Господарство провідних країн світу в роки першої світової війни та в період подолання її економічних наслідків

Початок XX століття для світового господарства, яке перебувало на стадії становлення, характеризувався періодичними кризами, перманентними війнами, поглибленням монополізації виробництва, його модернізацією і мілітаризацією. В господарсько-політичне життя на цьому етапі стрімко ввійшли дві молоді країни — США та Німеччина, які обігнали європейські колоніальні імперії і прагнули розширення ринків збуту та сировини.

Масове виготовлення нових видів зброї вимагало свого застосування, а пропаговані і заохочувані політиками агресивні націоналістичні ідеї — своєї реалізації.

а). Агресивна природа імперіалізму проявилась зі всіма особливостями у роки першої світової війни, розв'язаної двома агресивними військово-політичними блоками — Троїстим союзом та Антантою. Головною причиною розв'язання війни було прагнення монополій різних країн, і передусім Німеччини, здійснити розподіл (економічний, територіальний) світових сфер впливу. «Світова політика» Німеччини була німецьким варіантом" «загального» імперіалізму, і її сутність полягала в тому, щоб підняти німецьку імперію з рівня континентальної держави до рівня світової1 наддержави.

б). Важливою причиною виникнення 1-ої світової війни було намагання великих держав закріпити за собою слаборозвинуті країни як ринки збуту надлишків товарів, об'єкти вкладення капіталів, оскільки на той час вже був сформований певний етап світового ринку. Світогосподарські зв'язки були присутні в економіках багатьох країн, що свідчило про активний процес взаємопроникнення, інтеграції. Насильницький розрив зв'язків у ході війни був зумовлений прагненням окремих держав перерозподілити сфери економічного впливу у світі, підкорити своїм національним інтересам економіку інших країн, котрі потрапили в колоніальну і напівколоніальну залежність до великих держав.

в). Ще напередодні першої світової війни в багатьох країнах стали проявлятись тенденції до посилення ролі держави в господарському житті, що значно поглибило процес формування системи регульованого капіталізму та поступового формування державно-монополістичного капіталізму.

- Зміни в господарській діяльності економічних суб'єктів під впливом державно-монополістичного способу регулювання економічних процесів призводять до такого ж способу координації дій влади в ринковій системі капіталістичних країн. У країнах, що брали участь у Першій світовій війні, виникають військові концерни (наприклад, англійський військовий концерн «Віккерс», військові картелі в Німеччині, військово-промисловий концерн «Коміте-де-форж», хімічний концерн «Кульман» у Франції) та інші державно-монополістичні форми господарювання.

- Введення жорсткої державної регламентації господарських відносин для мобілізації економічних ресурсів на виконання військово-політичних завдань за екстремальних умов постійного скорочення господарського потенціалу внаслідок збільшення відновлюваних втрат було єдино можливою умовою продовження війни. Тому в 20-х рр. XX ст. практично в усіх країнах склалася етатистська система господарських відносин.

- Управління економікою з боку держави набуло форм контролю й розподілу стратегічних ресурсів, продовольства, засобів транспорту і робочої сили.

г). Найбільш досконало розподільчо-контролююча роль держави проявилася у США, де в 1917—1918 рр. створюється низка комітетів, відповідальних за розміщення державних замовлень та розподіл робочої сили, палива, сировини, транспортних засобів. Діяльність цих нових державних інститутів координувала військово-промислова рада. Аналогічна централізація була характерною і для Німеччини («військово-сировинні союзи»), Англії (міністерство військового постачання).

д). Загалом у Першій світовій війні брали участь близько 40 країн, на території яких мешкало 2/3 населення планети. Мілітаризація економік забезпечила виготовлення 28 млн. гвинтівок, майже 1 млн. кулеметів, 9200 танків. Безпосередні втрати країн, що воювали, становили 208 млрд. дол. Внаслідок війни було знищено третину матеріальних цінностей людства. Загальна кількість загиблих сягнула 10 мли., а 20 млн. людей було покалічено.

е). Внаслідок Першої світової війни найбільше постраждала економіка, Німеччини. У 1917 р. обсяг промислового виробництва, як і в сільському господарстві, порівняно з 1913 р., скоротився вдвічі. Мілітаризація охопила майже 75 % економіки і набрана критичних меж. Але найбільш відчутними були людські втрати країни: 2,7 млн. загинуло і 4,8 млн. стали каліками. Національне багатство зменшилось майже наполовину, а державний борг зріс у 32 рази (з 5 до 160 млрд. марок).

Була підірвана й фінансова система, адже лише прямі воєнні видатки становили І50 млрд. золотих марок.

- Надзвичайно сильно постраждала від війни Франція. Вона втратила загиблими і,3 мли. чол., 750 тис чол. залишилися інвалідами.

- Що ж до США, то Перша світова війна стимулювала їх економічний розвиток і призвела до перенесення центру господарського виробництва з Європи у цю країну.

До початку 20-х років США давали майже половину світового видобутку вугілля, близько 3/5 світового виробництва чавуну та сталі, 2/3 світового видобутку нафти, 85 % світового випуску автомобілів. Змінюється й фінансовий статус США: вони перетворюються на основного кредитора європейських держав, а Нью-Йорк стає світовим фінансовим центром.

Дата добавления: 2015-05-23