Нижчі бюджетні асигнування

· 1953 – війська СРСР придушили повстання в Німеччині, 1956 – революцію в Угорщині, 1968 – в Празі

Умови розвитку культури (= причини виникнення дисидентів)

7. 1961 – курс на «формування нової людини»

9. XXII з’їзд КПРС – «злиттянацій», «інтернаціоналізм»

Освіта	· Виділялося більше коштів на освіту · 1956 – скасована плата за навчання в середній та вищій школах · 1958 - русифікація освіти, обрання батьками, якою мовою будуть навчатися їхні діти · 1958 – стаття «В ім’я людини» в газеті «Правда». Рильський і Бажан висловили протест з приводу вибрання мови навчання · 1959 – закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і подальший розвиток системи народної освіти» (обов’язкові 8 класів, перехід на 11 років навчання) Кожна школа спеціалізувалася на підготовці робітників для свого регіону. Випускники середніх шкіл, за винятком 20% найкращих, мали відпрацьовувати в народному господарстві 2 роки перед вступом до вищого навчального закладу. · Створення шкіл-інтернатів. Проте проекти масового створення шкіл-інтернатів були нереалізовані. · Підготовка кадрів → розширена мережа заочної педагогічної освіти, інститути удосконалення вчителів. Вечірня і заочна форма навчання · Верховна Рада – в закон про освіту в Україні включить у вивчення обов’язково російську мову, а українська – лише за бажанням → скорочення українських шкіл основним в освіті була політехнізація (зв’язок навчання з виробництвом) · 1963 – в Києві – наукова конференція з питань культури української мови. Протест проти русифікації
Наука	· Зросли бюджетні вклади в науку. Найперше фінансувалися наукові установи, що обслуговували потреби ВПК · Науково-технічна революція · 1946 – 1962 – Академію наук України очолював Палладін, а з 1962 – Патон · Головний осередок – науково-дослідні інститути, їхня тематика тісно пов’язувалася з основними напрямами НТП · Електрозварювання – Патон · Сер. 50-х років – Боголюбов – нові методи квантової теорії поля та статичної фізики · Др. пол. 50-х років – хірург-кардіолог Амосов · 1960 – атомний реактор · Кібернетика – Глушков – 1964 – державна премія Леніна. 1962 – створено інститут кібернетики (Глушков) · Інститут синтетичних матеріалів · 1961 – перші штучні алмази · 1964 – найбільший у світі на той час прискорювач електронів у фізико-технічному інституті АН УРСР · Машини для хімічного захисту рослин, селекція нових сортів рослин · 1960 - Глушков – перша в світі обчислювальна машина широкого профілю «Дніпро», машини «Промінь», «Мир», «Київ» · Підготовка до друку «Української Радянської Енциклопедії» · 1957 - журнали «Економіка радянської України», «Народна творчість та етнографія», «Радянське право», «Український історичний журнал» · Зняття заборони доступу до архівів, що розширило діапазон тематики суспільствознавчих наук · Водночас влада поступово посилювала ідеологічний контроль і цензуру за друкованою продукцією суспільствознавців.
Література. Шістдесятники	· Літо 1955 – початок відлиги в українській літературі – «Мистецтво живопису і сучасність» Довженко, у якій він закликав розширити творчі межі соціального реалізму» · Др. пол. 50-х років – поява творчої інтелігенції, яка бажає мати власну думку, новітнє українське відродження · Довженко – «Зачарована Десна», Антоненко-Давидович «За ширмою», Тютюнник «Вир», Первомайський «Материн солодкий хліб», «Дикий мед», Стельмах «Кров людська – не водиця», «Хліб і сіль», Гончар «Тронка» · Поети: Бажан («Італійські зустрічі»), Малишко («Полудень віку», «Листи на світанні»), Тичина («Ми свідомість людства»), Воронько, Муратов, Нагнибіда, Павличко, Первомайський · Завдяки Рильському було реабілітовано Вороного, Олеся, Рильський добився перевидання творів композиторів Березовського, Бортнянського, Веделя · 1956 – комісія з упорядкування посмертної спадщини письменників, поетів, літературознавців (Еллана-Блакитного, Чумака, Бобинського, Досвітнього, Ірчана, Косинки, Куліша, Фальківського) · Були поновлені в рядах спілки письменників Гжицький, Епік, Забіла, Коваленко, Овчаров, Поліщук, Сорока, Тулуб, Хоткевич, Шабліонський, Шехтман Шістдесятники · Шістдесятники пропагували твори українських митців, досліджували «білі плями» вітчизняної історії, ставали на захист рідної мови, відійшли від шаблонної тематики попередніх часів, «поезія має бути поезією, а не агітацією у віршовій формі» · Симоненко, Ліна Костенко, Сверстюк, Світличний, Драч. Вони виступали проти фальші, помпезності та заідеологізованості у зображенні дійсності, відстоювали національно-культурне відродження України · Костенко «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961) · 1962 - Симоненко «Тиша і грім», після смерті – «Вино з троянд», «Земне тяжіння», «Берег чекань» · 1962 – Світличний «Художній метод. Бесіди про літературу» · Перша збірка Драча «Соняшник», вірш «Ода чесному боягузові», поема «Смерть Шевченка» · З кін. 1962 – тиск на інтелігенцію · 1963 – критика Драча, Костенко
Музика	· Годзятський, Грабовський, Загоруєв, Сильвестров · Домінчин - опера «Назар Стодоля» · Майборода – «Тарас Шевченко» · Мейтус - «Украдене щастя» · 1958 – постанова, де визнавалася несправедлива критика щодо Данькевича «Богдан Хмельницький» · Симфонічні твори: Друга симфонія Яровинського, сюїта «Король Лір» Майбороди, симфонічні композиції Губаренка, Лапинського · Композитори-піснярі: Білаш, Філіпенко, Штогаренко, Шамо
Театр	· 60 театрів · Вистави: «Нащадки запорожців» Довженка, «Веселка» Зарудного, «Де твоє серце» Коломійця, «Фауст і смерть» Левади · Неперевершені майстри сцени: Лавров, Пономаренко, Романов, Ужвій, Хохлов · Молоді актори: Верещагін, Куманченко, Ступка · Особливу популярність мало кіно.
Живопис	· Художники старшого покоління: Божій, Дерегус, Касіян, Трохименко · Яблонська – засновниця фольклорного напрямку в образотворчому мистецтві · Чинили опір системі: Зарецький, Алла Горська, Заливаха, Кушнір, Севрук, Семикіна · 1962-1963 – Хрущов провів широко розрекламовані зустрічі із діячами літератури і мистецтва, на них він критикував митців · Репресії проти письменників, художників
Релігія	· 1957-1964 – закрито 46% православних церков · Антицерковна кампанія, заперечення релігії (1958-1962) · На поч. 1962 – внесені зміни до закону, про обмеження відкриття церков, молитовних будинків, священики – без права можливостей контролювати фінанси релігійних організацій · Релігійна громада мала право наймати священнослужителя тільки тоді, коли він отримав реєстраційне посвідчення уповноваженого у справах культів (при облвиконкомі)