Рівень життя та етносоціальні процеси

· 26 грудня 1992 р. – постанова Кабінету Міністрів «Про регулювання цін» - лібералізація цін на товари і послуги → стрімке зростання цін

· Темпи зростання цін перевищували темпи зростання зарплати

· Різні розміри заробітної плати, яка до того ж сплачувалася нерегулярно. Часто працівники отримували зарплату в «натуральній формі»

· Борг держави зарплати, пенсій та інших соціальних виплат постійно зростав

· За умов, коли тенденцію на скорочення виробництва було подолано, уряд Ющенка почав розраховуватися з боргами по зарплаті, підвищувати розміри пенсій

· У 2000 – 2002 – купівельнаспроможність населення почала зростати

· Житлова проблема вирішувалась як через приватизацію квартир, будинків, так і державне, кооперативне та приватне будівництво.

· У пер. пол. 90-х рр.. темпи приватизації почали збільшуватись. Водночас темпи будівництва житла скорочувались.

· Деяке зростання будівництва житла намітилось лише у 2001 р.

· Держава не мала коштів для реформування соціальної сфери.

· Упровадження ринкових відносин → соціальна диференціація населення, збільшувалася прірва між багатими та бідними, безробіття.

· Корумпованість влади, кримінальний характер капіталів стимулювали подальше зростання злочинності.

· Зберігалася і стала ще виразнішою відмінність між умовами життя у місті та на селі.

· Збільшення цін на продовольчі товари, а також на промислові у селі.

· Порівняно з 1989 р. у 1993 р. рівень життя населення погіршився в 17 разів.

· За чисельністю серед країн Європи Україна посідала 5 місце (51,7 млн. на 1989 р.), густота – 86 на 1 км², найбільша – в індустріально розвинених районах України, а найменша – у поліській та степовій частині.

· За умов погіршення становища більшості населення у 90-ті рр. почалося різке його скорочення. Однією з причин також є депопуляція (зменшення народжуваності), перевищення рівня смертності над рівнем народжуваності. Відбувалося старіння населення.

· Посилились тенденції до розпаду сімей, проблема безпритульності дітей

· Трудова міграція, еміграція, «вимивання» інтелігенції

· Масова декваліфікація кадрів. Престиж розумової праці значно знизився. Багато науковців виїхали за кордон.

· Проблеми жіночої зайнятості.

Міжнаціональні відносини в Україн і

· Україна є поліетнічною країною.

· 1 листопада 1991 р. – Декларація прав національностей України (рівні права)

· Після прийняття декларації в Одесі відбувся перший Всеукраїнський національний конгрес з питань національного і духовного відродження народів України.

· Було створено Комітет у справах національностей при Кабінеті Міністрів України (згодом перетворено на міністерство). Потім – Державнийкомітет у справах національностей та міграції.

· Червень 1992 – закон «Про національні меншини в Україні» (національно-культурна автономія)

· У Статті 11 Конституції України вказується, що держава сприяє консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів та національних меншин України.

· Проблемним місцем був Крим. Процес репатріації кримських татар та інтеграції їх в українське суспільство.

· Інтегрованість ромів до економічного, культурного та політичного життя суспільства залишається недостатньою. Близько половини ромських дітей не відвідують школу або часто пропускають уроки. Одна з найбільших проблем ромської громади – незабезпеченість житлом та його перенаселення. Рівень безробіття – 90%.

· Внаслідок міграційних процесів зросла кількість азербайджанців, водночас скоротилася кількість болгар, молдаван, білорусів, євреїв, татар, німців.

· Удвічі збільшилася кількість корейців (13 тис.), у 5 раз – арабів (у 2001 р. – 6575 осіб). Зросло число в’єтнамців, вихідців з Індії, Пакистану, країн Південно-Східної Азії.

· Актуальної для України є проблема нелегальної міграції. Кількість нелегальних мігрантів постійно збільшується.

· Високий рівень міжнаціональної толерантності в суспільстві.

Дата добавления: 2015-05-23