Напад Німеччини на СРСР. Україна в планах окупантів

Україна в планах окупантів

Окупація військами Німеччини та її союзників

Розгромлені всі політичні партії та громадські об’єднання

Розпуск Компартії Західної України

Безплатне медичне обслуговування

13. Націоналізація промислових підприємств

14. Поміщиків і заможних селян позбавляли землі, реманенту, худоби.

15. Але згодом почався чинитися тиск на селян через обтяжливі податки.

16. У 1940 р. – з’явилися перші колгоспи, а згодом влада розгорнула примусову колективізацію

17. Тих селян, які відмовлялися вступати в колгоспи, депортували

19. Осінь 1939 – перша хвиля депортації. Польські осадники

20. Весна 1940 р. – друга хвиля депортації. Заможні селяни.

22. Арешту підлягали власники фабрик і заводів, адвокатських контор, банків, кооперативних об’єднань, чиновники, священики, місцева інтелігенція, відставні офіцери, крупні, а часто й середні землевласники й усі ті, кого режим вважав «куркулями»

23. Січень 1941 – НКВС організував процес над 59 членами ОУН

24. У населення почали розвіюватися ілюзії щодо «щасливого життя у країні Рад»

· Україна мала стати окремою державою, орієнтованою на Німеччину, і водночас – противагою Росії.

· Проте згодом фюрер змінив свою думку, посиливши акцент на розширення «великонімецького простору». Україна мала виступати як колонія і аграрно-сировинний придаток, а також як плацдарм для подальшого виходу в райони Закавказзя та Близького Сходу.

· Союзниця Німеччини Угорщина отримала дозвіл на окупацію Закарпаття.

· Румунія розраховувала на Бессарабію, ПН Буковину та ПД райони.

· 22 червня 1941 р. – гітлерівська Німеччина напала на СРСР. План «Барбаросса», необхідність превентивної війни. Бліцкріг.

· На територію України було розгорнуто групу німецьких армій «Південь», проти якої діяли війська Київського особливого та Одеського військового округів. Згодом на їх основі було створено ПД-ЗХ фронт (Кирпонос) та ПД (Тюленєв)

· Гітлерівці мали перевагу в людях, але поступалися кількістю техніки.

· 23 – 29 червня 1941 р. – найбільша танковабитва початкового періоду війни в районі Луцьк-Броди-Рівне-Дубно. Спроба зупинити противника на старому державному кордону не вдалася.

· 11 липня 1941 р. – німці підійшли до р. Ірпінь

· Термін «Велика Вітчизняна війна» започаткував Ярославський у статті «Велика Вітчизняна війна радянського народу» (від 23 червня 1941 р.)

· 3 липня 1941 – звернення Сталіна по радіо, де він назвав війну «Великою Вітчизняною»

Причини невдач Червоної армії:

1. Антинародна й авантюрна зовнішня політика

2. Військові кадри були репресовані

3. Бойова підготовка у війську була дуже низька

4. Якістю радянська військова техніка та озброєння поступалася німецьким, хоча кількісно їх переважали.

5. Незавершеність будівництва фортифікаційних споруд.

6. Сталін не вірив фактам.

7. Недоліки та помилки у тактиці

Режим воєнного стану:

1. Всі справи передавалися до воєнних трибуналів

2. Порядок зберігали за допомогою сили і жорстокого терору в дусі тоталітарного режиму.

3. Масові арешти «сумнівних» та «підозрілих» осіб

4. На волю відпустили багатьох кримінальних злочинців, з яких потім окупанти рекрутували собі поплічників.

5. В’язнів, які викликали сумніви щодо лояльності до комунізму, розстрілювали.

Дата добавления: 2015-05-23