Дж. С. Мілль уславив своє ім'я твором «Основи політичної економії і деякі аспекти їх застосування в соціальній філософії» (1848 р.)

Одним з перших представників нової течії політекономії в Англії був Джеймс Мілль (1773-1836).

Отже, потрібно нарощувати витрати невиробничого класу (землевласники, церковні служителі, урядовці), які створять необхідну величину «ефективного попиту».

Ідеї Мальтуса були частково використані Карлом Хаусхофером в його роботах по геополітиці і теорії «життєвого простору».

Дж. Ст. Мілля справедливо вважають «класиком англійської політичної економії». Однак і сама назва головного його твору і його зміст свідчать про тісне поєднання економічної теорії з соціальними, філософськими та історичними проблемами.

Твір Дж. Мілля обсягом майже у півтори тисячі сторінок складається з п'яти книжок, які послідовно носять назви:

- книга 1 «Виробництво»; книга 2 - «Розподіл»; книга 3 - «Обмін»; книга 4 - «Вплив суспільного розвитку на виробництво і розподіл»; книга 5 - «Про вплив уряду».

В перших трьох книгах Мілль дав чіткий і систематизований виклад основних елементів класичної політичної економії і заклав традицію методологічного підходу до розгляду економічних відносин як системи «виробництво - розподіл - обмін». Перші три книги «Основ» дійсно являються «підсумком, завершенням і найкращим викладом доктрин класичної школи в найбільш точній формі».

Однак четверта і п'ята книги «Основ» Дж. Мілля присвячені принципово новому напряму соціально-економічної науки - соціальному реформізму.

Теорія продуктивної праці:

Ø новизна позиції лише в тому, щопродуктивною пропонується визнати працю, спрямовану на охорону власності і на отримання кваліфікації, яка дозволяє збільшувати нагромадження; Ø доходи від продуктивної праці споживаються у продуктивній формі, якщо це споживання «підтримує і збільшує продуктивні сили суспільства»; Ø будь-які доходи від непродуктивної праці - це тільки простий перерозподіл доходу, створеного продуктивною працею; Ø споживання заробітної плати працюючих, продуктивне, якщо воно дає мінімум засобів, необхідних для підтримки працюючого і його сім'ї, і непродуктивне - в тій частині, в якій воно забезпечує «предметами розкоші».

Доктрина соціальних реформ Дж. С. Мілля своїм виникненням «зобов'язана» його припущенням про те, що неможливо змінити лише закони виробництва, а не закони розподілу.

Через це відчувається тенденційність основних положень запропонованих ним реформ, які можна звести до трьох позицій:

1) знищення найманої праці за допомогою кооперативної виробничої асоціації;

2) соціалізація земельної ренти за допомогою земельного податку;

3) обмеження нерівності багатства за допомогою обмеження права успадкування.

Засновником ліберальної економічної теорії в США вважають Генрі Чарльза Кері (1793-1879), у працях якого капіталізм розглянуто як економічний устрій, що керується об'єктивними економічними законами і не потребує втручання держави.

Дата добавления: 2015-05-23