Господарство як підсистема суспільства та об’єкт еко­номічної науки

Дослідження господарської сфери суспільства передбачає її науковий аналіз як складової суспільства, що відокремилась і функціонує самостійно як цілісне утво­рення та підсистема сус­пільства.

Як складова суспільства, призначення господарської систе­ми – створення ма­теріальних благ і послуг для забезпечення зростаючих потреб окремої людини і суспільства загалом.

Господарська система суспільства є складним і багатоплано­вим утворенням, якому при­таманна певна цілісність. Вона (гос­подарська система) характе­ризується:

– відповідним рівнем розвитку поділу праці, техніки, техно­логії;

– формою власності на засоби виробництва та суспіль­ного статусу людей, які беруть участь у їх використанні;

– ха­рактером влади та особливостями впливу держави на господар­ські процеси;

– особливістю суспільних умов їх перебігу (інституційним середовищем господарської діяльності людей);

– наяв­ними ресурсами, що використовуються у виробництві тощо.

Розвиток господарської системи суспільства здійснюється під впливом еволюції суспільного поділу праці та форм власно­сті на засоби виробництва, які зумовлюють не тільки певні іс­торичні типи господар­ських одиниць (форми господарств), а й роблять їх залежнимияк одна від одної, так і від суспільства загалом.

Унаслідок цього виникає потреба їхньої взаємодії між собою та суспільством як цілим (державою). Вона здійснюється у фор­мі взаємообміну благами та послугами, що історично мав різний характер (нееквівалентний та еквівалентний), різний спосіб реа­лізації (реципрокність (віддавати/отримувати), редистрибуція (перерозподіл продукту між членами групи чи верствами сус­пільства) тощо) та різні форми (на­туральну, товарну, товарно-грошову).

Сукупність суспільних норм, на основі яких господарські одиниці взаємодіють із державою, та механізми їх додержання в господарській сфері утворює суспільне середовище господар­ської діяльності, яке є важливою складовою господарства сус­пільства. Його формування здійснює держава, яка реалізує вплив з боку цілісності суспільства на окремі господарські оди­ниці способом формування економічних інститутів, проведення економічної по­літики, здійснення економічних реформ.

В історичному розвитку господарської системи насамперед відображено еволюцію державного устрою суспільства і прита­манний тому характер влади. Можна сказати, що кожне сус­пільство у своєму розвитку пройшло такий шлях:

1) від держав общинного типу (античне місто-держава), дер­жав у формі територіальних і централізованих імперій до націо­нальних держав, основою яких є солідарність і демократична організація;

2) господарська система еволюціонувала від взаємодії домо­господарств складної системи феодальних відносин і госпо­дарств, пов’язаних узами особистої залежності (кровної спорід­неності) до появи національного господарства, об’єднавчу місію в якому виконує ринок;

3) під дією соціальної і культурної сфер у господарській сфе­рі змінювались: престижність господарської діяльності та чи­сельність зайнятих у ній; рівень майстерності та матеріальної культури, що втілена у засобах виробництва; результативність господарської діяльності та рівень забезпечення суспільних по­треб.

Узагальнюючи все вищезазначене, можна зробити висновок, що господарство суспільства – це сукупність господарських оди­ниць (історичних форм госпо­дарств), що взаємодіють, ство­рюють і обмінюють матеріальні блага та послуги в рамках уста­новленого інституційного середовища. Лише в єдності всіх складових суспільного господарства можна пізнати природу економічних процесів певної господарсь­кої системи.

Водночас історико-економічна наука не тільки аналі­зує істо­ричні форми господарств і способи їхньої взаємодії, а й розгля­дає економічні думки, учення та теорії, які з різною глибиною та науковою довершеністю їх теоретично відобра­жали. При цьому в економічних теоріях необхідно виділяти позитивний і норма­тивний аспекти, на які звернув увагу ще Адам Сміт.

Позитивний підхід в економічній думці покликаний розкри­ти реальний зміст явища чи процесу, дати відповідь на питання: «що є?», «як є?», охарактеризувати історичні форми господарю­вання і стан господарської системи в конкретно-історичний мо­мент її існування.

Нормативний аспект економічної науки орієнтує нас на по­шук відповіді на питання «як має бути?», щоб суспільство як­най­повніше реалізувало свої цілі в господарській сфері. Він є ос­но­вою для обґрунтування рекомендацій стосовно свідомої орга­нізації господарського життя суспільства, проведення економіч­ної політики, адекватної наявним потребам.

Отже, господарська система є об’єктом різних економічних наук, кожна з яких має власний погляд на складні та багатоас­пектні процеси господарського життя. Історія економіки та еко­номіч­ної думки досліджує генезис господарської сфери сус­пільств певних світових цивілізацій і віддзеркалення його в еко­номічних поглядах, думках, теоріях. У своєму розвитку істори­ко-економічна наука пройшла тернистий шлях від простого зби­рання та опису історичних фактів до формування власного пред­мета дослідження, установлення наукової періодизації історич­ного розвитку господарства.

Дата добавления: 2015-05-23