Питання для обговорення. Економічний розвиток і економічна думка Давньо­руської держави

Семінарське заняття 2

Економічний розвиток і економічна думка Давньо­руської держави

Розпочати розгляд цього питання слід з процесу формування державності у східних слов’ян, опанувавши при цьому матеріа­ли літописних пам’яток, зокрема «Повісті минулих літ».

Досліджуючи історію господарства Київської Русі, слід роз­глянути процес формування на її тере­нах феодальної системи господарства, зокрема відносин власнос­ті, особистої та станової залежності, форм землеволодіння та форм організації господар­ства. Неоціненним джерелом для ви­світлення всіх цих питань є «Руська правда» – зведення норм давньоруського права, яка дає уявлення про відносини власності та їх захист, про способи фор­мування феодального землеволодіння та форми його організації (вотчину), про соціальний склад населення та ступінь його за­лежності тощо.

Окремо потрібно проаналізувати роль у господарській систе­мі податків. Вони органічно пов’язані з виникненням і розвит­ком давньоруських міст, які з адміністративних племінних цен­трів уже у X ст. перетво­рюються на центри ремесла і торгівлі.

Треба звернути особливу увагу на розвиток торгівлі як зов­нішньої, так і внутрішньої, з’ясувати роль міжнародних торго­вель­них шляхів, які проходили через Київську Русь, насамперед зна­менитого шляху «із варяг у греки».

Важливий вплив на господарський розвиток Київської Русі, як і західноєвропейських ранньофеодальних держав, мала фео­дальна роздробленість. Слід з’ясувати причини та наслідки цьо­го процесу, зв’язок його з монгольською навалою та втратою державності вже у XIV ст.

1. «Осьовий час» і формування Східної і Західної цивілізацій.

2. Економічний розвиток і економічна думка в Стародавній Греції (Ксенофонт, Платон, Аристотель).

3. Економічний розвиток і економічна думка в Стародавньо­му Римі (брати Гракхи, Варрон, Колумелла).

4. Основні риси економіки країн Західної Європи в середні віки.

5. Пам’ятки соціально-економічної думки епохи Середньо­віччя. «Салічна правда», «Капітулярій про вілли». Економічні погляди Хоми Аквінського.

6. Господарство та економічна думка Київської Русі.

Термінологічний словник

Алод – повна спадкова власність на землю у ранньофеодаль­ній Західній Європі; виникла у VI–VII-му ст. унаслідок розпаду об­щини; володіння алодом (на відміну від бенефіції, феоду) не бу­ло пов’язане з виконанням феодальної служби і повинностей.

Бенефіцій – 1. У стародавньому Римі – яка-небудь пільга. 2. У пе­ріод раннього середньовіччя у Західній Європі – землеволо­дін­ня, яке дарував король (інший великий феодал) у довічне ко­рис­тування васалу за умови несення військової чи адміністра­тивної служби.

Десятина – десята частина доходів, яку сплачувало, голов­ним чином на користь церкви, в різних країнах залежне насе­лення в епоху феодалізму.

Латифундія – у Стародавньому Римі – великий приватний маєток, де використовувалася праця рабів. Велике приватне зе­мельне володіння.

Лихвар – той, хто позичає гроші за великий процент.

Оброк – податок грошима чи натурою, що його стягували поміщики з кріпаків замість панщини; чинш.

Панщина – одна з форм докапіталістичної земельної ренти, найпоширеніша за феодалізму. Дармова примусова праця покрі­пачених селян у господарстві поміщика.

Поліс – місто-держава; особлива форма соціально-економіч­ної та політичної організації суспільства (типова для Стародав­ньої Греції).

Рабство – перша в історії людства форма експлуатації, за якою основний виробник матеріальних благ – раб належав рабо­власникові поряд зі зна­ряддям виробництва. Рабство мало різні форми. Патріархальне раб­ство – стан господарської діяльності, коли в умовах натурального госпо­дарства рабська праця не пе­ретворилася на основу виробництва. Раб мав деякі права. Раб­ство античного типу – основою виробництва є рабська праця. Раб вважався знаряддям праці, яке говорить.

Схоластика – панівний напрям у середньовічній ідеалістич­ній філософії, представники якого за допомогою філософських положень намагалися обґрунтувати богослов’я; об’єктом вив­чення схоластики є духовний світ людини, який перетворюється нею на абстрактну схему і абсолютизується; схоластиці властиві умоглядність, догматизм, звернення до Біблії як до найвищого критерію істинності. 2. перен. Формальні знання, відірвані від життя й практики; мертва, суха наука.

Феодалізм – суспільно-економічний лад, який змінив рабо­власництво й передував капіталізмові; основою його була влас­ність феодала на засоби виробництва, насамперед на землю, і неповна власність на основних виробників (кріпаків), а також право здійснювати державну владу на своїй території.

Феод – у Західній Європі в період феодалізму – земля, а іноді посада та прибутки, що їх одержував васал від свого сеньйора у спадкове володіння з умовою виконання певних обов’язків (вій­ськової служби тощо).

Хрематистика – 1. У вченні Аристотеля про багатство – мис­тецтво робити гроші; виробництво заради одержання прибутку; прагнення розбагатіти за рахунок інших. 2. Наука про господа­рювання, гонитва за грошима, в основі якої лежить непродук­тивна діяльність, з метою задоволення потреб та отримання при­бутку.

Чинш – натуральний або грошовий податок, що його плати­ли поміщикам чи державі у феодальній Європі.

Дата добавления: 2015-05-23