Українські землі у складі Чехословаччини

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РУМУНІЇ

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ПОЛЬЩІ

Загальна характеристика західноукраїнських земель в 1921-1938рр.

Білет № 9

Західноукраїнські землі опинилися на початку 20-х рр. ХХ ст. у складі трьох держав: Східна Галичина у складі Польщі, Північна Буковина у складі Румунії та Закарпаття у складі Чехословаччини.

- Перебування у складі Польщі Східної Галичини, Західної Волині, Західного Полісся, Холмщини, Підляшшя, Посяння, Лемківщини.

- Поділ польських земель на корінні польські землі («А») та окраїнні – переважно українські й білоруські землі («Б»); перші – отримували дешеві кредити і державну підтримку, другі — використовувалися як ринок збуту, джерело дешевої сировини та робочої сили й надавалися польським осадникам – колоністам.

Осадники – назва польських колоністів на західноукраїнських землях, що були під польською окупацією у 1919 – 1939 рр.

- Політика полонізації (зокрема зміна назви Східної Галичини на Малопольщу, закриття українських шкіл, квота на вступ українців до Львівського університету та інших вищих навчальних закладів). Протягом 1921 – 1925 рр. у Львові діяв Таємний український університет – український нелегальний вищий навчальний заклад, що діяв в умовах польської окупації.

- Політика «пацифікації»

- Перебування у складі Румунії Північної Буковини, Ізмаїльського, Акерманського, Хотинського повітів Бессарабії, а також українського населення румунського повіту Мармарош.

- Найгірше становище українських земель.

- Переселення румунських колоністів на землі Північної Буковини.

- Запровадження воєнного стану на окупованих українських територіях (1918—1928 рр.).

- Політика румунізації.

- Закриття українських шкіл, ліквідація української кафедри в Чернівецькому університеті, заборона на ввезення українських книжок тощо.

- Переслідування Української церкви.

- Антирумунські повстання українців (Хотинське 1919 р., Татарбунарське 1924 р.).

- Відсутність умов для легальної політичної діяльності.

- Перебування у складі Чехословаччини Закарпаття.

- Найкраще становище українських земель.

Більш сприятливі, ніж в інших державах, умови для економічного розвитку, хоча капіталовкладення недостатні.

- Намагання чеської влади вирішити проблеми в аграрному секторі шляхом передачі селянам окремих земель угорських поміщиків.

- Заснування українських шкіл, гімназій.

- Діяльність «Просвіт».

- Створення українських театральних осередків, хорів тощо.

- Невиконання чеським урядом зобов’язання надати автономні права українцям.

- Відсутність суто українських політичних партій.

Дата добавления: 2015-05-23