих навіть розстрілювали, звинувативши у саботажі. § У червні 1919 року Українську раду народного господарства об’єднали з Всеросійською радою народного господарства § Соціальна опора – робітничий клас § 14 лютого 1919 року Всеросійський центральний виконавчий комітет ухвалив декрет «Про соціалістичне землевпорядкування і про заходи переходу до соціалістичного землеробства». Найкращі землі держава залишила в себе. А інші віддала селянам, але при цьому вони повинні утворювати великі колективні господарства § Конфіскація поміщицьких, удільних, монастирських та церковних земель § Скасування приватної власності. § 12 квітня 1919 року Народний комісаріат продовольства УСРР оголошувався єдиним органом, який мав право заготовляти та розподіляти продукти харчування = продовольча диктатура. В Україні була введена продовольча розкладка (розверстка). Кожна губернія одержувала план, де визначалася кількість зерна, яку вона мала здати державі. Ця кількість «розкладалася» місцевою владою на місцеві селянські господарства. Після здачі зерна селянам залишався лише прожитковий мінімум та посівний матеріал. Продрозкладка опиралася на комітети бідноти, які створювалися на селі. Для тих, хто вилучав зерно, влада дозволила залишати 25% від конфіскованого. § Червоний терор § 1920 – закон про хлібну розкладку § Чекістські органи УСРР в 1920 р. очолював Манцев (заступник голови ВЧК), голова ВЧК - Дзержинський
Боротьба проти режиму	ü У квітні 1919 р. Президія ЦВК Рад України «Про неприпустимість спалення сіл під час придушення куркульських повстань». Однак це рішення ігнорувалося каральними органами. ü У квітні 1919 р. у Гуляйполі відбувся з’їзд селянських депутатів Катеринославщини, на якому засудили політику більшовиків. ü 9 травня 1919 – повстання Григор’єва (захопили Катеринослав, Черкаси, Олександрівськ, Кременчук, Миколаїв, Херсон). Спочатку підтримував більшовиків. Універсал «До українського народу», про те, щоб створювати ради без більшовиків. ü У травні повстання охопили майже всю Київщині та Полтавщину. Тут діяли загони повстанців Струка, Зеленого (Терпило), Соколовського ü У червня 1919 р. – за рішенням ради робітничо-селянської оборони УСРР були заарештовані члени махновського штабу. Махно покинув Червону армію і подався на Правобережжя, де розгорнув активну боротьбу проти більшовиків. ü У липні 1919 повстання охопили майже всю територію України