Колективізація

Промисловість України на передодні Другої світової війни

Перетворила аграрну економіку України на індустріальну.

10. «Суспільство рудокопів» - індустріальна потужність була спрямована на первинну переробку сировини.

11. Бурхливий розвиток важкої промисловості не супроводжувався відповідним приростом легкої, харчової промисловості, розвитком соціально-культурної сфери.

§ За роки п’ятирічок життєвих рівень трудящих майже не зростав. § Ціни на товари народного споживання підвищилися у кілька разів при зниженні реальної заробітної плати § Влада започаткувала режим жорсткої економії. § Осінь, 1928 – карткова система. Масло і цукор одержувала лише частина населення, для більшості трудящих ці продукти стали недоступними.

§ Зміцнення військово-промислового комплексу

§ У 1939 р. – чверть державного бюджету СРСР становили асигнування на оборону.

§ Планувалося збільшення видобутку вугілля, зростання обсягів машинобудування, енергетики та хімічної промисловості.

§ Третій п’ятирічний план проводився шляхом запровадження надзвичайних заходів, які фактично означали прикріплення працівників до підприємств.

§ У червні 1940 р. вся промисловість буле переведена на 8 годинний робочий день і на семиденний робочий тиждень. Самовільне залишення робітниками підприємств та установ суворо каралося.

XV з’їзд, гр. 1927 – курс на колективізацію. Єдиною формою організації виробництва на селі мали стати колгоспи та радгоспи.

1929 – курс на суцільну колективізацію. Ініціатор – Косіор

Загальні відомості	§ 1917 – 1920 – перші колгоспи · Колективні господарства: ТСООЗи – спільні посіви, артілі – посіви і майно, комуни – все спільне § МТС – машинно-тракторні станції, виробничо-технічне обслуговування колгоспів і радгоспів, 1928, Брезівський район, Одеський округ
Причини	1. Аграрний сектор мав поставити на експорт необхідну кількість хліба, кошти від продажу якого держава спрямовувала на закупівлю технічного обладнання 2. Забезпечити продуктами харчування зростаючі промислові центри та армію 3. Се6ло ставало постачальником до індустріальних новобудов великої кількості робочих рук та технічної сировини. 4. Проте радянська влада бачила в селянстві консервативну силу, яка чинила опір комунізму.
Реакція села	· Повстання · Пасивна форма(селяни стали розпродувати господарства і худобу і йшли в місто)
Зміна ставлення радянської влади до заможних селян	§ У березні 1930 – стаття Сталіна «Запаморочення від успіхів». Він засудив насаджування колгоспів силою і звинуватив місцеву владу в перегинах. Слідом за статтею було опубліковано постанову ЦК ВКП(б) «Про боротьбу з викривленнями партійної лінії в колгоспному русі» § У вересні 1930 р. – більшовицький режим розгорнув новий наступ на селянство. Тим, хто виходив із колгоспів, відводилися гірші землі, не поверталися худоба і реманент, збільшувалося оподаткування, над ними висіла загроза виселення. § У 1931 р. – переважна більшість селянських господарств була охоплена колективізацією. Влада проголосила поставку хліба державі – головним завданням колгоспів. Високі плани хлібозаготівель.
Розкуркулення	§ Утиски проти куркулів(1927-1928): 1. Заборона оренди землі 2. Заборона використовувати найману працю 3. Збільшення податку 4. Заборона купувати машини, реманент § Підкуркульники – ті, хто не хотіли йти в колгоспи § Грудень 1929 р. – Сталін – ліквідувати куркульство як клас = «розкуркулення», до 1931 § Січень 1930 р.- березень 1931 – перша хвиля розкуркулення
Наслідки	1. Розселянювання українських хліборобів 2. Молодь йшла до міст, у промисловість. 3. Внаслідок селянського протесту знизилося поголів’я худоби. 4. Втрата матеріальної зацікавленості → зниження продуктивності праці → великі втрати врожаю в колгоспах 5. 1932 – колективізовано 70% селянських господарств. Наприкінці другої п’ятирічки – 96,1%